Як зберігати та популяризувати пам’ятки історії та культури?

21.05.2021   10:39 — Агенцiя

Через пандемію коронавірусу та запроваджені карантинні обмеження більшість українців змушені були утриматися від відпочинку на популярних закордонних курортах і шукати альтернативні варіанти в себе вдома.

Подорожі Україною набувають дедалі більшої популярності та, відповідно, зростає інтерес до її історико-культурної спадщини. Але навіть в епоху Інтернету та цифрових технологій багато пам’яток залишаються маловідомими для українського туриста і часто далеко не в найкращому стані. А отже постає питання, – як зберегти та без зайвої шкоди забезпечити їм гідну промоцію? Відповіді на нього шукали учасники веб-конференції «Європейський досвід збереження та промоції культурних пам'яток: можливості для застосування в Україні».

Зустріч у форматі онлайн організована 19 травня Сіверським інститутом регіональних досліджень спільно з Центрами європейської інформації та Чернігівським центром підвищення кваліфікації в рамках відзначення Днів Європи в Україні. До спілкування долучилися представники громадських організацій, бібліотек, екскурсоводи та науковці зі Львова, Херсона, Чернівців та Чернігова.

Насамперед йшлося про досвід збереження та відтворення пам’яток дерев’яної монументальної архітектури та оборонних споруд. Як зазначив чернігівський історик, кандидат історичних наук Олександр Бондар, в Європі свого часу набули популярності  скансени – музеї просто неба, де збудовані сучасні репліки культових споруд, елементів фортець, житлових будинків. Маючи відповідне наповнення, вони дозволяють відвідувачам зануритися в атмосферу середньовіччя чи раннього нового часу. Натомість в останні роки відбувся поворот: туристи все більше прагнуть автентики, а новобудови історичних споруд з сучасних матеріалів вже не викликають такого захоплення, як раніше. Тому відповідні вимоги висуваються не лише до відтворення, а й реставрації таких об’єктів, щоб зберегти їхню оригінальність та відчуття старовини.

Однак пам’ятки повинні мати не лише оригінальний, але й охайний та привабливий для туристів вигляд, – зауважила координатор Чернівецького центру європейської інформації Марина Ріга. У своєму виступі про етнічну мозаїку та Народні доми Чернівців вона розповіла про досвід національних меншин у підтримці архітектурних пам’яток міста. Вона зазначила, що перспективним напрямком у справі відновлення та підтримки історичних споруд є залучення коштів, отриманих від екскурсій для закордонних туристів.

Тетяна Грудень, консультант Центру європейської інформації при Львівській обласній бібліотеці, звернула увагу учасників зустрічі на досвід та напрямки діяльності бюро спадщини  зі збереження пам’яток Львова. Наразі місто має низку проблем щодо забудови центральної частини, збереження оригінального вигляду фасадів та дахів будинків. Проте є і позитивні зрушення – львів’яни, замінюючи вікна у своїх домівках, поступово надають перевагу дерев’яним конструкціям замість металопластикових.

Керуюча  лабораторією перспективного досвіду з вивчення краєзнавства для шкільних бібліотек міста Херсона, екскурсовод Наталія Шальнова поділися прикладами щодо відновлення традицій чумаків, зокрема таких рідкісних зразків чумацького мистецтва, як ікони на рибі (камбалі). Мета  – зберегти автентику та пам’ять про славне минуле для нащадків. Також вона розповіла про туристичні маршрути по Дніпру, пов’язані з місцями, знаходилися Кам’янська Січ, козацькі паланки та прагнення херсонських ентузіастів зробити низку реконструкцій, зокрема – макет кургану в розрізі.

Керівник Чернігівського обласного туристичного інформаційного центру Тетяна Коржинська наголосила на необхідності відповідального ставлення до пам’яток як запоруки привабливості для туриста. Вона зупинилася на інструментах промоції пам’яток Чернігівської області, долучення громадськості до збереження пам’яток, грантових коштів на відновлення та позиціонування об’єктів історико-культурної спадщини. Пані Тетяна говорила також про обласний туристичний портал та навчання працівників закладів культури, музеїв щодо ведення своїх сторінок у соціальних мережах, наповнення відповідним контентом щодо популяризації своїх пам’яток.

Наостанок учасники зустрічі запропонували продовжити подальший обмін інформацією та ідеями щодо подальшої роботи в даному напрямку. Один з них це залучення можливостей від грантових українських та закордонних програм. Але ключова вимога – унікальність проєктів; вони мають передбачати інноваційні підходи щодо промоції та популяризації  пам’яток, зокрема із застосуванням сучасних інформаційних технологій.