Чернігівський Спасо-Преображенський собор у світлі останніх археологічних досліджень
Спасо-Преображенський собор – був закладений в ХІ ст. за часів князювання першого літописного чернігівського князя Мстислава.
Письмові джерела не називають точної дати заснування давньоруського храму. Фахівці вважають, що старіша за чернігівський Спас лише київська Десятинна церква. Тож, недаремно минулого року археологічні дослідження прибудов до Спасо-Преображенського собору викликали великий резонанс у наукових колах.
На розкопках працювали і співробітники російського Державного Ермітажу, а також фахівці із Києва та Львова. Археологічну експедицію проводили спільними зусиллями Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка та Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”. Було розкрито залишки прибудов до апсид Спаського собору з північного заходу і південного сходу. Проводились роботи і в нартексі храму.
Вже тоді, під час розкопок, археологи розповідали про нові відкриття щодо будівництва храму. Але робили це обережно. Хоча, і науковці, і громадськість нетерпляче чекали результатів розкопок. Решток князя Ігоря, про які так багато говорили, не було виявлено. Хоча, стародавніх поховань тут віднайдено чимало. Але, як зазначає керівник археологічної експедиції Олена Черненко: нові дослідження “…дозволяють суттєво скорегувати усталені уявлення щодо першопочатків давньоруського зодчества”.
За результатами археологічних розкопок прибудов до Спасо-Преображенського собору вже з’явилась перша наукова стаття “Чернігівський Спасо-Преображенський собор у світлі останніх археологічних досліджень” у збірці праць “Слов’яни і Русь: археологія та історія”. Її автори: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка Олена Черненко; кандидат історичних наук, завідувач сектору архітектурної археології Державного Ермітажу, член Ради Санкт-Петербургського відділення ІКОМОС Олег Іоаннісян; науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Тетяна Новик. І в цьому доробку науковців вже є історичні сенсації. Зокрема, щодо датування прибудов до Спаського собору, досліджується і їх будівництво, аналізується також “кавказька” версія спорудження храму.
Дослідники ґрунтовно обстежили та зафіксували стародавні прибудови. Зараз триває процес передачі археологічних знахідок до фондової збірки Національного заповідника “Чернігів стародавній”. Це, зокрема, і будівельні матеріали, і кераміка. Окремо варто згадати рідкісну знахідку в нартексі храму – залізну кельму з кістяним руків’ям. Знаряддя праці будівничих, як пишуть науковці у згаданій статті: “…чи не перша знахідка в історії вивчення пам’яток давньоруського зодчества такого інструмента, та й ще у гарному стані”.
На завершальному етапі створення 3D-моделі давніх будівель, на якій можна буде розглянути всі її елементи з точністю до одного сантиметру.
Не забуваймо й про те, що після закінчення розкопок біля Спасу було зробено нову відмостку, виведено назовні залишків старих фундаментів. У свій час подібну імітацію прибудов до храму було створено і біля Борисоглібського собору.
Попереду на нас чекають нові відкриття дослідників. А Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” вже найближчим часом планує репрезентувати виставку знахідок археологічного сезону 2012 року, що проводився біля Спасо-Преображенського собору.
Сергій Черняков, “Чернігів стародавній”.
Останні новини Чернігівщини
Небайдужість громадян допомогла виявити нетверезого водія 17:07
Учора, близько 18-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що автодорогою М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), поблизу села Новики, рухається автомобіль Skoda Octavia, водій якого, ймовірно, перебуває у стані сп’яніння.
Понад мільйон гривень компенсувала служба зайнятості роботодавцям області за облаштування інклюзивних робочих місць 16:44
Цьогоріч в межах компенсаційної програми роботодавці Чернігівщини облаштували 18 робочих місць для людей з інвалідністю. Їм виплачено 1,2 млн грн компенсацій.
Комплексна реабілітація: пацієнти ЧМЛ №4 поєднали фізичне відновлення з патріотичним флешмобом 16:13
Українське слово має потужну терапевтичну силу, здатну об’єднувати серця та повертати жагу до життя. Цього року до наймасштабнішого мовного флешмобу – Радіодиктанту національної єдності – долучилася медична спільнота області та пацієнти медичних закладів. Так, у КНП «Чернігівська міська лікарня №4» ЧМР пацієнти, які проходять складне лікування та реабілітацію після важких хвороб і травм, на годину відклали медичні процедури, щоб взяти до рук ручки та папір.
Чернігівська обласна лікарня отримала гуманітарну допомогу від МБФ «АІСМ Україна» 15:41
Матеріально-технічна база КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР поповнилася черговою партією життєво необхідної гуманітарної допомоги від Міжнародного благодійного фонду «АІСМ Україна».
Яку допомогу можуть отримати чернігівці, чиє житло постраждало внаслідок атак рф 15:29
Російська федерація продовжує атакувати Чернігів, зокрема завдаючи ударів по житловій інфраструктурі міста. Внаслідок обстрілів пошкоджуються та руйнуються житлові будинки й квартири містян.
© 2005-2026