Закрити "дірки" в інформаційній безпеці потужним телесигналом

06.08.2014   07:44 —

Шляхи подолання недостатнього покриття телерадіосигналами національних мовників прикордонних населених пунктів області обговорили 5 серпня учасники наради під керівництвом заступника голови — керівника апарату обласної державної адміністрації Сергія Журмана.

Червоною ниткою через все обговорення проходила теза про важливість доступу громадян до українських телеканалів як складової інформаційної безпеки. Адже вже давно — і на цьому було особливо наголошено під час наради — жителі окремих прикордонних сіл Чернігівщини приймають російські канали у кращій якості, аніж вітчизняні.

Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Андрій Подорван охарактеризував стан покриття телевізійним сигналом прикордонних населених пунктів області згідно з даними опитування, проведеного облдержадміністрацією. Так, наприклад, у прикордонних селах та селищах Новгород-Сіверського району лише 50% населення може приймати сигнал українського телебачення. Зона покриття перспективного цифрового телебачення також залишає бажати кращого — подекуди громадяни просто не можуть скористатися придбаними телетюнерами DVB-T2 через відсутність сигналу. Але і там, де цифровий сигнал транслюється без перешкод, забезпеченість населення тюнерами для його прийому залишається невисокою.

Директор Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Валерій Телятніков наголосив, що покриття прикордонних сіл телевізійним мовленням нині залежить передусім від бажання самих телерадіокомпаній. Для того, щоб здійснювати трансляцію, самого лише передавача мало — компанія перш за все має отримати ліцензію на мовлення на певній території, що чимало коштує. Та і робота передавача теж не є безкоштовною. Логічно, що комерційні канали у цьому питанні віддають перевагу містам з населенням від 50 тис. осіб.

Для виходу з цієї ситуації Валерій Телятніков запропонував звернутися до центральних органів влади з ініціативою зобов’язати телерадіокомпанії, які отримують ліцензії на мовлення у великих населених пунктах, брати на себе і організацію не таких вигідних трансляцій у кількох віддалених районах. Було також озвучено і ідею надавати пільгові ліцензії тим мовникам, які візьмуться працювати у прикордонних негустонаселених районах.

Загроза для інформаційної безпеки криється і у вимушеній економії бюджетних коштів. Так, через скорочення фінансування Національна телекомпанія України («Перший національний») у травні цього року удвічі зменшила потужність свої передавачів, через що її зона покриття в області зменшилась на 20–25 %. Також гостро стоїть питання заборгованості об’єктів Концерну РРТ за електроенергію.

Серед загальнонаціональних телеканалів найбільше покриття у прикордонних районах області окрім «Першого національного» має «1+1»: він транслюється з передавачів у Чернігові (радіус зони покриття — 50 км), Холмах (33 км) та Новгороді-Сіверському (20 км).

Чернігівська ОДТРК має передавачі у Чернігові, Корюківці, Холмах та Сосниці, з радіусом зони покриття від 10 до 22 км. Радіомовлення у прикордонних районах забезпечують передавачі у Чернігові, Холмах та Новгороді-Сіверському з радіусом дії від 25 до 60 км.

Широке запровадження та розширення зони покриття цифрового телебачення надало б можливість вивільнити частоти та поширити мовлення українських телеканалів на прикордонні райони. В області вже працює 6 цифрових сайтів (точок розміщення багатоканальних передавачів), які знаходяться у Чернігові, Холмах, Бахмачі, Прилуках, Ніжині і Бобровиці. Пріоритетним завданням є створення цифрових сайтів у Новгороді-Сіверському, Семенівці та Любечі.

Як повідомив Валерій Телятніков, Концерн РРТ нещодавно подав заявку на отримання ліцензії провайдера цифрової програмної послуги, яка б дала йому змогу самостійно розбудовувати мережу цифрового ТБ.

Підсумовуючи засідання, Сергій Журман підтримав необхідність підготовки звернення до керівництва країни, в якому будуть подані аргументовані пропозиції щодо забезпечення якісного покриття Чернігівщини телерадіоефіром.

— Основна мета — випрацювати шляхи, які допоможуть забезпечити стовідсоткове мовлення українських телерадіоканалів в області. І цю роботу необхідно проводити послідовно, — наголосив він.