Відомий світу та маловідомий в Україні Георгій Вороний

30.03.2018   08:58 — Агенцiя

В селі Журавка Варвинського району народився і похований Георгій Феодосійович Вороний (1868-1908) - визначний український вчений, член-кореспондент Петербурзької АН, професор Варшавського університету, наукові дослідження якого залишили глибокий слід в сучасній математиці.

Праці Вороного випередили час майже на століття - побудовані вченим математичні об'єкти «діаграми Вороного» в наші дні широко вживають в багатьох актуальних напрямках науки, зокрема, в комп'ютерній графіці, геометричному моделюванні, створенні штучного інтелекту, розпізнаванні образів, конструюванні роботів, медицині, радіаційній фізиці, астрофізиці, кристалографії, археології, тощо.

Починаючи з середини 70–х років ХХ століття роботи Вороного використовуються фахівцями різних галузей знань практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, Японії, Австралії, Гонконгу, Новій Зеландії. В Сеулі (Корея) існує Дослідницький центр діаграм Вороного, з ініціативи якого з 2004 року в різних країнах світу проводяться щорічні конференції, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню.

Саме на честь цієї видатної особистості в четвер 29 березня об 11.00 у прес-центрі «Чиста політика» відбувся брифінг на тему «Вклад Георгія Вороного у розвиток світової науки», приурочений до 150-річниці народження (28 квітня 1868 р.) та 110 річниці смерті вченого (1908 р.).

На заході були присутні:
- президент благодійного фонду ім. Г. Вороного Ольга Оберемко;
- головний лікар Чернігівського онкологічного диспансеру, член правління благодійного фонду ім. Г. Вороного Валерій Зуб;
- перший проректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К. Ушинського, доктор філософських наук Віктор Довбня.

Розпочала брифінг Ольга Оберемко, яка змістовно розповіла про творчий шлях вченого та про благодійний фонд його імені.
Георгій Феодосійович Вороний - визначний український математик, наукові дослідження якого залишили глибокий слід в сучасній теорії чисел. Він народився 28 квітня 1868 року в містечку Журавка (колишньої Полтавської губернії) Варвинського району Чернігівщини. Батько Феодосій був магістром російської філології, у Журавці своїм коштом побудував школу для сільських дітей, багато часу приділяв садівництву, брав активну участь у діяльності місцевого сільгосптовариства. Це захоплення передалося старшому сину Михайлові, який займався селекцією і вирощуванням лікарських трав (1885р. в Журавці збудували завод для переробки лікарських рослин).
Середню освіту Георгій Вороний здобув у Бердянській (до 5-го класу) і Прилуцькій гімназіях. Великий вплив на свідомість і захоплення юнака мав його улюблений учитель, викладач математики Іван Володимирович Богословський. У 1884 році видатний математик і педагог, професор Київського університету В.П. Єрмаков почав видавати «Журнал елементарної математики», куди Георгій, тоді ще гімназист, надіслав свій твір і його статтю було надруковано на сторінках цього видання (1885 рік). Того ж року Вороний вступив до Петербурзького університету.
Саме в роки навчання в університеті Вороний остаточно визначив своє майбутнє як вченого-математика, його юнацька любов до цієї науки завдяки виключній внутрішній самодисципліні і наполегливій щоденній праці поступово перетворилась у непереборну пристрасть до пошуку нових математичних фактів, зміцнила його віру в свої творчі можливості.
Звертання батьків до ректора з проханням прийняти його на казенний кошт виявилися безрезультатними - стипендію Вороний отримав лише на останньому 4 курсі навчання. Матеріальна скрута весь час тяжіла над ним - коштів, що надсилав батько, було недостатньо, доводилось підробляти, головним чином, приватними уроками. Працював він дуже наполегливо і ретельно, часто навіть за рахунок свого сну.
Літню відпустку Вороний завжди проводив у Журавці, де у його записах переважають враження від поїздок до Крицьких у сусіднє село Богдани і розвитку його стосунків з Олею Крицькою, яка полонила його серце, але свою захопленість він приховував, бо ще не мав матеріальних статків.
Основною областю досліджень, яку обрав для себе Вороний, була теорія чисел. Саме в цьому напрямку плідно працювали авторитетні професори П.Л.Чебишов, Є.І.Золотарьов, А.А.Марков (що став науковим наставником Вороного).
Дебют Вороного в математичному гуртку відбувся 2 грудня 1888 року, де він виступив зі своїм власним повідомленням – доведенням однієї властивості чисел Бернуллі способом, який він сам же запропонував. Потім він доводить теорему Адамса (яку той свого часу висловив без доведення) і заодно іще одну теорему – Штаудта. 1889р. Вороний склав випускні екзамени і захистив кандидатську роботу на тему чисел Бернуллі. Його залишили для підготовки до магістерських екзаменів і призначили стипендію, одночасно дали вакансію позаштатного вчителя Петергофської прогімназії. Майбутнє щасливо визначилось - нарешті Георгій стає нареченим Олі.
Інтереси молодого вченого надалі зосередились на теорії ірраціональностей третього ступеня - 2 написані в цьому напрямку великі роботи, які склали основу 2 його дисертацій - магістерської (захищеної у квітні 1894 року) і докторської (яка вийшла окремим виданням у Варшаві у 1896 році), принесли йому визначний успіх.
Під час свого перебування в Петербурзькому університеті займався з гідним подиву успіхом кубічною областю і в цій області зробив геніальне відкриття - узагальнив на кубічну область алгоритм неперервних дробів, що дає алгебричні одиниці в квадратичній області. Це узагальнення марно шукали з часів Ейлера протягом ХІХ століття видатні математики - вийшов таким чином алгоритм Вороного.
Після захисту магістерської дисертації Вороний отримав призначення до Варшавського університету, де працював майже все життя до своїх останніх днів. Професорське навантаження в університеті забирало багато часу. Вороний змушений був викладати декілька курсів, оскільки крім нього в цей час у Варшавському університеті було тільки 2 професори. З осені 1898 року працював також професором Варшавського політехнічного інституту - був деканом механічного факультету.
1898 р. Московське математичне товариство обрало Вороного своїм членом, у серпні того ж року він брав участь у роботі Х з'їзду російських природознавців і лікарів (у Києві), 1901 року він також був учасником наступного, ХІ з'їзду російських природознавців і лікарів (у Петербурзі) і виступив на ньому з трьома доповідями.
У 1903-1904 роках виходять 2 великі дослідження Вороного з аналітичної теорії чисел. 1907р. його обрано членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.
У зв'язку з революцією 1905-1907 років університети у Варшаві було закрито, а Вороного направлено до Новочеркаська для створення там Донського політехнічного інституту, де він був деканом механічного факультету. 1908 року у Варшавському університеті заняття поновилися, і Вороний вернувся туди. Навантаження стало ще більшим, бо він залишився єдиним професором і викладав математичний аналіз. На допомогу йому було запрошено професора І. Брайцева.
Протягом багатьох років Вороний працював над питаннями арифметичної теорії квадратичних форм. Він мав особливу звичку обмірковувати і тримати свої висновки в голові доти, доки вони остаточно не визріють і не набудуть належної їм досконалої форми. До викладу свого мемуару по теорії паралелоедрів він приступив 25 березня 1907 року (протягом 12 років вивчаючи властивості паралелоедрів). Ця робота стала його лебединою піснею, але напружена розумова праця вимагала великих зусиль, а здоров'ям Вороний не відрізнявся - останні роки лікарі находили в нього хворобу жовчного міхура. Далі він розробляв новий напрямок досліджень - невизначені квадратичні форми - перші записи зроблено 20.02.1908р. в Новочеркаську, де несприятливі умови життя спричинили тяжке загострення його хвороби.
Лікарі вважали, що Вороному необхідна тривала відпустка, радили виїхати на лікування до Карлсбада, але він, як і в попередні роки, на літо перебрався в Журавку, яка завжди давала йому нові сили і здоров'я, де його самопочуття значно поліпшилось, проте у жовтні хвороба різко загострилася і 7(20) листопада Георгія Вороного не стало.
Передчасна смерть Георгія Вороного вразила всіх, хто його знав.
Тіло небіжчика, згідно з його заповітом, було перевезено у рідну Журавку і зберігалося в сімейному склепі, який знищили при розкуркуленні. Тоді ж сім’я змушена була негайно (за одну ніч) виїхати з Журавки. Більше вони туди не вертались.
Георгій Вороний мав 5 дітей: донька Олександра закінчила Вищі жіночі курси, виступала в періодиці зі статтями про українську літературу, померла в будинку інвалідів; син Олександр працював лікарем у Яготині, 1938 року був заарештований і не вернувся із заслання; син Юрій в роки Першої світової війни працював у санітарному загоні у війську Петлюри, потім став лікарем-хірургом (першим у світі 1934р. зробив операцію по трансплантації органу людини - пересаджена нирка функціонувала 2 доби); донька Марія працювала вчителем, була репресована; наймолодша донька Олена стала стоматологом.
Рукописи Г. Вороного передані до Інституту рукописів НБ ім. Вернадського, у 1952-1953 роках Інститут математики АН України видав повне зібрання наукових праць Георгія Вороного. Вороний є творцем геометрії чисел, а роботу 1903 року про число точок під гіперболою треба вважати віхою, з якої починається сучасна аналітична теорія чисел. Діаграми Вороного стали вживати повсюдно у проектах, пов'язаних із геометричними алгоритмами (комп'ютерна графіка, геометричне моделювання, робототехніка, розпізнавання образів, побудова географічних інформаційних систем, кристалографія, фізика, астрономія, астрофізика, електроніка, радіаційна фізика, фізична хімія, хімічна інженерія, офтальмологія, мікробіологія, археологія, антропологія, проблеми штучного інтелекту тощо. Інститут математики НАН України, починаючи з 1993р., раз на 5 років проводить Міжнародні конференції, присвячені сучасному стану розвитку напрямів науки, закладених у працях Вороного.

На жаль, в рідному селі Георгія Вороного потребує кращого облаштування місце поховання видатного вченого, знищено садибу родини Вороних, відсутня дорога до кладовища, де знаходиться його могила, в неналежному стані покриття дороги по вул. Вороного. На подвір'ї сільської школи, яка носить Георгія Вороного потрібно спорудити скульптурну композицію, що увічнює пам'ять про великого земляка.

Відновлення на батьківщині всесвітньо відомого вченого пам'яті про нього й про його родину (родина Вороних дала Україні й світові видатних особистостей) необхідне передусім нинішнім та прийдешнім поколінням українців (а наукова спадщина Г.Ф.Вороного робить честь Україні).

Саме для цього 23.6.2010 р. створений благодійний фонд ім. Г. Вороного.
Мета діяльності Фонду – здійснення благодійництва в інтересах суспільства та окремих категорій населення шляхом об’єднання меценатів та сприяння практичному здійсненню регіональних, місцевих програм, що спрямовані на:
• освоєння та популяризацію досягнень та наукових здобутків видатного українського вченого-математика Георгія Феодосійовича Вороного серед педагогів, батьків, молоді, громадськості України;
• виявлення математично обдарованих дітей та підлітків та сприяння розвитку їх здібностей;
• охорону і збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури;
• сприяння розвитку науково-пошукової діяльності та багатосторонніх соціально-економічних, культурних, наукових та освітніх зв’язків та послуг.
Діяльність благодійного фонду передбачає: створення кабінету-музею Вороного та його родини в Журавській ЗОШ (на базі якого організовуються математичні олімпіади школярів, курси навчання компютерним технологіям, семінари викладачів математики, наукові конференції), приведення до ладу місця поховання Вороного та його батька в Журавці, розробка проекту пам’ятника-стели на їх могилі та влаштування території довкола, організація сайту Фонду, створення на базі Фонду власного архіву друкованих та інших матеріалів про життя та діяльність вченого, розробка туристичного маршруту «Шляхи Георгія Вороного», призначення стипендій і вручення цінних подарунків талановитій молоді, встановлення ділових зв’язків з Прилуками, Ніжином, Кишиневом, Бердянськом, Києвом, Яготином, де проживали рідні Георгія Вороного, налагодження зв'язків з іноземними фахівцями, які у своїх дослідженнях користуються діаграмами Вороного й іншими його працями, підтримка постановки п’єси про Георгія Вороного, відзначення пам’ятних річниць.

Після фундаментальної розповіді Ольги Оберемко її доповнив Валерій Зуб:
- Я особисто пишаюся тим, що також родом із Варвинщини, тому з радістю прийняв запрошення стати членом фонду Вороного, також з приємністю зазначу, що саме брат Вороного Юрій був видатним лікарем-хірургом, себто моїм колегою. Самі ж праці Вороного та його теорія чисел лише зараз почали використовувати в медицині, в тому числі і в онкології. Тому дійсно дуже важливо відзначати пам'ять такого вченого.

«Є постанова ВРУ про відзначення 150-річчя Вороного, який випередив свій час на століття, при цьому дуже важливі його родинні корні, адже наша Чернігівщина й нині дає талантів країні (зокрема, унікальний 11-класник 19-ї школи Павло Нагорний), яких допомагає відзначати обласна премія ім. Вороного, - зазначив Віктор Довбня, - тому хочу анонсувати на території нашого інституту післядипломної освіти проведення до 150-річчя Вороного 19-20 квітня Всеукраїнську науково-методичну конференції на тему «Проблема сучасної природничо-математичної освіти», адже результати ЗНО показують, що саме ця галузь освіти має негативні тенденції».

Отже, Чернігівщина готується до вшанування свого видатного вченого Георгія Вороного – тож слідкуйте за анонсами.