Чернігівський Спасо-Преображенський собор у світлі останніх археологічних досліджень

11.03.2013   08:35 — Агенцiя

Спасо-Преображенський собор – був закладений в ХІ ст. за часів князювання першого літописного чернігівського князя Мстислава.

Письмові джерела не називають точної дати заснування давньоруського храму. Фахівці вважають, що старіша за чернігівський Спас лише київська Десятинна церква. Тож, недаремно минулого року археологічні дослідження прибудов до Спасо-Преображенського собору викликали великий резонанс у наукових колах.

На розкопках працювали і співробітники російського Державного Ермітажу, а також фахівці із Києва та Львова. Археологічну експедицію проводили спільними зусиллями Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка та Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”. Було розкрито залишки прибудов до апсид Спаського собору з північного заходу і південного сходу. Проводились роботи і в нартексі храму.

Вже тоді, під час розкопок, археологи розповідали про нові відкриття щодо будівництва храму. Але робили це обережно. Хоча, і науковці, і громадськість нетерпляче чекали результатів розкопок. Решток князя Ігоря, про які так багато говорили, не було виявлено. Хоча, стародавніх поховань тут віднайдено чимало. Але, як зазначає керівник археологічної експедиції Олена Черненко: нові дослідження “…дозволяють суттєво скорегувати усталені уявлення щодо першопочатків давньоруського зодчества”.

За результатами археологічних розкопок прибудов до Спасо-Преображенського собору вже з’явилась перша наукова стаття “Чернігівський Спасо-Преображенський собор у світлі останніх археологічних досліджень” у збірці праць “Слов’яни і Русь: археологія та історія”. Її автори: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка Олена Черненко; кандидат історичних наук, завідувач сектору архітектурної археології Державного Ермітажу, член Ради Санкт-Петербургського відділення ІКОМОС Олег Іоаннісян; науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Тетяна Новик. І в цьому доробку науковців вже є історичні сенсації. Зокрема, щодо датування прибудов до Спаського собору, досліджується і їх будівництво, аналізується також “кавказька” версія спорудження храму.

Дослідники ґрунтовно обстежили та зафіксували стародавні прибудови. Зараз триває процес передачі археологічних знахідок до фондової збірки Національного заповідника “Чернігів стародавній”. Це, зокрема, і будівельні матеріали, і кераміка. Окремо варто згадати рідкісну знахідку в нартексі храму – залізну кельму з кістяним руків’ям. Знаряддя праці будівничих, як пишуть науковці у згаданій статті: “…чи не перша знахідка в історії вивчення пам’яток давньоруського зодчества такого інструмента, та й ще у гарному стані”.

На завершальному етапі створення 3D-моделі давніх будівель, на якій можна буде розглянути всі її елементи з точністю до одного сантиметру.

Не забуваймо й про те, що після закінчення розкопок біля Спасу було зробено нову відмостку, виведено назовні залишків старих фундаментів. У свій час подібну імітацію прибудов до храму було створено і біля Борисоглібського собору.
Попереду на нас чекають нові відкриття дослідників. А Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” вже найближчим часом планує репрезентувати виставку знахідок археологічного сезону 2012 року, що проводився біля Спасо-Преображенського собору.

Сергій Черняков, “Чернігів стародавній”.

http://naiz1.pp.net.ua/news/istorichni_sensaciji_chernigivskij_spaso_preobrazhenskij_sobor_u_svitli_ostannikh_arkheologichnikh_doslidzhen/2013-03-09-1508