Українська поетеса, драматург, прозаїк із Чернігівщини Любов Забашта
3 лютого 1918 року у м. Прилуки на Чернігівщині народилася Любов Забашта – українська поетеса, драматург, прозаїк, дружина поета Андрія Малишка.

У шкільні роки почала писати вірші. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час Другої світової війни працювала інженером-конструктором на Рибнінській судноверфі. На війні загинув її чоловік, із котрим прожила майже рік. Залишившись удовою з сином на руках, прийшла працювати на київський завод «Ленінська кузня». Закінчила заочно мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Далі працювала завідувачкою відділу поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вийшла заміж за Андрія Малишка. Подружжя замешкало в Києві в будинку письменників «Політ», на фасаді якого 12 березня 2003 року поетесі встановили пам’ятну дошку.
Перша збірка її віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована 1963-го. Пізніше з’явилися її поетичні збірки, книжки з прозою, п’єси та драматичні поеми. Забашта — авторка поетичних збірок «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982). Також вийшли поеми «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968), «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971), «Леся Українка», (1973), «Софія Київська», (1982). У доробку Забашти є й роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Тарасові Шевченку авторка присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші. Надзвичайні в помислах поетеси є її збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» й інші. В народі співають пісні на її слова «Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» й інші.
Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’ятіУ шкільні роки почала писати вірші. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час Другої світової війни працювала інженером-конструктором на Рибнінській судноверфі. На війні загинув її чоловік, із котрим прожила майже рік. Залишившись удовою з сином на руках, прийшла працювати на київський завод «Ленінська кузня». Закінчила заочно мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Далі працювала завідувачкою відділу поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вийшла заміж за Андрія Малишка. Подружжя замешкало в Києві в будинку письменників «Політ», на фасаді якого 12 березня 2003 року поетесі встановили пам’ятну дошку.
Перша збірка її віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована 1963-го. Пізніше з’явилися її поетичні збірки, книжки з прозою, п’єси та драматичні поеми. Забашта — авторка поетичних збірок «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982). Також вийшли поеми «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968), «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971), «Леся Українка», (1973), «Софія Київська», (1982). У доробку Забашти є й роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Тарасові Шевченку авторка присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші. Надзвичайні в помислах поетеси є її збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» й інші. В народі співають пісні на її слова «Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» й інші.
Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті
Останні новини Чернігівщини
Шість шкіл області отримали STEM-субвенцію в межах «Профільної» 11:59
Так, сучасні освітні простори цьогоріч запрацюють у школах Мени, Козельця, Новгород-Сіверського, Бахмача, Прилук і Чернігова.

Корюківські поліцейські відсторонили від керування нетверезого водія, вміст алкоголю в крові якого перевищував допустиму межу у 15 разів 11:53
Співробітники сектору реагування патрульної поліції Корюківського райвідділу склали на правопорушника адміністративні матеріали за фактом керування автомобілем у нетверезому стані.
Чернігівські поліцейські розслідують обставини автопригоди, в якій травмувався неповнолітній пішохід 11:51
17 червня о 14-й годині до поліції надійшла інформація, що водійка легковика здійснила наїзд на 13-річного хлопчика, який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу. На місце події негайно прибула слідчо-оперативна група Чернігівського райуправління поліції.

Послуги служби зайнятості ветеранам війни 11:45
Щоб допомогти ветеранам війни адаптуватися до мирного життя, знайти роботу і побудувати кар’єру, служба зайнятості пропонує їм низку дієвих послуг та заохочує роботодавців працевлаштовувати таких громадян.
Ракетний удар по Чернігову в ніч на 17 червня 11:42
У ніч на 17 червня 2025 року по території міста Чернігів було завдано ракетного удару. На щастя, жертв серед цивільного населення немає.