Якісне законодавче регулювання та наполеглива праця освітян формують умови розвитку сучасної вищої освіти в Україні

20.03.2013   08:35 — Агенцiя

— Сергію Миколайовичу, ваш вуз став членом Великої Хартії університетів. Що ця подія означає для ЧДТУ? Як досягнуто успіху?

— Справді, на початку березня 2013 року Чернігівський державний технологічний університет отримав повідомлення від Наглядової ради Великої Хартії університетів (Magna Charta Unіversіtatum Observatory) щодо включення ЧДТУ до її складу. Остання інституція — це результат пропозиції, з якою 1986 року Болонський університет звернувся до провідних навчальних закладів Європи. Основа пропозиції полягала в тому, що для розвитку національних систем освіти в кожній країні мають діяти потужні методологічні центри, роль яких повинні взяти на себе найвпливовіші вузи цих країн. Саме ця ідея лягла в основу створення співдружності провідних європейських університетів, які мають виступити в ролі новаторів, піонерів перетворень. Таку пропозицію з ентузіазмом підтримала наукова, освітянська та політична еліта Європи.

Для нашого навчального закладу це означає, що саме ЧДТУ визнаний провідним університетом півночі України — обраним для розвитку національної системи освіти як потужний регіональний методологічний центр. І всі ми — й науково-педагогічна, й студентська громада вузу — сьогодні маємо можливість особисто долучитися до фундаментальних принципів, якими повинні керуватись навчальні установи, щоб забезпечити розвиток освіти та інноваційний рух у світі, який швидко змінюється. А прийняття нашого університету до Великої Хартії університетів стало підтвердженням повного визнання та цілеспрямованого запровадження в стінах ЧДТУ найважливіших цінностей освітніх традицій і сприяння тісним зв’язкам між провідними навчальними закладами Європи.

Успіху було досягнуто, як завжди, важкою, цілеспрямованою і наполегливою працею в усіх сферах діяльності університету. Це, передусім, усвідомлення всією університетською громадою тієї важливої ролі, яку сьогодні відіграє наш вуз у суспільстві, особливо на регіональному, а також і на загальнодержавному рівні. Й першим кроком до цього було втілення в життя власного регіонального проекту «Університет у житті міста». Запроваджуючи його три роки тому, ми намагалися врахувати те, що майбутнє людства значною мірою залежить від культурного, наукового і технічного розвитку, зосередженого в центрах культури, знань та досліджень. Саме університети повинні давати майбутнім поколінням освіту і виховання, навчатимуть їх, а через них — інших, поважати гармонію довкілля та самого життя.

Другим кроком до членства у Великій Хартії університетів була сертифікація освітньої діяльності навчального закладу за міжнародною системою стандартів якості ІSO9001, що передбачала докорінну перебудову всієї діяльності (не тільки навчального процесу) вузу задля цільової головної мети — забезпечення випускників тим обсягом знань, умінь та професійних навичок, який робить їх конкурентоспроможними і затребуваними на ринку праці, а також засвідчує їхній високий рівень інтелігентності, культури, духовності, патріотизму та вихованості.

Третім кроком було налагодження тісної співпраці та прямих контактів щодо співробітництва у освітній, науковій та культурній сферах із провідними європейськими університетами. Причому великою мірою цьому сприяла й підтримка держави, уряду України, Міністерства освіти і науки України, завдяки яким уже третій рік поспіль студенти, аспіранти, молоді вчені та викладачі (загалом близько 400 осіб щороку) мають можливість за рахунок держави здійснювати навчання та стажування у провідних університетах світу. Це було і є запорукою реалізації способів досягнення цілей розвитку освіти, проголошених у Великій Хартії університетів щодо взаємного обміну інформацією та документацією, а також збільшення кількості спільних проектів для розвитку освіти як основного елементу постійного прогресу знань, а також стимулювання мобільності викладачів і студентів та реалізації загальної політики в питанні рівного статусу, звань, іспитів (без упередженого ставлення до національних дипломів) і присудження стипендій.

Четвертим кроком було запровадження тісної співпраці за програмами міжнародних обмінів та за програмами спільних європейських наукових проектів. Маючи досвід реалізації державної програми навчання та стажування у провідних університетах світу, Чернігівський державний технологічний університет активно долучився до співробітництва й за іншими — вже європейськими програмами, ставши партнером для більш як десяти провідних університетів Європи в частині реалізації академічних обмінів та спільного виконання наукових проектів (до речі, таких проектів у ЧДТУ наразі п’ять).

— Чому для вузів важливий досвід міжнародного співробітництва?

— Я вважаю, що міжнародне співробітництво сьогодні є одним із пріоритетних напрямів діяльності будь-якого вищого навчального закладу. Адже завдяки йому ми можемо суттєво збагачувати свій навчальний та науковий потенціал на підставі запозичення та використання світового досвіду та передових технологій, відправляти здобувати знання до провідних світових університетських навчально-наукових центрів наших студентів, а також залучати на навчання здібну молодь із-за кордону, сприяти розповсюдженню у світі досягнень України в галузі науки та освіти. До того ж актуальним сьогодні є співробітництво не лише з європейськими та американськими університетами. Конче необхідним є вивчення передового досвіду та налагодження співпраці, взаємодії з провідними освітніми інституціями Китайської Народної Республіки, Російської Федерації, Грузії, Азербайджану, Узбекистану, Туркменії, Бразилії, з вузами азійських країн тощо.

— Що, на ваш погляд, треба зробити для підвищення результативності вищої освіти в Україні?

— Передусім необхідно привести законодавство у сфері вищої освіти у відповідність до реалій життя. На моє глибоке переконання, чинний закон «Про вищу освіту» уже не відповідає вимогам часу. З огляду на те, що 2005 року Україну прийняли до Європейського освітнього простору, законодавство у сфері освіти взагалі й у сфері вищої освіти зокрема необхідно терміново адаптувати відповідно до сучасних потреб економіки та її інноваційного розвитку. Я вважаю, що законодавче оновлення у сфері вищої освіти на часі, мало того — є актуальною і негайною потребою.

А по-друге, у цій важливій сфері треба прибрати політичні амбіції та особистий піар деяких «державних» діячів. Адже сьогодні, попри важливість проблеми законодавчого оновлення вищої освіти, цей процес перетворено на маніпулювання фактами, перекручування змісту та формування чергового приводу засвітитися на шпальтах друкованих засобів масової інформації та на телебаченні.

І, по-третє, слід дозволити саме фахівцям у галузі освіти бути її основною ланкою законодавчого оновлення. Адже нині в Україні складається така ситуація, що є дві галузі — де всі в державі є фахівцями: це футбол і, на жаль, освіта. Сьогодні це викликає усмішку, а завтра може мати для останньої катастрофічні наслідки. Адже освіта завжди була, є і буде досить консервативною галуззю зі своїми усталеними (саме усталеністю і сильна освіта) традиціями. І взагалі, на мою особисту думку, процес прийняття нового закону «Про вищу освіту» давно вже перейшов з практичної площини у кулуарно-політичну. Мені, наприклад, не зрозуміло: чому такі найбільш суперечливі законопроекти, що стосуються пенсійної реформи та «підприємців-спрощенців», уже давно розглянуті в парламенті та запроваджені в дію, а вкрай необхідний для однієї з найбільших галузей законопроект досі збирає навколо себе суперечливі обговорення.

За політичною риторикою сьогодні взагалі не видно фахової дискусії. Обговорення будь-якого законопроекту, на жаль, зводиться винятково до політичних уподобань або до висловлення антипатій та неприйняття авторів законопроекту, як це відбувалося 27 лютого 2013 року на слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти на тему «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти в Україні». Чомусь кожного року наприкінці зими в Україні відбуваються певні політичні перипетії навколо вищої освіти — можливо, це пов’язано з тим, що саме в цей час іде реєстрація випускників шкіл у пунктах зовнішнього незалежного оцінювання і для багатьох родин України проблема формування майбутнього своїх дітей стає головною, залишаючи далеко позаду інші — часом надумані події. І саме це є приводом для деяких політиків-«фахівців та експертів від освіти» нагадати про себе, долучившись у тому числі й до освітніх проблем, до того ж, як правило, намаганнями маніпулювати громадською свідомістю та збурити суспільство, привертаючи увагу до проблем вищої школи виключно у негативній площині.

Сьогодні існують три законопроекти «Про вищу освіту», що, безумовно, акумулюють громадську думку щодо стану і подальшого розвитку вищої освіти в Україні та містять цілком слушні і принципово важливі положення і пропозиції. Водночас я вважаю таким, що більшою мірою враховує попередній досвід у сфері вищої освіти та забезпечує необхідні умови для її модернізації, законопроект №1187. А взагалі, цілком підтримую пропозицію ради ректорів, Спілки ректорів, регіональних рад ректорів, органів студентського самоврядування ВНЗ, Асоціації керівників органів студентського самоврядування, Української громадської молодіжної палати та інших щодо створення на основі трьох документів об’єднаного законопроекту, який би враховував усі їхні найкращі положення — адже переконаний, що серед усіх розробників немає людей байдужих до розвитку вищої освіти і всі вони зацікавлені, щоб процес реформування відбувся і бажано у кращий бік.

— Ви порівняно недавно працюєте ректором. Уже є певні «свої» напрацювання? Чи ви примножуєте досягнення, напрацювання університету за минулі роки?

— У відповіді на попереднє запитання я недаремно висловився, що в основі якісної освіти закладені певні освітні традиції. І однією з таких вважаю збереження та примноження попередніх досягнень і напрацювань. Адміністрація Чернігівського державного технологічного університету насамперед у своїй діяльності керується принципом узгодженого, цілеспрямованого та постійного інноваційного розвитку усіх напрямів діяльності університету в частині підтримки освітнього, наукового, виховного, просвітницького, спортивного, суспільного, громадського, культурного, побутового рівня викладачів та студентів. Ми щороку запроваджуємо нові напрями та спеціальності підготовки, розширюємо спектр підготовки в аспірантурі та докторантурі, відкриваємо нові спеціалізовані вчені ради для підготовки кадрів найвищої кваліфікації, реалізуємо нові суспільно-громадські ініціативи, підтримуємо нові оригінальні студентські проекти тощо. Саме збереження традицій та щорічне примноження здобутків замість «спочивання на лаврах» дає нам змогу завжди бути на вістрі прогресу взагалі і в освітянській галузі зокрема.

— У Чернігові «Хімволокно» проходить процедуру банкрутства. Чимало підприємств теж не в кращому стані. А ЧДТУ тим часом збільшує випуск фахівців... Чи не є колізія у цьому?

— До цього запитання треба зробити деякі уточнення. ЧДТУ не збільшує випуск фахівців. Вуз сьогодні, в межах виділеного декілька років тому ліцензованого обсягу підготовки, розширює напрями і спеціальності підготовки студентів, акцентуючи увагу на найбільш перспективних з точки зору сучасного стану розвитку науки, техніки, економіки, виробництва та інших сфер суспільного життя не тільки в Україні, а й в цілому у світі. Наш навчальний заклад вже давно не є суто технологічним — ми поліпрофільний університет з усталеними традиціями, європейським спрямуванням та якісною підготовкою випускників (про що власне й свідчить прийняття ЧДТУ до Magna Charta Unіversіtatum). І саме якість підготовки студентів дає підстави для високого відсотку їх працевлаштування. За офіційними даними державного фінансового аудита, що відбувався у лютому 2012 року в Чернігівській області і був проведений фахівцями Державної фінансової інспекції, ЧДТУ має підтверджені дані щодо працевлаштування випускників, відсоток якого становить 97,8%. Зазначу, що це найвищий показник працевлаштування серед вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитацій Чернігівської області.

— Як забезпечується студентське самоврядування у ЧДТУ? Воно не вступає у конфронтацію із адміністрацією?

— Адміністрація і весь науково-педагогічний колектив Чернігівського державного технологічного університету усвідомлюють, що майбутнє нашої держави цілком залежить від молоді взагалі і в тому числі від наших студентів зокрема. Тому ми всіляко піклуємося про наших студентів і всіляко підтримуємо реалізацію їхніх ініціатив в усіх сферах діяльності вузу. У нашому університеті створено та активно діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування ЧДТУ. Для запровадження студентських ініціатив в освітній, науковій, спортивній, громадській, культурній, духовній, просвітницькій та інших галузях університет виділяє 0,5% коштів від обсягів університетських надходжень за Спеціальним фондом. Студенти входять до складу та беруть активну участь у роботі дорадчих колегіальних органів університету — ректорату, вченої ради, вищого органу громадського самоврядування — конференції трудового колективу університету, стипендіальної комісії, факультетських органів громадського самоврядування тощо та активно забезпечують захист прав та інтересів осіб, що навчаються в університеті, а також беруть активну участь в управлінні його діяльністю. Без погодження зі студентським самоврядуванням сьогодні в університеті не відбувається жодної події, починаючи від поселення (виселення) до(з) гуртожитку, відрахування, призначення стипендії, переведення на вільні місця державного замовлення, узгодження бюджету і стратегії ВЗН тощо. Адміністрація університету завжди відкрита для спілкування та розв’язання нагальних проблем як для студентського самоврядування зокрема, так і для кожного студента нашого університету взагалі. Саме завдяки відкритій позиції адміністрації та всього науково-педагогічного колективу по відношенню до студентства в Чернігівському державному технологічному університеті немає жодних конфронтацій і непорозумінь зі студентством взагалі та органом студентського самоврядування зокрема.

— Які студентські заходи додали позитивного іміджу університету?

— Узагалі-то я вважаю, що усі заходи, які відбувалися і відбуваються завдяки зусиллям студентів ЧДТУ, додають лише позитивного іміджу нашому університету. Вони спрямовані на розкриття прихованих талантів та творчих здібностей, що досить часто залишаються поза увагою в офіційному навчальному процесі. Найбільш значущими студентськими заходами в Чернігівському державному технологічному університеті є й традиційні щорічні науково-практичні конференції студентів, аспірантів і докторантів, й участь у спільному міжнародному творчому проекті слов’янських країн «Мы вместе». Це й діяльність волонтерського центру «Довіра» й юридичної клініки університету. Уже звичним для нашого університету став освітянській бал, що другий рік поспіль набуває статусу міжнародної культурної події освітянських громад України, Росії, Польщі, Білорусі, Великої Британії тощо. Традиційні й конкурси «Міс та Містер університету», презентації першого курсу, посвята у студенти, міжнародні фестивалі «Unі-Fest», «Барбекю» та багато інших.

Із досьє «Голосу України»

Сергій Миколайович Шкарлет народився 19 жовтня 1972 року. Середню освіту здобув у Ніжині, закінчивши із золотою медаллю школу №15. Згодом, у 1995 р., закінчив факультет прикладної математики КПІ, а у 1996 р. Фінансово-економічний інститут при Чернігівському технологічному інституті. Навчався в аспірантурі Міжнародного науково-технічного університету, потім — у докторантурі Національного авіаційного університету. Доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Був майже дев’ять років ректором Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету. У квітні 2010 року таємним голосуванням трудового колективу обраний ректором Чернігівського державного технологічного університету. Депутат Чернігівської обласної ради. Сфера професійних інтересів: економіка та економічна безпека підприємств та держави, сталий розвиток, орієнтований на громаду та місцеве самоврядування, адаптація соціально-економічних умов України до європейських та світових стандартів. Автор понад 120 наукових публікацій у галузі економіки та державного управління, включаючи монографії, підручники, навчальні посібники, статті. Експерт-виконавець дев’яти міжнародних проектів.

Інтерв’ю взяв Сергій ПАВЛЕНКО.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=283660