Родину з неповнолітньою дитиною на вулицю не викинули. Поки що…

11.01.2013   08:16 — Агенцiя

Призначене на 10 січня 2013 року державною виконавчою службою “примусове входження” до кв. 53 будинку 27 по вул. Рокоссовського у Чернігові, де проживає сім’я Єреськів – мати, батько та їхня неповнолітня донька, не здійснювалося.

Державні виконавці мали примусово звільняти квартиру для передання її іншому власнику, але не прийшли.

Натомість біля будинку відбулася акція протесту проти порушення прав людини, участь у якій взяли більше двадцяти представників кількох громадських організацій та небайдужі громадяни. Працівників виконавчої служби на місці подій не було.
Не означили себе ні для присутньої преси, ні для батьків дитини і запрошені на “виселення” представники органів опіки. Ідентифікованими (за зовнішнім виглядом та манерами поведінки) були лише міліціонери у формі, “люди в цивільному” та слюсар ЖЕКу з валізою інструментів для “примусового входження”.

З’ясувалося, що напередодні увечері до квартири Єреськів завітав нарочний з Постановою про відкладення провадження виконавчих дій. У документі зазначається: “у процесі здійснення виконавчого провадження боржник повідомив, що за адресою м. Чернігів, вул. Рокосовського. буд. 27, кв. 53 зареєстрована та проживає неповнолітня дитина. Такі обставини перешкоджають провадженню виконавчих дій”. Державний виконавець постановив: “Відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання… на строк до 10 (десяти) робочих днів”. Що означає “до 10” родині не пояснили.

Не вдаючись до оцінки “законності” рішень судів та дій виконавчої служби, можна поставити їм запитання: “Невже важко було уявити, що у чоловіка та дружини інколи бувають діти?”

“Усі події з сім’єю Єреськів – непокаране до цього часу і навіть недорозслідуване шахрайство, суди з абсолютно протилежними рішеннями, бездіяльність інших державних органів – свідчать лише про те, що в нашій державі відсутня чітка система захисту прав людини і зокрема – прав дитини, – зазначив у розмові з присутніми на акції представниками ЗМІ керівник громадської організації М’АРТ Сергій Буров.- Ми не зупинимося на цьому “відкладенні провадження” і добиватимемося справедливих судових рішень. Якщо ж держава Україна не зможе захистити своїх громадян, то Українська Гельсінська спілка з прав людини, до якої входить наша організація, допоможе їм у відстоюванні прав у Європейському суді.

З кожним із нас може трапитися те, що трапилося з цією родиною. Ми можемо постраждати внаслідок різних причин: власною необізнаності і не компетентності, чиїхось злочинних дій і т.п.

Проте, кожна людина має бути захищена державою від жорстокого поводження, втручання у приватне і сімейне життя. Більше того, у держави є обов’язок позитивних дій. Ми не повинні всі бути юристами і знати всі тонкощі юриспруденції. У нас немає великої сили, щоб самостійно протистояти злочинним діям. Захист і підтримка є обов’язком держави. Держави, яку ми створили саме для того, щоб відчувати себе захищеними, держави, яку підтримуємо та забезпечуємо її існування, сплачуючи податки.

У цьому випадку не можна стверджувати, що держава діяла на захист сім’ї та дитини. Рішення судів не враховували інтереси дитини. Фактично відсутні ефективні дії державних органів, які мають опікуватися правами та інтересами дитини”.

Міська молодіжна громадська організація М’АРТ (“Молодіжна АльтеРнаТива”)

НАГАДАЄМО

Подружжя Єреськів у 2007 році після продажу колишнього житла придбало нове з метою покращання умов проживання та навчання дитини. Квартира була куплена в агенції нерухомості, оформлена у нотаріуса з дотриманням з боку покупців усіх норм законів. А пізніше з’ясувалося, що житло на момент продажу знаходилося у спорі між трьома особами, які мали заповіти від померлої жінки, хоча не мали з нею ніяких родинних стосунків. Як розповіли Борис Михайлович та Тетяна Олегівна, їм стало відомо, що перший заповіт був складений на одного з керівників податкової міліції, другий – на батька капітана обласного управління міліції, третій – на матір слідчого податкової міліції. Вони і судилися між собою. Суди визнавали і відмовляли, скасовували і поновлювали. Підробка заповіту… Шахрайство… Кримінальна справа…
Судова тяганина щодо квартири триває вже шостий рік, ще не завершилася і принесла кілька рішень, постанов та ухвал, які мають суттєві протиріччя. Але одне з таких рішень заплановане до виконання.
Однією з грудневих (2012 р.) ухвал Деснянський районний суд відмовив у задоволенні подання державного виконавця про примусове входження до житла Єреська Бориса Михайловича, а іншою ухвалою дозволив державному виконавцю здійснити примусове входження до житла Єресько Тетяни Олегівни. Друга ухвала оскаржена Тетяною Олегівною, справа знаходиться у провадженні апеляційного суду. А от питання про правомірність входження до житла неповнолітньої дитини виконавчою службою не ставилося, а судами не розглядалося, начебто такої людини взагалі не існує.
Оскільки права дитини, всупереч законам, не бралися до уваги і не розглядалися взагалі, то примусово виселяючи її з житла (чи то в наручниках, чи зв’язаною, чи під психологічним тиском) виконавча служба грубо порушуватиме Конституцію України та Конвенцію ООН про права дитини, яку Україна ратифікувала Постановою ВР №789-12 від 27.02.91.