"Частіше на ремонті, ніж на ходу", -

15.01.2014   15:02 — Агенцiя

так говорять про транспортний засіб, який дістався Риківській школі, що на Козелеччині у 2010-му році за цільовою державною соціальною програмою «Шкільний автобус».

Не довго раділи діти з сусідніх сіл, яким раніше доводилося добиратися до навчального закладу власними силами. Неякісна машина, зібрана на Херсонському автозбиральному заводі, вже за кілька місяців почала здавати. А протягом трьох років серйозних поломок була ціла низка. У жовтні 2013-го року горе-автобус взагалі вийшов з ладу. З тих пір підвезення дітей забезпечувалося пасажирським транспортним засобом місцевого господарства. Деяких школярів батьки самостійно доставляли до місцевої альма-матер. Як добиратимуться сільські учні до навчального закладу після зимових канікул дізнавалася кореспондент «Чернігівщини».

У районному відділі освіти шкільний автобус відверто називають «болячкою», бо головного болю від нього натерпілися вдосталь. Різними способами намагалися вийти місцеві керівники із неприємної ситуації, що склалася. І не у високих кабінетах шукали відповіді на одноманітне запитання, а самостійно виходили зі становища. Цього разу, зневірившись, що «диво» з херсонського заводу колись-таки почне нормально функціонувати, взялися за ремонт резервного автобусу «АСЧ», який понад п’ять років простоював на Козелецькому навчально-виробничому комбінаті.

- На сьогоднішній день район має 18 шкільних автобусів, - розповідає начальник Козелецького районного відділу освіти Катерина Биковець. – Серед них один, м’яко кажучи, невезучий. З перших днів він виявився непридатним для використання. Вже за кілька тижнів нам довелося викликати представника із зводу-виробника для ремонту електрообладнання у транспортному засобі. Через рік експлуатації були виявлені серйозні несправності: вийшов з ладу двигун, стартер, акумулятор… Крім того, не було обігріву. У лютому 2011-го року автобус оглянуло одне з київських підприємств, що обслуговує даний вид транспорту, але технічне обслуговування проводити відмовилося. Весною 2013-го року Риківським шкільним автобусом зацікавилися працівники СБУ області спільно з працівниками ДАІ. Вони перевіряли його укомплектованість та відповідність держстандартам. За кілька днів ми отримали вказівку від комісії, яка робила дане обстеження – відправити автобус «ХАЗ» до Києва на діагностику. Жодного висновку від «Укрметртестстандарту» ми не отримали. А проблем після цього не зменшилось. Щомісяця якась запчастина виходила з ладу. Під час осінніх канікул ми в черговий раз відправили «нещасну» машину на ремонт до Чернігова на СТО «БазТехСервіс». Під час перегону вона взагалі розвалилася.

За словами Катерини Іванівни, «БазТехСервіс» частково відремонтував горе-транспорт. Звідти автобус був перегнаний на СТО «Енергія», де була проведена його повна діагностика та зроблено висновок, що для проведення подальшого ремонту потрібна заміна блоку двигуна, колінчатого валу, шатуна. На жаль, таких запчастин на станції немає. Коли будуть невідомо. Тому ремонт автобуса затримується на невизначений термін.

- Терпець увірвався і ми вирішили відремонтувати автобус, який простоював на Козелецькому навчально-виробничому комбінаті, - продовжує пані Биковець. -  Кошти виділило господарство «Полісся». Нині чотири спеціалісти працюють над доведенням до ладу транспортного засобу.

Директор Риківської ЗОШ І-ІІ ступенів Юрій Авраменко кілька разів на день особисто перевіряє, як спеціалісти ремонтують «новий» автобус, бо з нетерпінням чекає, коли машина запрацює.

- Розумієте, в нашій школі навчається тридцять шість учнів, лише двоє – з Рикова. Решту – із сіл Карасинівка, Пізнє, Корніїв, Жеребецьке –  треба підвозити. Нам вкрай потрібен автобус. Це добре, що місцеве господарство нас підтримує. Спочатку свою «літучку» нам виділили, а тепер кошти дали, щоб ми свою машину відремонтували. Сподіваюся, що проблеми скоро зникнуть. Бо й батьки незадоволені та й ми постійно на нервах. А хто винен у тому, що нам таке «нещастя» дісталося…  

До речі, таку «болячку» з Херсонського автозбирального заводу, який вже не працює отримали чотири райони нашої області: Козелецький, Городнянський, Новгород-Сіверський та місто Михайло-Коцюбинське. Кожен по-своєму бореться з власними негараздами. У Рикові обіцяють, що за три-чотири дні після канікул діти їздитимуть на «новому-старому» автобусі, на який покладають більші надії, ніж на херсонське «нещастя».

Сніжана Божок