Чернігівщина переходить на тирсу і торф

24.12.2014   12:19 — Агенцiя

На Чернігівщині вивчають економічну доцільність відмови від російського газу та повного переходу області на альтернативні джерела енергії.

В умовах гострого дефіциту енергоресурсів, та стрімкого зростання цін на них Чернігівська область, населення якої щорічно споживає майже 400 млн кубометрів газу, а підприємства, які постачають тепло і гарячу воду, - 250 млн кубометрів газу, змушена перейти на режим жорсткої економії. Перед регіоном постало непросте завдання - використати у цьому році на 50 млн кубометрів газу менше, ніж у 2013.

Як результат, 25 котелень області було переведено на альтернативне паливо: дрова, щепу, паливні пелети. Та роботи ще - непочатий край. На даний момент більше половини котелень Чернігівщини - 561 з 941 - використовує в якості палива природний газ.

Значно зменшити обсяги споживання блакитного палива регіон може, перш за все, за рахунок використання біомаси – відходів деревини, зокрема, тирси. Сьогодні цей вид палива користується неабиякою популярністю, займаючи четверте місце у світі за обсягами виробництва і споживання енергії, а його частка у загальному постачанні первинної енергії становить 10%. Об’єднана Европа отримує з біомаси 15% загального обсягу тепла.

Нині Чернігівщина теж усвідомила цінність тирси. В існуючих реаліях населення та підприємства області активно використовують її для опалення приміщень. Завдяки порівняно невеликій ціні у регіоні склався високий попит на це альтернативне паливо. Для опалення використовуються також і паливні пучки, які являють собою відходи від продукції переробки. В той же час паливні пелети, виробництвом яких на Чернігівщині займається кілька малих підприємств, йдуть на експорт, оскільки попит на них в Україні незначний.

Економити газ можна і завдяки масштабній розробці деградованих торф'яників, які на Чернігівщині залягають на території у 300 тис. га. За словами спеціалістів, товщина торфу подекуди може сягати 7 метрів.

На жаль, останні п’ять років заходи з впровадження енергозберігаючих технологій мали у Чернігівській області локальний характер та стосувалися здебільшого об'єктів соціально-культурного призначення. Беручи до уваги реалії сьогодення - збільшення ціни на газ, дефіцит вугілля та електроенергії - перехід на альтернативні види енергії повинен бути масштабнішим та оперативнішим.