Підприємці готові до радикальних дій – результати круглого столу

13.05.2015   07:53 — Агенцiя

В дискусійному клубі «Експертна думка» відбулася прес-конференція чернігівських підприємців, що підняли проблемне питання обов’язкового застосування суб’єктами господарювання фізичними особами підприємцями касових апаратів та складнощів, що викають при цьому.

28 грудня 2014 року був прийнятий закон України щодо застосування фізичними особами підприємцями контрольно-касових апаратів з 01.01.2015 та 01.07.2015 та 01.01.2016 для юридичних осіб, для ФОП третьої та другої групи відповідно. Тобто касові апарати мають ввести власники малого та середнього бізнесу, окрім ринків, котрі поки влада обходить боком.

Учасники заходу відмітили, що проблема полягає не в самих касових апаратах, в розвинених країнах він використовується повсюди, а в його обслуговуванні, адмініструванні та недосконалості роботи податкової служби України, впевнений Віталій Сальва. Введення касових апаратів має на меті зменшити податковий тиск на підприємців, але виходить навпаки, зазначив голова Чернігівської міської профспілки «Підприємець» та додав, що податківці не мають жодних пояснень щодо алгоритму введення в експлуатацію касових апаратів.

Окрім цього, це ще й величезне фінансове навантаження на малий та середній бізнес, котрий зараз переживає не найкращі часи і не всі в цих умовах зможуть залишитися на плаву, вважає Ірина Березинець, голова ГО «СЯЙВО СІВЕРЩИНИ». Для того, щоб встановити контрольно-касовий апарат підприємці мають витратити від 5700 грн до 16000 грн. за сам апарат та програмне забезпечення до нього і це буде лише одноразова витрата, зауважила пані Ірина. А, якщо до цієї суми додати ще й щомісячні витрати на обслуговування апарату в банку, оренда терміналів, відсотки за перерахування безготівкових коштів, додаткові послуги бухгалтера, то виходить сума, не підйомна для багатьох дрібних підприємств, що в такому випадку будуть закриватися, і відповідно поповнювати ряди безробітних в службі зайнятості, або переходити в тінь, що теж не на користь держави.
Представники підприємницьких кіл впевнені, що влада пішла хибним шляхом, і замість полегшення ведення бізнесу в Україні, котрий є основним наповнювачем бюджету, робить навпаки.

Олена Герасимчук вважає за необхідне прибирати та спрощувати існуючу кількість податків, тоді вести підприємницьку діяльність стане простіше, бажаючих займатися нею стане більше і, відповідно, наповнюваність бюджету зросте.

«Влада боїться нас почути, - впевнений Віктор Лазар, - за час, що пройшов після Революції гідності влада жодного разу не провела зустрічі з представниками громадськості, підприємців». Голова ООР «Сіверщина» бачить вихід в проведенні переговорів між владою та представниками бізнесу для досягнення компромісу.

Проблему комунікації підприємців між собою та владою бачить й Олексій Кузьменко, котрий на власному досвіді переконався, що велика частина роботодавців не знають, що їх очікує при встановленні касового апарату. А юрист Дмитро Шпак бачить вихід з ситуації в доповненні закону пунктом про добровільне встановлення касових апаратів за зниження ставки єдиного податку. Також ініціативна група підприємців висловила надію на прийняття Верховною Радою законопроекту № 10-88, що спрощує вимоги попередньої ухвали, чи законопроекту № 17-18, що взагалі її відміняє.

«Влада таким чином об’єднала підприємців», - впевнена Олена Варнакова. Очільниця «Чернігівської профспілки підприємців» наголосила, що своїми діями можновладці можуть викликати черговий податковий майдан, адже люди, в разі утиску їх прав, готові до радикальних дій.

Учасники круглого столу налаштовані на конструктивне вирішення проблеми. Активісти створили Координаційний центр громадських організацій підприємців не для боротьби з касовими апаратами, а для захисту власних прав і свобод. Підприємці готують звернення до губернатора Чернігівської області Валерія Куліча, народних депутатів від Чернігівщини, організовувати наради з посадовцями, податківцями, лідерами громадських об’єднань підприємців та координувати власні дії з представниками обласних бізнес організацій та організацій з інших регіонів.