Інтернет-семінари від податкової

15.10.2012   13:18 —

Інтернет – семінари, які започаткували міські податківці спільно з інформ-агенцієй “Чернігівський монітор” проводяться щомісяця. Надаємо відповіді провідних фахівців ДПІ у м. Чернігові ДПС на запитання платників податків надані на семінар 15 жовтня 2012 р.

Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника податку, у разі коли перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації таким платником?

Відповідно до п.187.1 ст.187 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то уразі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з набранням обсягу оподатковуваних операцій більше 300 тис. грн., але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

Скільки реєстрів виданих та отриманих податкових накладних повинен вести платник податку, який одночасно подає до органу ДПС за місцем реєстрації загальну податкову декларацію з ПДВ, а також податкову декларацію з ПДВ (скорочену/ спеціальну/ переробного підприємства)?

Платник ПДВ, який одночасно подає до органу ДПС за місцем реєстрації податкову декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, а також податкову декларацію з ПДВ (скорочену/спеціальну/переробного підприємства), повинен вести окремо реєстр, на підставі якого формуються зведені результати обліку для заповнення декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, та реєстр, на підставі якого формуються зведені результати обліку для заповнення податкової декларації з ПДВ (скороченої/спеціальної/переробного підприємства).

Який порядок оподаткування ПДВ операції з надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику – резиденту?

Надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику – резиденту є об’єктом оподаткування, незалежно від того резидентом чи нерезидентом виступає перевізник.

При отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену виходячи з договірної (контрактної) вартості.

Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період. При цьому отримувач послуг – платник ПДВ складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатку до податкової декларації з ПДВ.

Який порядок обліку суми ПДВ, на яку за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки органом державної податкової служби встановлено заниження платником податку заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ?

Оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні у рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ, яке зі знаком “-” відображається у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ у податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою “В2”. Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і у подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов’язань з ПДВ такого платника податку у порядку календарної черговості виникнення таких переплат.

Які вимоги до оформлення письмових звернень, які адресуються органам ДПС від платників податків (ЮО, ФОП) або громадян?

Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону України „Про звернення громадян”.

Звернення адресується органу ДПС, його посадовим особам у разі коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.

У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.

Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В який термін розглядаються звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад народних депутатів?

Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України від 17 листопада 1992 року № 2790-XII “Про статус народного депутату України”, із змінами та доповненнями, та пп.4.2.6 п.4.2 р.4 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 № 315, із змінами та доповненнями, звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад народних депутатів розглядаються у термін до 10 днів від моменту їх надходження.

Якщо розгляд звернення з об’єктивних причин не може бути проведений у визначений термін, депутата повідомляють про це офіційним листом з викладенням мотивів щодо продовження терміну розгляду. Максимальний час розгляду депутатського звернення з урахуванням продовження не може перевищувати 30 днів від моменту його одержання.

Чи можуть бути повернені надміру сплачені кошти платнику податків, якого ліквідовано та знято з обліку в органі ДПС?

Відповідно до п.97.6 ст.97 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями у разі якщо у платника податків, що ліквідується, суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків.

Платнику податків, що ліквідується, який має суми надміру сплачених грошових зобов’язань, орган державної податкової служби здійснює повернення таких сум на підставі заяви платника податків. Після закінчення ліквідаційної процедури платника податків особові рахунки такого платника закриваються у день зняття з податкового обліку.

В якому вигляді надаються до органів ДПС сертифікати відкритих ключів та який термін їх дії (день, місяць, рік)?

До органу ДПС за місцем реєстрації надаються посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.

Термін дії посиленого сертифікату відкритих ключів підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів – та становить один рік від моменту отримання відповідного ключа.

Чи має право податковий орган після отримання другої квитанції, надіслати лист платнику податків про невизнання звітності?

Відповідно до п.49.11. ст.49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1 п.49.1 ст.49 ПКУ);

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.2 п.49.1 ст.49 ПКУ).

Отже, податковий орган має право після отримання другої квитанції, надіслати лист платнику податків про невизнання звітності із зазначенням підстав неприйняття.

Який термін дії довідки про відсутність податкового боргу?

Довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів) надається у разі звернення платника податків із запитом про підтвердження відсутності податкового боргу. Відповідно до роз’яснень ДПА України, наданих листами від 02.04.05 №6063/7/24-1117, від 22.12.05 №12978/6/24-1115, довідка, як офіційний документ органу державної податкової служби, діє протягом 10 днів з дня видачі і відображає стан розрахунку платника податків з бюджетом на дату видачі довідки.

Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані у користування такому платнику податків без права їх відчуження;

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України “Про заставу”;

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?

Згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.