Композитор, педагог, мистецтвознавець, музичний і громадський діяч Лев Ревуцький (130 років від дня народження)
20 лютого 1889-го в селі Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії (сучасна Чернігівська область) народився Лев (Левко) Миколайович Ревуцький, композитор, педагог, мистецтвознавець, музичний і громадський діяч.
Лев Ревуцький
Мав абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном. У 4 роки вивчив ноти, за рік почав навчатися грі на фортепіано. Закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка в Києві, навчався в Київській консерваторії та Київському університеті.
У 1918-му повернувся в рідний Іржавець. Працював діловодом на залізничних станціях в Ічні та Прилуках. Був заарештований ЧК як «царський офіцер» (добровольцем пішов на фронт під час Першої світової війни), засуджений до розстрілу і врятований лише завдяки старшому брату Дмитру. Навесні 1920-го Левку Ревуцькому не дозволили відкрити музичну школу в Прилуках через «класову неблагонадійність».
З 1924-го викладав в Музично-драматичному інституті імені М.В. Лисенка, Київській консерваторії. Велику популярність мали його Симфонія № 2 і Концерт для фортепіано з оркестром № 2, хоча й ганьбилися тодішніми критиками за формалізм.
До 1941-го разом із братом перебував під постійним наглядом спеціальних органів, їх імена як «буржуазних націоналістів» проходять у ряді справ репресованих діячів української культури.
Автор багатьох музичних творів. Здійснив понад 120 обробок українських народних пісень та пісень інших народів. Започаткував нові напрями розвитку української фортепіанної музики (Соната, Прелюдії, Концерт для фортепіано). Відомий як ретельний музичний редактор творчості Миколи Лисенка.
Доктор мистецтвознавства (1941), народний артист СРСР (1944), академік Академії наук УРСР (1957), депутат Верховної Ради України ряду скликань. Хоча був людиною скромною і ніколи не вимагав до себе особливої уваги.
Як зазначає дослідниця Валентина Кузик: «Таїну «мудрої музики» Л. Ревуцького вивчало багато дослідників… Але світ музики, полишений нам Майстром, має такий неосяжний огром, що дає простір для наукового й психологічно-естетичного пошуку на століття вперед».
Помер 30 березня 1977-го в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті
Останні новини Чернігівщини
Алія-Беатріс та Арес: якими рідковживаними іменами називали дітей на Чернігівщині у 2025 році 14:40
Українці дають життя, обирають імена та вірять, що кожна реєстрація народження зміцнює націю й наповнює віру в майбутнє реальним змістом.
За підтримки Словаччини у Ладані відремонтують укриття у двох садочках 14:35
У селищі Ладан стартує реалізація проєкту «Простори турботи: безпечні та комфортні укриття для садочків “Червона Шапочка” та “Барвінок”».
На 36% більше звернень і на 73% більше працевлаштованих: як змінюється підтримка ветеранів у службі зайнятості 14:34
Повернення ветеранів та ветеранок до цивільного життя – важливий напрям роботи Державної служби зайнятості.
Турбота про психічне здоров’я: з чого почати 12:17
Віднедавна в Україні формується добра традиція ставити собі цілі та робити плани на рік. От тільки в умовах війни для багатьох українців навіть слово «плани» може звучати як ще один виклик.
Інклюзивний підхід у службі зайнятості – це не про тренди, це про можливості для всіх 12:15
У минулому році на Чернігівщині кількість отримувачів послуг Державної служби зайнятості серед людей з інвалідністю зросла на 5,5% порівняно з 2024 роком.
© 2005-2026