Першим на Чернігівщині проходить аудит обласний педагогічний ліцей

28.10.2020   12:07 — Агенцiя

З середини жовтня Чернігівський обласний педагогічний ліцей для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради проходить процедуру позапланового інституційного аудиту – зовнішнє оцінювання діяльності закладу, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів.

Проводить аудит експертна група – це представники управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області, керівники та заступники директорів шкіл з Ніжина, Носівки, Чернігова, Ріпкинського та Чернігівського районів. Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн – Австрії, Великій Британії, Норвегії, Данії, Бельгії, Швеції, Чехії, Литві, а відтепер – і в нас. Окрім Чернігівщини, інституційний аудит наразі триває також в освітніх закладах Полтавської та Кіровоградської областей.

Щоб було краще

Мабуть, спочатку варто сказати, чим аудит відрізняється від колишньої атестації шкіл. Як пояснює начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова, насамперед, це зовсім нова процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили заклади, була спрямована, переважно, на формалізований контроль та перевірку. Головна ж місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі «що не так», то інституційний аудит має показати «як зробити ліпше». При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.

– Експертна група у складі шести осіб упродовж 10 робочих днів звертає увагу як на успішні аспекти діяльності закладу, так і на ті, де якість освітньої діяльності потребує покращення. За результатами аудиту ліцей отримає рекомендації, які не є ультимативними та залишають за ним право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення процедури, – відзначає Тетяна Маханькова.

Крім того, інституційний аудит також розглядає діяльність закладу в його взаємодії з засновником. Тобто, на відміну від атестації, що була зосереджена тільки на оцінці конкретного закладу освіти місцевим органом управління освітою, аудит – це комплексне оцінювання незалежними освітніми експертами умов функціонування закладу – матеріально-технічне, кадрове забезпечення, створення інклюзивного освітнього середовища тощо. Тому рекомендації нададуть і засновнику, у даному випадку – Чернігівській обласній раді.

Що оцінюють експерти?

За словами Тетяни Маханькової, окрім перевірки дотримання закладом вимог зако­нодавства в сфері освіти, експерти оцінюватимуть, по-перше, освітнє середовище – наскільки безпечно та комфортно в ліцеї, як організоване харчування, чи вистачає для навчання обладнання, кабінетів тощо. По-друге, систему оцінювання здобувачів освіти – як оцінюють навчальні досягнення учнів, наскільки система оцінювання прозора та зрозуміла. По-третє, педагогічну діяльність – якість викладацької діяльності, професійний розвиток педагогів, налагодженість співпраці між учасниками освітнього процесу. І останнє, управлінські процеси – наскільки управлінські рішення сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню якості освітньої діяльності, наскільки ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо.

Результати оцінювання всіх цих аспектів визначатимуться за 4 рівнями: перший – високий, другий – достатній, третій – вимагає покращення, четвертий – низький.

Від педагогічного – до наукового

Плановий інституційний аудит відбуватиметься в школах один раз на 10 років. Процедуру цьогорічних планових перевірок через карантинні обмеження перенесли на наступний рік. Щодо позапланового аудиту обласного педагогічного ліцею, то він став можливий завдяки ініціативі педагогічного колективу закладу.

– Ліцей створили у 1994 році для підготовки учнів старшої школи з сільської місцевості для вступу до вишів, насамперед до Чернігівського педагогічного університету, – розповідає директорка закладу Ганна Коломієць. – У цьому тоді була гостра потреба, саме щодо підготовки вчителів для сільської школи. Але з плином часу географія вступу наших випускників розширилася, і фактично вони обирають найпрестижніші виші країни різного спрямування. Особливість ліцею яскраво виражена в педаго­гічній команді, наразі у нас 14 кандидатів наук, одна доктор наук. Такому педагогічному складу може позаздрити навіть певний виш. Очевидно, що на сьогодні ліцей намагається акумулювати молодь Чернігівщини, яка у майбутньому виросте в інтелектуальну еліту наукового спрямування. Заклад увесь час тримає курс на розвиток. І якщо спочатку ми себе позиціонували як педагогічний ліцей, то вже десь з 2007-2008 років спостерігаємо, що педагогічні професії посідають почесне місце у виборі випускників, але не домінуюче. Аби отримати статус наукового ліцею, нам не вистачало лише законодавчої бази. Коли вона з’явилася, одразу подали заявку до управління Державної служби якості освіти в області на проведення позапланового аудиту задля подальшого набуття статусу «наукового ліцею».

Висновки і рекомендації за результатами аудиту ліцей і заснов­ник закладу отримають ближче до середи­ни листопада.

– Нового статусу ліцею чекає весь регіон, адже це буде навчальний заклад, куди на рівних умовах вступатимуть як сільські, так і міські діти, – додає пані Ганна. – Запит на нашу освіту в Чернігові високий. Щодо роботи експертної групи, то вона кардинально відрізняється від традиційної атестаційної перевірки. По-перше, має місце склад експертів, це діючі управлінці, представники освітньої галузі – директори, заступники, вчителі… Це перспективно для всіх учасників. Для нас цікаво, як оцінять, а для експертів – це новий досвід. Раніше перевірки проводили держслужбовці від імені влади, тобто начебто влада перевіряла підопічних, але насправді вона б мала перевіряти себе.

Не ревізори, а партнери

Чи відчули в ліцеї, що експерти – не ревізори, а їхні партнери, які прийшли, щоб допомогти і підказати, як внутрішня система забезпечення якості освіти може працювати ефективніше?

Вчителька української мови та літератури обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді Галина Сердюк ділиться своїми враженнями щодо роботи освітніх експертів, які спостерігали за її уроками:

– Експерти поводилися надзвичайно толерантно, виважено, приязно і це приємно вражало. Комфортно і невимушено відчували себе я, як учитель, і діти. Ми навіть під час заняття долучали до спільної роботи експерта, що, можливо, дещо неочікувано було, але хотілося, щоб це був цілісний навчальний процес. Вийшло цікаво, з’являлися посмішки і на вустах дітей, і в освітнього експерта. Вважаю важливим особистісні якості людей, кот­рі до нас завітали, їх професійність і досвід.

Вчителька англійської та німецької мов ліцею Ольга Літош відзначає:
– Я помітила, що освітні експерти були зацікавлені, намагалися простежувати всі етапи уроків. Звертали увагу на окремі моменти, але все відбувалося якось непомітно і доброзичливо. Це не порушувало творчу свободу вчителя. Дискомфорту я не відчула, хоча й трішки хвилювалася.

До аудиту залучені всі – учні, вчителі, батьки

Учні ліцею і їхні батьки – рівноправні учасники освітнього процесу. Їхня думка надзвичайно важлива для оцінювання освітнього середовища, організації освітнього процесу та системи оцінювання навчальних досягнень. Саме тому під час аудиту було проведено опитування учнів, батьків, а також учителів. Експертка – заступниця директора Чернігівської школи №9 Тетяна Потапова зазначає:

– Проанкетувати учнів ми встигли до канікул. А для батьків, які проживають по всій області, підготували запрошення взяти участь в анкетуванні, з QR-кодом та з онлайн посиланням. Більше половини батьків цю анкету пройшли. Лишилося проаналізувати результати. Пропонувалося відповісти на понад 30 запитань, що стосуються не тільки матеріальної бази ліцею, а й ставлення вчителів до дітей, питання булінгу, з яким настроєм дитина йде на заняття, чи об’єктивно оцінюють учнів вчителі… Анкетування – анонімне.

Представник управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Олександр Демченко, який очолює експертну групу, зауважує:

– Щоб результати аудиту були об’єктивні, треба, аби одну і ту ж функцію виконували кілька експертів. Ми так і зробили. Кожен спостерігав за навчальними заняттями, проводили опитування учнів, вчителів та батьків. Вивчали документи, оглянули приміщення. Всі ми знаємо – немає межі досконалості. Так, нам здається, що це ідеально, але все одно хочеться щось покращити. І тому не треба ставитися до аудиту як до оцінки. Насправді це результат оцінювання, який показує, куди можна ще розвиватися.

Директорка Замглайської школи Ріпкинського району Юлія Джола, випуск­ниця обласного педагогічного ліцею, працює у статусі освітньої експертки цього закладу:

– Бути експерткою – це новий досвід. Також можу порівнювати, адже я – колишня учениця ліцею. 25 років тому багатьох речей тут не було. Наразі все осучаснено, оновлено. Єдине, що лишилося, – це викладачі, які колись мене навчали. Люди, які стояли біля витоків цього закладу. І я бачу, як вони переймаються майбутньою долею ліцею. Його особливість – це те, що педколектив прослідковує подальший шлях своїх випускників, підтримує зв’язок, організовує форуми. Насправді це дуже цінно.

Експертка – директорка Носівської школи №1 Світлана Дубовик ділиться свої­ми враженнями:

– Звичайно, що я хвилювалася, бо в якості освітньої експертки я виступаю вперше. Це дуже відповідальна місія. Є велика підтримка з боку управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області, вони постійно з нами на зв’язку. В такій команді працювати приємно. Ми стараємося бути максимально об’єктивними, наше завдання не шукати якихось недоліків, чіплятись до дрібниць. Ми маємо напрацювати корисні рекомендації.

Заступниця директора Анисівської школи Чернігівського району Наталія Ігнатенко, яка теж у ліцеї в ролі експертки, наостанок сказала:

– Я пишаюся тим, що працюю разом з сильною командою, кваліфікованими колегами. Що отримую колосальний досвід і що перша моя робота, як освітньої експертки, саме в такому престижному закладі Чернігівщини.

Лариса ГАЛЕТА, газета «Деснянка»