У Чернігові видано збірник матеріалів конференції про вигнання нацистів з України

16.03.2015   16:09 — Агенцiя

На початку березня 2015 року у Чернігові побачив світ збірник «Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції «Вигнання нацистських окупантів з України: пам’ять та уроки історії для сьогодення».

Його видав Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського за підсумками проведення 23 жовтня 2014 року міжрегіонального наукового форуму спільно з Українським інститутом національної пам’яті, Управлінням освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

Він відкривається доповіддю Володимира В’ятровича, голови Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук, «Друга світова війна у сучасній державній політиці національної пам’яті». Одним із найважливіших її месиджів є висновок, що в українських реаліях одним із найважливіших завдань політики національної пам’яті є деконструкція історичних міфів та стереотипів, на яких трималася радянська ідеологія. Саме їх використовує Російська Федерація у інформаційній війні проти України.

Відомий історик наголосив, що Український інститут національної пам’яті спростував низку міфів пов’язаних із 28 жовтня 1944 року. Один із них полягає в тому, що 28 жовтня 1944 року німецькі війська не залишили повністю територію України. У цей день Червона армія лише розпочала бої за місто Чоп, остаточно вибивши противника із Закарпаття лише 25–26 листопада того ж року. Але значно важливішою є пропозиція змінити терміни для означення подій 1944 року. Необхідно говорити «вигнання нацистських окупантів із України», а не «визволення України від фашистських загарбників». Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а в 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, тільки опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації сотень тисяч людей. СРСР ставив за мету не визволення українського народу, а повернення його до складу радянської імперії.

У збірнику також включені доповіді і наукові повідомлення співробітників Український інститут національної пам’яті Ростислава Пилявця про головні підсумки і уроки вигнання нацистів з України, Олександра Штоквиша про ігри з пам’яттю путінської Росії щодо вигнання нацистів з України, Сергія Бутка зі спробою зробити порівняльний аналіз ідеологічних засад злочинів проти цивільного населення нацистського та сучасного російського агресорів.

Наукові розвідки істориків Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, навчальних закладів районів Чернігівщини аналізують ситуацію на окупованій території та злочини нацистського режиму, боротьбу національно-визвольного руху, радянських партизан, бійців Червоної армії. Не обійшли увагою історики-освітяни й проблематику викладання історії з цих питань, патріотичного виховання та історичні паралелі Другої світової війни з сьогоднішньою російською агресією. Так, історики із Інститут післядипломної педагогічної освіти Михайло Коропатник висвітлив тему про історичні паралелі в контексті боротьби України проти агресії нацистської Німеччини і путінської Росії, Олександр Мокрогуз про викладання історії про війну для учнів на прикладі радянських підручників.