Про тенденції та виклики ринку праці, резерви робочої сили і не тільки...

25.09.2018   08:22 — Агенцiя

Ринок праці – це сфера, пов’язана з купівлею-продажем специфічного товару – «робочої сили». У кожного з його суб’єктів, а це роботодавці та наймані працівники, накопичилося чимало риторичних питань, а саме: куди поділися кваліфіковані кадри та де їх знайти, чому люди масово виїздять на заробітки за кордон та як втримати працівників, де знайти високооплачувану роботу на батьківщині…

Лідія Падалка

У пошуках істини, напевно, важливо почути думку фахівця. Отож, про тенденції та виклики сучасного ринку праці, шляхи вирішення проблемних питань у сфері зайнятості населення розповідає директор Чернігівського обласного центру зайнятості Лідія Падалка.


На ринку праці – зміна акцентів: раніше бракувало робочих місць, сьогодні – кваліфікованих кадрів

Можна стверджувати, що безробіття в нашій країні перестало бути значною соціальною проблемою. Так, рівень безробіття в Україні (9,5%) дещо вищий за середньосвітовий показник (5,6%). Але якщо проаналізувати стан безробіття в Європейських країнах, то найнижчий його рівень у Чехії (2,9%), Німеччині (3,8%), Норвегії (4,2%), Угорщині (4,2%) та Великобританії (4,4%). Практично такий, як в Україні, рівень безробіття у Португалії (9,0%) та Франції (9,4%). А вищим він є у Туреччині (10,9%), Італії (11,2%), Іспанії (17,2%) та Греції (21,5%).

З початку поточного року ситуація на регіональному ринку праці демонструє певні ознаки стабілізації. За даними Державної служби статистики, які розраховані за методологією Міжнародної організації праці, рівень безробіття в області зменшується, а рівень зайнятості населення зростає.
Зменшується і зареєстрований ринок праці. Так, з початку року (протягом січня-серпня) за допомогою в пошуках роботи до служби зайнятості звернулося 15 тис. громадян області – на 10,3% менше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Всього перебувало на обліку та отримувало соціальні послуги майже 26 тисяч безробітних, що на 11% менше, ніж за цей період торік.

На сучасному етапі до основних глобальних викликів у сфері зайнятості належать, зокрема, низький рівень життя працюючих громадян, поширення тіньової зайнятості, проблеми забезпечення роботою молоді та сільських мешканців. Все це характерно і для Чернігівської області.  
Проте існують три основні проблеми, які мають суттєвий негативний вплив на ринок праці регіону та перешкоджають його динамічному розвитку, а саме: кризова демографічна ситуація, трудова міграція працездатного населення та дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. В результаті відбувається зміна акцентів на ринку праці: якщо раніше необхідно було шукати вільні робочі місця, то тепер актуальним для області, як і для країни в цілому, є збереження трудового потенціалу та задоволення зростаючих потреб економіки в кадрах.


Демографічні перспективи нерайдужні

За останні 5 років чисельність народжених у нашій державі зменшилась більш ніж на третину, а число померлих залишається стабільно високим. Якщо така тенденція буде збережена, то за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України, населення в Україні до 2050 року скоротиться на 15% (до 36 млн. осіб), переважно за рахунок людей працездатного віку.

Вчені прогнозують, що у недалекому майбутньому покоління, що досягають пенсійного віку, за чисельністю значно перевищать ті, які виходять на ринок праці. Збалансування цих показників може відбутися у 2060-х роках, коли пенсійного віку досянуть нечисленні покоління народжених наприкінці ХХ сторіччя. Такі демографічні перспективи – серйозний виклик не лише для системи соціального захисту та пенсійного забезпечення, а й для економіки в цілому.


Дефіцит молодих кадрів у подальшому буде ще більш відчутним

Область продовжує старіти. Середній вік її жителів на сьогодні понад 43 роки. Демографічне старіння проявляється у зменшенні чисельності населення працездатного віку. До останніх років цей процес стримували  так звані «вікові ножиці» – на пенсію виходили «діти війни», яких порівняно небагато, а на ринок праці – народжені у період відносного благополуччя кінця 70-х - початку 80-х років. Але цей період закінчився у 2005-2007 роках.

Сьогодні на ринок праці виходить молодь 1997-2000 років народження, чисельність якої у 2,8 раза менша за чисельність осіб, які припиняють трудову діяльність. Отож, дефіцит молодих кадрів у подальшому буде ще більш відчутним. Тому робітники старше 45 років та пенсіонери, які готові працювати на підприємствах області, фактично стануть безальтернативним трудовим ресурсом для місцевих роботодавців.


Зростають масштаби трудової міграції

Україна, на жаль, втрачає трудові ресурси. Як відомо, безвізовий режим дозволяє перебувати в Європі не більше 90 днів протягом 180-денного періоду і не дає права на роботу. Проте, частина населення використовує цей час для нелегальної зайнятості по три місяці кожні півроку.

Сьогодні серед заробітчан українці посідають п’яте місце після мексиканців, індусів, китайців та бангладешців. За приблизними оцінками в Росії та країнах Європейського Союзу працюють понад 5,5 млн українців - 30% економічно активного населення країни. Українці, які культурно близькі європейцям та мають доволі високий освітній рівень, найближчим часом можуть стати ще більш затребуваними в Європі.


Головним чинником, що спонукає наших співвітчизників виїжджати за кордон, є різниця в оплаті праці. Якщо в Україні середня зарплата становить близько 250 євро, то в Росії - 500, у Польщі - 750, Чехії - 870, Німеччині - 2300.
Не важко передбачити, що за таких умов українці все рідше будуть погоджуватись на низькооплачувану роботу, надаючи перевагу працевлаштуванню за кордоном.


Між попитом і пропозицією – дисбаланс

Протягом січня-серпня роботодавцями області до служби зайнятості подано майже 22 тис. вакансій – на 10% більше, ніж за цей період торік. Однак  переважна більшість вакансій пропонували мінімальну або наближену до неї заробітну плату і лише 3,8% - вищу за середню по регіону.

У липні 2018 року середня заробітна плата в області становила 7264 грн. Вона є меншою на 21 % середньоукраїнської та майже вдвічі - офіційної зарплати у м.Києві. Середній розмір оплати праці в розрахунку на вакансію в базі даних обласної служби зайнятості (4324 грн.) виглядає ще більш неконкурентно – на 40% менший за середню зарплату в регіоні.

І хоча рівень укомплектування поданих роботодавцями вакансій є досить високим, дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили зберігається. На 1 вересня в області налічувалось 2355 вільних робочих місць, на кожне з яких претендувало 5 осіб.

Окремо варто сказати про якість робочої сили – вона є проблемною та не задовольняє вимоги роботодавців. Серед безробітних 37,5% - це люди, недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, зокрема випускники навчальних закладів без досвіду роботи, одинокі батьки з малолітніми дітьми, громадяни передпенсійного віку, інваліди, колишні ув’язнені тощо;  41% - люди віком старше 45 років; 38% - сільські мешканці, менш освічені та мобільні.

У розрізі професійних груп серед зареєстрованих безробітних найбільше працівників сфери торгівлі та представників найпростіших професій. Проте найзатребуваніші на ринку праці - робітники «з інструментом», технічні службовці та кваліфіковані працівники сільського господарства.


Кого потребують роботодавці та кому готові платити більше?

У базі вакансій обласної служби зайнятості чверть призначається для робітників з обслуговування технологічного устаткування: водіїв, машиністів котелень, трактористів, токарів, складальників верху взуття, рамників тощо; кожна шоста вакансія - для працівників торгівлі, сфери послуг та найпростіших професій; кожна восьма пропозиція роботи - для кваліфікованих робітників з інструментом, зокрема слюсарів-ремонтників, швачок, електромонтерів, електрогазозварників, столярів, малярів тощо. Відповідних спеціалістів дуже бракує на зареєстрованому ринку праці.

Найбільш високооплачуваними в нашій області є службовці та керівники, а також робітники з обслуговування устаткування, кваліфіковані «працівники з інструментом», що свідчить про їх затребуваність на ринку праці. Менше за інших заробляють представники найпростіших професій, торгівлі та сфери послуг.

В області традиційно існує попит на професії, пов’язані з  високим рівнем освіти та кваліфікації. Підприємства готові платити достойну заробітну плату менеджерам, інженерам, програмістам, системним адміністраторам високої кваліфікації з відповідним досвідом роботи.

На високі заробітки можуть розраховувати фахівці, яких важко знайти на ринку праці, а саме: агрономи, трактористи, рамники, слюсарі з ремонту автомобілів, водії, електрозварники, токарі, шліфувальники по дереву, а також, кваліфіковані юристи та бухгалтери.


Важливо, аби молодь отримувала затребувану професію, а підготовка кадрів відповідала потребам економіки

В Україні сьогодні близько 80% випускників шкіл йдуть вчитися до вищих навчальних закладів і лише 20% – здобувають професійну освіту, тоді як в Європі тенденція протилежна: 70% отримують кваліфікацію «працівника з інструментом» і 30% – вищу освіту.

Для того, аби переконати молодь відмовитись від застарілих стереотипів стосовно вибору професійного шляху, відновлення престижу робітничих професій у минулому році служба зайнятості спільно з управлінням освіти облдержадміністрації ініціювали розробку «Програми професійної орієнтації молоді на здобуття актуальних на ринку праці професій», в рамках якої для старшокласників запроваджено профорієнтаційний проект «Обери професію – обери майбутнє» та профіквест «Пізнай світ професій». Таким чином у минулому навчальному році до  профорієнтаційних заходів було залучено близько 2 тисяч  школярів.

Ще одна проблема на сучасному ринку праці - невідповідність обсягів та напрямів підготовки молодих кадрів у закладах освіти потребам роботодавців. Наприклад, у минулому навчальному році в області підготовлено швачок у 5 разів менше, ніж потребував ринок праці. Обсяги навчання трактористів-машиністів, операторів обладнання, електромонтерів, токарів менші за поточну потребу економіки області. У середньостроковій перспективі навчальними закладами області взагалі не планується підготовка за професіями, попит на які є постійно: оператор машинного доїння, фрезерувальник, складальник верху взуття, комплектувальник меблів, слюсар зі складання металевих конструкцій, рамник, пресувальник сиру. А заплановані обсяги підготовки за професіями перукар, візажист, фотограф, флорист, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, касир в банку, виробник художніх виробів з лози значно перевищують відповідний попит на ці професії.


На повному ринку праці ще існують внутрішні резерви робочої сили

До такого висновку прийшли фахівці  обласної служби зайнятості, провівши дослідження з метою з’ясувати, скількох мешканців працездатного віку «не бачить» офіційна економіка та статистика, але які за певних обставин можуть збільшити чисельність трудових ресурсів регіону. Виявилося, що 138 тисяч мешканців або 30% працездатного населення не працює на економіку області.

В абсолютних цифрах найбільше резервів робочої сили у містах Чернігові, Ніжині та Чернігівському районі, багато мешканців яких працює у Києві та є достатньо мобільними для роботи за кордоном. У відсотковому відношенні найбільша частка економічно активного населення, яка не задіяна в економіці регіону, сьогодні проживає у Ніжинському, Новгород-Сіверському, Носівському, Прилуцькому, Ріпкинському та Сновському районах.


У селах - незадіяні трудові ресурси та вільні приміщення

Обласна служба зайнятості спільно з об’єднаними територіальними громадами, сільськими та селищними радами спробувала вибірково дослідити стан зайнятості та потребу в роботі працездатного сільського населення області, а також наявність та стан вільних приміщень для можливої організації роботодавцями виробничої діяльності.

Метою такого обстеження було надання підприємствам, які мають постійну потребу у кадрах, інформації про надлишкову робочу силу та можливості її працевшлаштування, в тому числі з організацією підвезення селян до місця роботи або відкриття невеликих виробничих дільниць у вільних приміщеннях.
Було обстежено 138 сіл та селищ в усіх районах області, крім Чернігівського, Носівського та Куликівського, мешканці яких переважно зайняті на підприємствах Ніжина, Чернігова або працюють у Києві. У результаті встановлено, що з більш ніж 78 тисяч опитаних осіб працездатного віку майже 40% (30,7 тис. осіб) готові приступити до праці.
З них – 12,5 тис. сільських мешканців потребують роботи вже зараз, інші 18 тисяч – це ті люди, які у разі прийнятних пропозицій роботи, можуть відмовитись від тимчасових тіньових заробітків, зайнятості в особистому селянському господарстві та від життя на соціальну допомогу.

Приміром, в Олешні та Добрянці Ріпкинського району кількість незадіяних трудовою діяльністю осіб перевищує чисельність громадян, які мають постійну роботу. Зокрема, у Добрянці є люди, готові працювати, та достатньо вільних приміщень, які можуть бути задіяні під виробництво.

Саме таку можливість наразі використовує Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня», яка має намір відкрити там швейний цех. У свою чергу служба  зайнятості готова взяти на себе організацію навчання «складальників верху взуття».

Користуючись нагодою, запрошуємо й інших роботодавців до співпраці, адже тільки спільними зусиллями можна зберегти трудові ресурси, дати можливість нашим громадянам працювати на рідній землі.

                                                                         

Записала Світлана Шеремет