Чернігівщина та Полтавщина стануть першопрохідцями

25.10.2014   08:59 — Агенцiя

На пілотних практиках перевірять дієвість Закону «Про співробітництво територіальних громад»

Цей закон, ухвалений парламентом у червні, не повторить сумну долю документів, які так і залишилися на полиці незатребуваними, нереалізованими. Про це під час відеоконференції в Кабміні заявив начальник відділу з питань територіальної організації влади Мінрегіону Сергій Шаршов.

За його словами, міністерство разом із Програмою Ради Європи «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні» ще в серпні розробили план заходів з імплементації цього закону. Нині достатньо інформматеріалів — брошури, відеоролик, які через асоціації органів місцевого самоврядування (МС) активно поширюються в регіонах. Проводять роз’яснювальні заходи, а на сайті Мінрегіону є брошура про співпрацю тергромад у запитаннях та відповідях. Відібрані перші пілотні проекти.

«Закон дає змогу громадам, зокрема найдрібнішим — сільським і селищним радам, спільно розв’язувати нагальні проблеми. Передбачено створення спільних органів управління для реалізації проектів (міст, доріг), створення спільних комунальних підприємств. Також закон дає змогу залучати іноземні інвестиції через іноземні програми, які діють в Україні», — пояснив чиновник.

Керівник Програми Ради Європи Андрій Гук, зауважив, що до Ради Європи входять 47 країн-членів, серед яких і Україна. Рада виявляє, вивчає кращі практики, зокрема з питань МС, узагальнює і розробляє на цій основі міжнародні стандарти, багато з яких обов’язкові до виконання країнами-членами. Це стосується й кодексу стандартів у сфері МС — Європейська хартія МС. Тож Україна поступово виконує свої зобов’язання за підтримки Європи.

Вкладаєш менше, а отримуєш більше

«Нині в Україні обмежена самостійність ухвалення рішень органами МС щодо вирішення питань місцевого значення. Органи МС фінансово не самостійні. Тому потрібна комплексна реформа, і її розпочато. Ухвалено перший закон, розроблено концептуальні документи у галузі МС, зокрема про добровільні об’єднання громад, місцеві вибори», — каже він і додає, що міжмуніципальна співпраця поширена в європейських країнах для надання громадянам високоякісних послуг на місцевому рівні.

Наступний етап — муніципальні об’єднання: злиття громад ресурсами матеріальними, економічними, кадровими, щоб ефективно надавати послуги (наприклад лікарня — в одній громаді, спорткомплекс, правова підтримка тощо — в інших, а користуються всі). Це економія на масштабі: коли вкладаєш невеликий ресурс, а отримуєш усе, що пропонують партнери, наприклад транспортні послуги, пожежна охорона, школа.

Координатор проекту Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) «Реформа управління на сході України» Тарас Журавель назвав кілька чинників успіху міжмуніципальної співпраці на прикладі Німеччини і провів паралелі з Україною.

«Найголовніше — це сприятливе законодавче середовище, і в Україні вже є закон, який створює рамки для співпраці, його з часом можна вдосконалювати. Пряме співфінансування муніципальних проектів — від області, донорських організацій, коли за чітких критеріїв (соціально важливий проект, де беруть учать принаймні три громади, співпраця щонайменше на 5 років, результат проекту — економія коштів не менш як 15% на рік).

Дієвість такого критерію перевірять у пілотних областях України. Створення банку даних проектів дає змогу іншим громадам ознайомитися з тематикою вже реалізованих проектів. І в Україні буде такий реєстр. А ще можна створити центри компетенцій — на базі асоціацій спільно з Мінрегіоном надавати консультації громадам щодо розроблення проектів міжмуніципальної співпраці та їх реалізації», — каже він.

Не проти роботи над помилками

«У реєстрі зберемо кращі практики, щоб їх стимулювати з держбюджету і популяризувати. Є відповідні законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу, є пропозиція виписати державне стимулювання кращих прикладів співпраці через фонд регіонального розвитку», — уточнив Сергій Шаршов.

Водночас деякі експерти мають претензії до ухваленого закону. Львів під час відеоконференції цікавився, чому в документі обмежено перелік форм співпраці. На це Сергій Шаршов відповів: «Деякі позиції викреслили за наполяганням Мін’юсту, Мінфіну, асоціацій органів МС. Але якщо є пропозиції, то радо розглянемо їх й удосконалимо закон».

За його словами, документ апробують на Чернігівщині (вже відібрано три проекти на реалізацію) та Полтавщині, щоб перевірити його дієвість та провести роботу над помилками. «Пілоти» дадуть змогу пройти на практиці шлях від ініціювання кількома громадами співпраці до конкретних результатів.

А Одеса цікавилася питанням об’єднання громад. «Так, концепція реформування МС передбачає два шляхи на вибір: співпраця та об’єднання. І законопроект про добровільне об’єднання громад вже пройшов перше читання. Різницю Сергій Шаршов пояснив так: співпраця — цивільний шлюб, а об’єднання — офіційно зареєстрований шлюб.

http://ukurier.gov.ua/uk/news/chernigivshina-ta-poltavshina-stanut-pershoprohidc/