Понад дві третини чернігівців сплачують гроші до лікарняних кас
Майже 95% чернігівців не вважають медицину безкоштовною, і розуміють — щоб змінити таке ставлення до неї, треба змінювати саму галузь.
Навіть попри те, що це потягне за собою додаткові витрати. Провівши соціологічне опитування у Чернігові, експерти «Інституту аналітики та адвокації» показали, де можна взяти кошти на реформування медицини.
Чи доводилося Вам та вашим рідним сплачувати за медичну допомогу, діагностику? Це одне з питань, які експерти ставили чернігівцям, і усі респонденти ствердно відповіли на нього. При цьому найчастіше сплачують за здачу крові (18,51%) та за рентген (21,27%) — це послуги, які потрібні кожному з нас. Так, майже половина опитаних — 42,57% — за останній візит до лікарні залишили там 50 гривень, ще 37,62% чернігівців заплатили понад 100 гривень, а часом суми виходили за позначку 500 (і це лише за 1 раз!). За рік же 78,63% опитаних мешканців Чернігова витрачають на лікування додатково від 1000 до 3000 гривень.
При цьому 72,66% чернігівців стверджують, що платили саме у касу благодійного фонду. Українське законодавство дозволяє, щоб заклади охорони здоров’я, окрім коштів з державного бюджету, залучали і фінансування зі сторонніх ресурсів. Найчастіше у таких випадках говорять про благодійні фонди, що діють на території медичних закладів.
Проблема діяльності таких фондів у тому, що в Україні не існує чітких механізмів контролю за ними. Інакше кажучи, ніхто не знає напевне, куди ідуть кошти від благодійних пожертв. Так, у законодавстві прописано, що фонди можуть забирати на організаційні потреби до 20% благодійних надходжень, однак вони жодним чином не звітуються перед громадськістю. Варто поставити питання: звідки ми знаємо, скільки тисяч гривень становлять ці 20%, якщо нам не відомий весь обсяг пожертв?
Зрозуміло, що більшість громадян України хотіли б знати, куди і в яких обсягах витрачаються гроші, які вони платять у благодійні каси. Зокрема, такої точки зору притримуються понад 89,93% чернігівців, і лише 10% цілком довіряють людям, що збирають кошти.
З отриманих даних неважко зробити висновок: десь там, у касах благодійних фондів, знаходяться гроші, які можна було б використати на реформування медицини. Якщо понад 70% пацієнтів свідомо платять гроші у благодійні каси, то цього було б достатньо навіть для незалежних від державного бюджету змін у галузі охорони здоров’я.
Під час дослідження було опитано 2200 респондентів методом особистого поквартирного інтерв’ю відповідно до квотної вибірки за демографічним показником.
Катя Кролевська, «Інститут аналітики та адвокації»
Останні новини Чернігівщини
У коледжі й профтехи області почала надходити комп’ютерна техніка від Латвії 12:37
Традиційно передачу обладнання забезпечили представники асоціації «Brunotava», що є надійним та постійним партнером Чернігівщини другий рік поспіль.

Аудит бюджету Ріпкинської селищної територіальної громади: потенціал для підвищення спроможності громади 12:17
В Управлінні Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області проведено чергову робочу зустріч з керівництвом Ріпкинської селищної територіальної громади щодо обговорення результатів державного фінансового аудиту бюджету цієї громади. Дослідженням охоплено період з 01.01.2021 по 31.12.2024.

«Армія відновлення» на Чернігівщині: з початку року видано майже 6 тисяч направлень на суспільно корисні роботи 12:15
До таких робіт залучають безробітних, яким не вдалося знайти роботу за фахом, а також внутрішніх переселенців. На оплату їхньої праці з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямовано понад 42 млн грн.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 12:13
Протягом минулої доби зареєстровано 6 небезпечних подій, а саме: 1 аварійну ситуацію на мережах життєзабезпечення та 5 пожеж.
На Конгресових слуханнях Чернігівщина поділилася досвідом просторового планування в громадах 12:12
Представники Чернігівщини онлайн доєдналися до Конгресових слухань. Цього разу мова йшла про просторове планування в територіальних громадах. Це ключовий інструмент управління розвитком територій громад.