Феномен Тимошенко. Незламна чи незручна?

16.04.2015   21:12 — Агенцiя

Як вже всім відомо, народний депутат «Фронту Змін», активний соратник Турчинова і Яценюка, Антон Геращенко окрім «Свободи», звинуватив конкретно Юлію Тимошенко в співпраці з Кремлем.

З парламентської трибуни він заявив, що: «Її ніхто виганяти з коаліції не буде, вона сама скоро піде». За словами Геращенка, який неодноразово світився на російських телеканалах, його спонукала до цього позиція Юлії Тимошенко щодо звинувачень з боку екс-голови Держфінінспекції Миколи Гордієнка особисто Прем’єра Яценюка в корупції. Тобто, іншими словами, всі, хто критикує владу, співпрацюють з Кремлем.

Цитуємо Геращенка дослівно: "Рівень дискусії, який піднятий партією «Свобода», «Блоком Юлії Тимошенко» і Юлією Володимирівною особисто, окремими фриками (фрик – людина, яка має яскравий, незвичний, екстравагантний вигляд – Авт. )з БПП по імені Сергій Каплін, гірше ніж рівень одеського Привозу», - заявив Геращенко.

Під око підозри потрапляють всі депутати, які, заради справедливості та своїх виборців вирішили докопатися до істини, щоб знайти докази слів Гордієнка, або, якщо їх забракне, відмити репутацію Яценюка, а отже і коаліції. Але Антон Геращенко заявив, що «Свобода» і Тимошенко проводять «кампанію, яка розпочата за замовленням Путіна».

На відміну від Геращенка, ми вирішили зануритися в політичну історію Тимошенко і «Свободи», аби зрозуміти послідовність в роботі цих «підозрюваних».
Якщо брати окремо по кожному, то саме «Свобода» під час перебування в Парламенті ініціювала закони про єдину державну мову і роздмухувала цю тему серед населення, показуючи «зуби» України перед Росією.

Більше того, останнім часом представники «Свободи» в Парламенті та в комітетах часто ставлять незручні питання Уряду Яценюка і його «Фронту Змін», за що потрапляють у список нелюбові до себе.

Одне із таких запитань часто лунає від Юрія Левченка, стосовно приватизованих державних компаній, і що сьогодні Уряд зробив для їх повернення. Зокрема, мова йшла на годині запитань до Урядо стосовно «Укртелекому», який належить не просто приватним рукам, а особисто Ахметову. І це в умовах війни в державі ми залишаємося залежними від засновника «Партії Регіонів» і фінансиста сепаратистів, який тільки но забажає може перервати зв'язок, який так потрібен громадянам і військовим.

Звичайно чіткої відповіді так ніхто і не дав на цю тему. Її всіма можливими методами намагаються закрити, інколи й провокативними методами, на кшталт заяви Геращенка, наче б то Левченко і Ко, розпалюють ворожнечу в коаліції, ставлячи провокаційні, а насправді незручні запитання. Прикро, що і Парубій одразу передає слово іншим депутатам,не даючи можливості відповісти.

Добре завжди працювала схема, коли нема що відповісти, потрібно просто змінити тему і з оборони перейти в наступ.

Що стосується іншої політичної сили, яка протягом багатьох років є монолітом української політики це - партія «Батьківщина», подобається це комусь чи ні.

Згадаємо лише скандальний запис Юлії Тимошенко в розмові з Нестором Шуфричем, коли Тимошенко заявила:

«Я готова прямо зараз брати в руки автомат і йти стріляти Путіну пулю в лоб (Авт. – не плутати з пулею в лоб Яценюка ) …Жаль, що мене не було під час окупації Криму при владі, вони б його вряд чи змогли собі забрати…»

Навряд чи такі директиви своїм агентам в Парламенті роздає Путін. Тому ця розмова ще раз підтверджує статус Юлії Тимошенко, як самостійного  політика, подобається це комусь чи ні…

Тимошенко вже давно впала в немилість своїм близьким соратникам на чолі з Турчиновим і Яценюком. Після того як вона вийшла з в’язниці, політичні «лідери» майдану канули б в історію, це добре всі розуміли. Тому вже тоді, коли вона була за гратами, розроблювався план знищення Тимошенко як політичної фігури.

З власних джерел журналістам FotNews стало відомо, що під час перебування Яценюка на посаді лідера «Батьківщини», він активно за допомогою свого соратника Турчинова, змінював голів обласних ланок на свої людей.

Схема була дуже простою. За відсутності Тимошенко, на загальних зборах партії «Батьківщина», де розглядалося б питання по кандидату в Президенти Юлії Тимошенко, Яценюк планував висунути свою кандидатуру. Отримавши переконливу більшість від делегатів, він хотів показати, що партія хоче саме його бачити не лише новим обличчям і Лідером, але й Президентом. А Тимошенко просто головою партії з функціями Королеви, тобто без впливу на діяльність самої партії, яку вона створила.

Ось тільки Революція Гідності і звільнення Тимошенко, внесли свої корективи в плани Яценюка. Попри змову лідерів опозиції, Тимошенко переграла «групу» зрадників, залишивши за собою і партію і самостійність, хоча не без втрат. Після цинічного фіаско знамениті фігури партії виходять з її лав і хутко створюють свій «Фронт Змін», у список якого набирають представників силових структур, відомств та їх колишніх помічників.

Перші роблять свою справу, як і раніше займаються корумпованими схемами, а інші як громовідвід «покривають» все публічними заявами та безглуздими справами, тим самим відволікаючи увагу суспільства від загальних проблем.

Тимошенко і зараз намагаються приписати газові угоди, за які вона незаконно була засуджена. Та будь-який економіст скаже, що попри протистояння від Ющенка, Януковича, вона підписала ці договори (хоча не вона, а Дубина), в яких була закладена ціна, прив’язана до мазути та ціни на нафту, бо Росія думала, що ціна на нафту буде лише рости, а в результаті, зважаючи на сьогоднішні умови і контракти, Україна могла б платити найменшу ціну за газ завдяки санкціям, які збили ціну.
Останньою краплею від Юлії Тимошенко для «Фронту Змін» стала її публічно економічно обґрунтована розкладка в ефірі Шустер life стосовно комунальних махінацій над населенням. З огляду на той факт, що рейтинг «Фронту Змін» різко починає падати, агресія  з боку цієї партії цілком очевидна і кандидат на цю провокацію цілком логічний.

Антон Геращенко – людина, яка знає все і всяк, беручись коментувати в своєму Facebook навіть те, що тільки має статись.

Хто скільки вкрав, де буде теракт, хто що з’їв, куди пішов, як Чечетов падав, як Янукович тонув і т.д. Інколи він нагадує «пухку» книженцію, яка знає все.
Не дивно, що Геращенку довіряють політики озвучувати те, що в них на думці, так як Антон Юрійович в результаті проведених журналістських розслідувань свого часу був одним з ключових лідерів харківського молодіжного об'єднання під патронатом Геннадія Кернеса, котрий активно фінансував молодіжне об'єднання «Новий Харків - нові можливості». Так в 2002 році саме він на площі Свободи організував і провів мітинг, в якому брало участь близько 3000 чоловік, присутніх вимагали накласти заборону на будівництво біля станції метро «Університет» ресторану «Макдональдс».
Нещодавно Антон Геращенко висловив думку стосовно того, що має бути переслідування за «платні» мітинги організаторів, тоді можливо розпочати з себе, як приклад європейського підходу до справ?

Отже, враховуючи політичну складову і самовираження деяких політиків, які нарешті стали самостійними і зараз намагаються або очолити або створити свої корумповані схеми, народу України потрібно чекати і добре подумати: чого вони хочуть для себе в майбутньому, монолітної політичної стабільності і розвитку чи партійно-політичних експериментів з новими обличчями, але непрофесійними підходами.

Денис Маганов

PR