Рівень публічності місцевого самоврядування Чернігова визнано низьким

02.10.2013   16:53 — Агенцiя

Яка з міських рад найпрозоріша? Результати вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування.

Аналітики Громадянської мережі ОПОРА оприлюднили результати вимірювання всеукраїнського Індексу публічності місцевого самоврядування. Дослідження, базоване на спеціально розробленій методології, презентує рівень відкритості, прозорості та підзвітності місцевого самоврядування, а саме – міського голови, виконавчих органів та депутатів – трьох основних об’єктів вимірювання.

За словами Олександра Неберикута, координатора кампанії «Вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування», дослідження націлене на те, щоб зрозуміти, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітету, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування в цей процес. Загалом вимірювання охопило 11 обласних центрів України – Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одесу, Рівне, Черкаси, Чернігів та Ужгород. Протягом останніх чотирьох місяців у цих містах представники мережі ОПОРА та партнерських організацій надсилали запити на інформацію, ходили на прийоми до чиновників та депутатів, відвідували пленарні засідання рад, аналізували контент офіційних веб-сайтів та друкованих видань рад. Результатом такої роботи стали відповіді на оперативні питання (всього – 202), що дало змогу об’єктивно оцінити роботу органів та посадових осіб місцевого самоврядування та скласти рейтинг публічності муніципалітетів й, зокрема, міських голів, виконавчих органів та депутатів місцевих рад.

Відтак, у загальному рейтингу публічності місцевого самоврядування перше місце посіла Івано-франківська міська рада з сумарним показником у 68 % з можливих 100 %. На другому місці опинилися органи місцевого самоврядування Луцька (65 %), на третьому – Львова (61 %). Рейтинг замикають Черкаська (39 %) та Ужгородська (32 %) міські ради.

Якщо вести мову про суб’єктів місцевого самоврядування, то найпублічніші міські голови працюють в Івано-Франківську (Віктор Анушкевичус –74 %) та Луцьку (Микола Романюк – 73 %), на третьому місці – мер Донецька (Олександр Лук’янченко – 68 %). Останню сходинку посів виконуючий обов’язки міського голови Черкас – Віктор Білоусов (33 %). Що стосується виконавчих органів, то рейтинг очолюють Івано-Франківськ та Львів з 80 % та 73 % відповідно. Останню позицію зайняли виконавчі органи Ужгородської міської ради. Найнижчим є рейтинг публічності депутатів місцевих рад. Жоден депутатський корпус не досягнув рівня 55 %. На першому місці у цьому рейтингу є депутати Луцької міської ради, а найменш публічними – міські обранці Ужгорода.

Окрім цього, методологія вимірювання дозволяє порівнювати результати відповідно до трьох принципів – прозорості, відкритості й підзвітності. Найнижчі рейтинги у цих порівняннях отримав параметр «підзвітність депутатів міських рад» – жодна рада не подолала бар’єр вище 53 %. Єдиний параметр, лідер рейтингу, у якому перетнув позначку у 90 % – це «відкритість виконавчих органів». Перше місце посіли виконавчі органи  Івано-Франківської міської ради (92 %).

Щодо м.Чернігова, то загалом рівень публічності місцевого самоврядування міста визнано низьким. Найменші показники прозорості та підзвітності тут продемонстрували депутати.

Зокрема, на офіційному сайті ради відсутня структурована інформація про перелік та межі мажоритарних округів, в яких були обрані депутати.

Недоліком є те, що проекти рішень та рішення ради з земельних питань не оприлюднюються на веб-сторінці. Також немає у вільному доступі протоколів засідань постійних депутатських комісій.

Не встановлена і система електронного голосування під час пленарних засідань. Актуальні звіти про роботу депутатів міської ради на сайті не розміщуються, але постійно публікуються в офіційному друкованому органі.

Низький рівень публічності відзначено і у міського голови Чернігова. Так, не оприлюднена процедура прийому громадян головною посадовою особою місцевого самоврядування.

Позитивом є можливість оформити електронне звернення, в тому числі до голови, через сайт. Рубрика «Запитання до влади» періодично оновлюється, хоч жодне з запитань, поставлених у ході моніторингу, опубліковане на сайті міської ради не було.

На веб-порталі ради відсутні відомості про штатних і позаштатних помічників та радників голови. Недоступна на сайті також інформація про порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад.

Практики звітування міським головою на відкритій зустрічі з громадянами муніципалітетів не має.

Цікаво, що окрім Тимчасового порядку використання території м.Чернігова, Схеми перспективного розвитку туризму м.Чернігова та деяких містобудівних обґрунтувань, інша містобудівна документація, у тому числі і Генеральний план м.Чернігова, має гриф «Для службового користування».

Найбільший рівень публічності мають виконавчі органи – в цілому задовільний. В ході експерименту було виявлено , що громадяни можуть бути присутніми на засіданнях виконавчого комітету після подання письмової заяви та її розгляду головуючим на початку засідання.

Також вільним є доступ до кабінетів чиновників. З 26 вересня 2012 року дії Центр надання адміністративних послуг. ЦНАП має власну сторінку в Інтернеті.

Разом з тим виконавчі органи не звітують про свою діяльність перед територіальною громадою, хоча цей обов`язок закріплений в Статуті територіальної громади міста.

На веб-сайті ради відсутні звіти виконавчих органів.