Податківці Чернігова провели черговий інтернет-семінар

28.02.2013   19:55 —

28.02.2013 р. відбувся Інтернет–семінар спільно з інформ-агенцієй «Чернігівський монітор». Надаємо відповіді провідних фахівців ДПІ у м. Чернігові ДПС на запитання платників податків.

Чи сплачують авансові внески з податку на прибуток у січні-лютому 2013 року платники податку з доходом менше 10 млн. грн.?

Відповідно до абз. шостого п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України  від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами  та доповненнями платники податку, у  яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Отже, якщо за результатами звітного (податкового) періоду – рік 2012, доходи у платників податку на прибуток, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, не перевищують 10 мільйонів гривень, то такі платники податку не розраховують та не сплачують у 2013 році щомісячні авансові внески (у тому числі за січень-лютий 2013 року).

При дотриманні яких умов новостворена особа може зареєструватися платником  ПДВ?

З 01.07.2012 відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Отже, добровільна реєстрація платником  ПДВ здійснюється за умови наявності у особи оподатковуваних операцій незалежно від дати її державної реєстрації.

Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на митній території України відповідно до норм ПКУ?

Відповідно до п.187.1. ст.187 р. V Податкового  кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
     а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
     б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Які операції підпадають під  об’єкт оподаткування ПДВ?

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового  кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:    

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території  України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права  власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
     б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ;
     в) ввезення товарів на митну територію України;
     г) вивезення товарів за межі митної території України;
     е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Чи потрібно до податкової декларації з ПДВ, яка подається до органу ДПС з прочерками, додавати копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді?

Згідно із п. 201.15 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 02010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п. 3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1002, (далі – Порядок №1002) реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. 
Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7 Порядку №1002 Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оскільки ПКУ та Порядком №1002 не встановлено залежності щодо подання копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді від стану господарської діяльності платника податку та від наявності чи відсутності податкових зобов’язань та поданого кредиту у відповідному звітному періоді, то платник податку зобов’язаний до податкової декларації з ПДВ, яка подається до органу державної податкової служби з прочерками, додавати копії Реєстрів в електронному вигляді за відповідний звітний період.

Яким чином оподатковується  ПДФО дохід від продажу рухомого майна ФО – резидентом за посередництвом ЮО з 01.01.2013?

З 01.01.2013 дохід, отриманий платником  податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з  об’єктів рухомого майна у вигляді  легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

Якщо фізична особа - резидент здійснює продаж рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу), то така юридична особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником від продажу рухомого майна.

Яким чином оподатковується ПДФО сума доходу, отриманого ФО - резидентом від продажу ЮО інвестиційного активу?

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового  кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ  інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку  від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Пунктом 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.
Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

 Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, фізична  особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).

В яких випадках сума доходу, отриманого ФО від продажу земельної  ділянки, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Відповідно до пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу  України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Згідно із п. 1 ст. 121 Кодексу  встановлено норми безоплатної  передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної  власності в таких розмірах:    

- для ведення садівництва - не  більше 0,12 гектара;    

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;     

- для індивідуального дачного  будівництва - не більше 0,10 гектара.

Крім того, п. 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий  платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної  ділянки, що не перевищує норми безоплатної  передачі, визначеної ст. 121 Кодексу  залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку  не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.
Крім того, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (земельна ділянка придбана не у процесі приватизації).

Хто є відповідальним за сплату (перерахування) ПДФО при отриманні спадщини?

Відповідно до п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України  від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами  та доповненнями особами, відповідальними  за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Чи оподатковується  ПДФО  сума страхових внесків, сплачених СГ за добровільне страхування (у т.ч. медичне страхування) найманих працівників?

Згідно з пп.164.2.16. п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України  від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами  та доповненнями (далі - ПКУ) до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб відноситься сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: 
     а) особою - резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

     б) одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податку;
     в) роботодавцем - резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Враховуючи вищевикладене, сума страхових внесків, сплачена суб’єктом  господарювання за добровільне страхування на користь найманих працівників (крім випадків, зазначених у абз. «а» - «в» пп.164.2.16 п.164.2 ст.164 ПКУ) вважається додатковим благом фізичної особи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Хто є платниками рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України?

Відповідно до пп.14.1.149 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник рентної плати для цілей р.IX «Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України» ПКУ – це платник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, платник рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами територією України, платник рентної плати за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами територією України, платник рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Згідно п.251.1 ст.251 р.ІХ ПКУ платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України.

Платником рентної плати  за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його транзиту територією України (п.251.2 ст.251 р.ІХ ПКУ).

Чи повинні  платники податку при здійсненні операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) особам, які не є платниками податку або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток з придбанням товарів (робіт, послуг), а також операцій з придбанням товарів (робіт, послуг) у таких осіб, враховувати звичайні ціни на  такі товари (роботи, послуги)?

Відповідно до пп. 153.2.1, 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу  України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Витрати, понесені платником  податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов’язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Згідно з пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 ПКУ положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: 
не є платниками цього податку;  сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

З урахуванням викладеного, платники податку при здійсненні операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) особам, які не є платниками податку або сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток з придбанням товарів (робіт, послуг), а також операцій з придбанням товарів (робіт, послуг) у таких осіб, повинні враховувати звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги).

Протягом якого  часу платник ПДВ має право  зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до неї у Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового  кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Які документи  необхідно подати для отримання  податкової знижки на навчання?

Статтею 166ПКУ встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, копії договорів. Подати до податкової інспекції також довідку з місця роботи про нараховану заробітну плату та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

На балансе  предприятия числится в составе основних средств автомобиль с остаточной стоимостью 5 тыс грн. .Предприятие продает его по цене 6 тыс грн. (С НДС). Какие налоговые последствия этой хозяйственной операции (отражение в декларации по налогу на прибыль)?

146,13 з урахуванням 146,14

Відповідно до п.146.13. ст. 146 ПКУ сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів  від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання  невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над вартістю таких основних засобів або нематеріальних активів, що була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням, включається до доходів платника податку, а сума перевищення вартості, що була включена до складу доходів у зв'язку з безоплатним отриманням над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Пунктом 146.14. ст. 146 визначено, що дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).