Сучасники називають пам’ятку Чернігівськими Афінами

19.06.2012   10:54 — Агенцiя

Презентовано нове видання про унікальну архітектурну споруду – Колегіум

Колегіум споруджений завдяки підтримці І. Мазепи.

Ця будівля з візерунками, наличниками, півколонами на фасаді здається невагомою. Тільки фахівці знають про справжню товщину стін, які, приміром, в основі дзвіниці сягають трьох метрів! Таке архітектурне рішення дозволяє мати внутрістінні ходи з підвальних приміщень до другого поверху.

Кандидат історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Ольга Травкіна, котра очолювала авторський колектив презентованого наукового видання, розповіла:
– Приємно, коли сучасники називають Колегіум Чернігівськими Афінами, Чернігівським Олімпом. Це був не тільки освітній заклад вищого рівня в Лівобережній Україні, учні якого вивчали філософію, географію, математику, риторику, поетику, а й потужний культурно-мистецький осередок. У цих стінах звучала жива ще в ті часи латинь, польська, німецька, грецька, французька мови.

Чернігівський архієпископ – відомий науковець і письменник Іоанн Максимович, який був ініціатором створення Колегіуму, згуртував навколо себе викладачів, які й писали оригінальні твори, і перекладали європейських письменників. Книги видавалися в друкарні Троїцько-Іллінського монастиря. Звісно, це була переважно духовна література, але в 1816 році викладачі Чернігівського Колегіуму переклали, приміром, твір видатного римського історика Тита Лівія. Тут завжди витали свіжі ідеї, нові імпульси, особливо на початку ХVІІІ століття – в період мазепинського ренесансу, процвітала барокова література з новаторськими для того часу прийомами – в цьому Чернігів завдяки Колегіуму був на висоті.

Багато випускників Чернігівського Колегіуму – видатні медики ХVІІІ ст. Це, наприклад, Петро Загорський – визначний академік, засновник вітчизняної школи анатомії. Свою кафедру, свій кабінет він передав родичу, випускнику Чернігівської семінарії видатному хірургу Іллі Буяльському, якого викликали консультувати смертельно пораненого на дуелі Пушкіна.
Колегіум відкрили завдяки фінансовій підтримці гетьмана Івана Мазепи. На дзвіниці споруди була церква, названа на честь патронального святого Івана Мазепи – Іоанна Предтечі.

Гарно декорована будівля в стилі українського бароко привертає увагу відвідувачів стародавнього Чернігова і є окрасою Валу. Вона й нині приховує багато таємниць. Зокрема, щодо того, яка з частин приміщення найстаріша.

– Вважається, що західна – двоповерхова основа дзвіниці, колишньої келії монастиря ХVІ – початку ХVІІ століть. Але де ж тоді був знайдений знаменитий срібний ідол під дзвіницею, про який пише відомий краєзнавець кінця ХVІІІ століття Опанас Шафонський? – запитує Ольга Травкіна.

Науковці вважають, що саме з тієї знахідки виготовлено надзвичайної краси сакральну пам’ятку – срібні царські ворота для іконостасу Борисоглібського собору, які і нині є перлиною його експозиції.

Книга писалася довго і вдумливо. У ній є нові дослідження авторського колективу, зокрема, про грандіозну бібліотеку Колегіуму, в якій зберігалися, приміром, усі книги Петра Могили.

Тютюник Євдокія, "Урядовий кур'єр"