Владислав Атрошенко про ситуацію навколо банку "Демарк"

01.10.2014   06:21 — Агенцiя

Те, що в банк "Демарк" ввели тимчасову адміністрацію, зовсім не означає, що долю цього банку не повторять інші малі та середні банки Чернігівщини та України. Сьогодні ні влада, ні керівництво Національний банк України не хочуть дробити серйозних висновків з низки банкрутств українських фінансових установ, в тому числі, "Демарку".

Що ж до Чернігова, то можемо припустити що причиною такого мовчання є, як мінімум, бездіяльність широкого кола посадових осіб (про яку ці посадові особи просто не хочуть говорити), які мали б контролювати ситуацію навколо банку і забити на сполох при перших проявах фінансової нестабільності «Демарку». Про причини краху банку «Демарк» ми поспілкувалися з народним депутатом України Владиславом Атрошенко, який детально вивчив ситуацію навколо «Демарку» та причини, які призвели до неспроможності банку виконувати свої зобов’язання перед клієнтами.

– Владиславе Анатолійовичу, ви – єдиний з нардепів Чернігівщини, хто звернувся з депутатським зверненням до начальника УМВС України в Чернігівській області з проханням здійснити перевірку місцевих органів Національного банку України, Державної казначейської службі України щодо умисного приховування дійсного фінансового становища ПАТ «Банк «Демарк», а також щодо обставин перерахування бюджетних коштів у фінансову установу, після попередження про її неплатоспроможність. Що спонукало вас до таких дій?
– Я не зла людина, але як народний депутат України, який представляє людей, хочу, щоб приклад з банком «Демарк» став показовим, і щоб ті посадові особи, хто винен у неповерненні заощаджень людей, понесли відповідальність згідно чинного законодавства. І це має стати наукою для відповідного менеджменту банків України, більшість з яких, треба бути відвертими, страждають на ту саму хворобу в об’єктивності оцінки ризиків позичальників, афільованих безпосередньо з власником цих банків. Відповідно мають ті самі потенційні загрози втрати ліквідності, а простіше кажучи, загрози банкрутства.
– Тобто, ви впевнені, що ситуація с банком «Деиарк» може повторитися?
– «Демарк» – яскравий приклад роботи невеличкого банку, яких понад сто в Україні. «Демарк» мав активи приблизно в 1,5 млрд. грн., хоча цілком можливо, що штучно їх підіймали до 2 млрд. грн. і показували цю цифру. Цей банк мав понад 80 тис. вкладників, бюджетні рахунки і вважався найбільшою фінансовою установою з чернігівською реєстрацією. На моє глибоке переконання, ситуація з банком «Демарк» була б неможливою, якщо б кредитним комітетом банку не були допущені системні порушення в оцінці ризиків при наданні кредитів. Крім того, все це відбувалося за відсутності належного контролю з боку управління НБУ в Чернігівській області. Тому якщо не будуть зроблені конкретні висновки, ситуація буде повторюватись і надалі.
– Які найбільш важливі висновки треба зробити з фінансового краху «Демарку»?
– Перше питання, це – оцінка ризиків при видачі кредитів та максимальна сума видачі кредитів для одного позичальника. Я маю на увазі не юридичну особу, а бенефіціара*, незалежно від того, скільки б юридичних осіб він не представив, як позичальник. Переконаний, що це питання сьогодні важливе навіть для великих системних банків України. Так от, на прикладі «Демарку», на мій погляд (хай це дослідять правоохоронні органи), була значно перевищена нормативно встановлена кількість кредитів, які отримала низка юридичних осіб-позичальників, афільованих з власником банку. Більше того, я вискажу, мабуть, непопулярну думку: власник не мав на меті вкрасти ці гроші. Власник мав мету якнайшвидше їх обернути в найбільш прибуткових галузях, таких як земля та будівництво. Але в зв’язку з початком кризи у 2008 році і продовженням її зараз, це не вдалося. Частково об’єкти знаходилися в Криму, частково – в Києві. І кількість проінвестованих коштів в ці об’єкти була більшою, ніж фінансова спроможність власника банку швидко освоїти об’єкти першочерових інвестицій, довести будівництво до продажу нерухомості та до повернення цих коштів. Це – елементарний прорахунок власника. Маючи на меті розвиток, він прорахувався і не зміг повернути кредити в той час, коли всі вкладники, злякавшись поточної ситуації, захотіли одночасно повернути всі депозити.
Але тут є дуже важливий аспект: скільки коштів фактично видали в одні руки бенефіціару (власнику банку) і його структурам і як при цьому працював кредитний комітет банку? І це питання, як раз до правоохоронних органів. Питання є до тих, хто був підписантами і надавав позики. Тобто до членів кредитного комітету, які повинні були адекватно віднестися до ризиків надання значних коштів в одному напрямку, реально оцінити вартість та ліквідність заставного майна під ці кредити, детально вивчити, хто є реальним власником юридичних осіб позичальників, і мали б не допустити перевищення нормативної видачі коштів в одні руки, встановленої НБУ. І це є конкретна кримінальна відповідальність членів кредитного комітету.
– Тобто, правоохоронні органи мають дослідити діяльність кредитного комітету банку і в разі виявлення порушень, притягнути винних до відповідальності?
– Я переконаний, що це потрібно зробити. Але тут виникає і друге питання: «Якою була позиція контролюючих органів і регулятора?». Бо саме до обов’язків регулятора входить контроль поточної ліквідності банку. Я переконаний, що контролюючі органи з боку регулятора повинні також понести певну відповідальність, яку визначать правоохоронні органи і суд. На мою думку, бити тривогу по «Демарку» треба було, як мінімум, півроку, або й рік назад. І тут вже правоохоронні органи мають встановлювати, чи це була непрофесійність регулятора, чи якісь інші мотиви.
Третє питання, воно теж до регулятора. Офіційно повідомивши 7-го серпня про неспроможність банку виконувати зобов’язання, розуміючи те, що держава не надасть рефінансування в необхідних обсягах (а це як мінімум 300-400 млн. грн.), чому фактично до кінця вересня в «Демарк» Нацбанком не була введена тимчасова адміністрація? З 7 серпня по 29 вересня я вбачаю вірогідність використання на свій розсуд активів банку тими ж особами, які і призвели «Демарк» до банкрутства.
– А як ви оцінюєте дії міської та обласної влади щодо недопущення наслідків, пов’язаних з крахом банку «Демарк»?
– Ви питаєте, як зреагувала міська влада на банкрутство міського банку «Демарк»? Відповім: «Ніяк!». І це – четверте питання, з яким я звертався до правоохоронних органів. Мені стало відомо, що керівник управляння НБУ в Чернігівській області ще 1-го серпня неофіційно звертався до міської та обласної влади щодо ситуації по «Демарку» Офіційно про ситуацію заявили лише 7-го серпня. Якщо моя інформація буде підтверджена правоохоронними органами, то постає питання до розпорядників бюджетних коштів: чи були перераховані кошти на виплату зарплат, пенсій та соціальних виплат, після того, як неофіційно стало відомо про ситуацію в банку? Чи свідомо пішли посадовці-розпорядники на ризики втрати бюджетних коштів?
– Чи не пов’язана така ваша жорстка позиція по відношенню до керівництва банку «Демарк», керівництва місцевого управління НБУ та місцевих органів влади з тим, що зараз в Україні розпочалася виборча кампанія?
– В моїх коментарях відсутня політична або популістська складові. Переконаний, що аналогічні фінансові ризики на сьогодні є у переважної більшості фінансових установ України. Правоохоронні органи повинні дослідити ці чотири питання і дати на них об’єктивну відповідь. Потрібна «публічна порка» винних осіб з боку власника, якщо вони надавали команду своїм працівникам про перевищення максимальної суми видачі кредитів для одного позичальника. Стосовно Регулятора, то він повинен давати оцінку ризикам банків вчасно. Все це потрібно для того, щоб зберегти дисципліну в фінансовій системі та повернути довіру населення до банків в Україні. Для того, щоб люди не зберігали свої кошти під матрацами, а щоб ці кошти працювали на економіку Держави. Враховуючи системність зазначеної проблеми, я переконаний, що для нової влади важливо, щоб з якогось банку почалась наука для інших. Не буде цього – будуть як доміно лягати ці банки, і це породжуватиме недовіру громадян як до банківської системи, так і недовіру до держави Україна в цілому.

Iгор Грищенко

PR