Науково-практична конференція “Сіверщина в історії України”

12.06.2012   07:58 — Агенцiя

Нещодавно в Національному заповіднику “Глухів” відбулася ХІ науково-практична конференція “Сіверщина в історії України”. Вже традиційно у ній беруть участь дослідники з різних куточків України, а також з-за кордону.

Тематичні напрямки роботи конференції: археологічні дослідження; історія та культура доби Київської Русі; Гетьманщина; історико-культурний розвиток Сіверщини у ХІХ-ХХ ст.; музейна та пам’яткоохоронна справа в Україні; збереження архітектурної спадщини у заповідниках.

З доповіддю “Репрезентація пам’яток у контексті українського законодавства та принципів ICOMOS” виступив Віктор Вечерський, кандидат архітектури, заступник директора Департаменту культурної спадщини і культурних цінностей Міністерства культури України. Зокрема, він відзначив, що репрезентація пам’яток культурної спадщини в останнє десятиріччя перетворюється в одну з провідних проблем сфери охорони та використання нерухомої культурної спадщини. “Особливо нагальною вона стає для історико-культурних заповідників та музеїв-заповідників, оскільки ці заклади культури не можуть (і не зможуть у майбутньому) вижити без привернення уваги якнайширших верств суспільства до своїх пам’яток. Цій проблемі в останні роки присвячено низку публікацій, документів міжнародної спільноти, а також спеціальний міжнародний документ неабиякого методичного й суспільного значення. Це Хартія ICOMOS про принципи презентації та освітньої роботи на пам’ятках культурної спадщини”, – наголосив Віктор Васильович.

Головна мета доповіді Віктора Вечерського: з’ясувати основні засади сучасної репрезентації нерухомих пам’яток культурної спадщини України, зокрема, й тих, які номінуються до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
До початку роботи конференції був виданий черговий збірник наукових праць “Сіверщина в історії України”, включений до переліку фахових видань з історичних наук ВАК України. До наукового збірника увійшли 90 статей, зокрема, “Поховання київської дружинної верхівки” (Івакін В.Г. – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України); “Закладна дошка домової церкви І. Мазепи в Батурині та керамічні рельєфи Чернігівщини рубежу ХVІІ-ХVІІІ ст.” (Мезенцев В.І. – кандидат історичних наук, науковий співробітник Канадського Інституту Українських Студій (м. Торонто, Канада); “Державотворча діяльність гетьмана Д. Апостола у світлі вітчизняних джерел” (Засипко М.В. – аспірантка кафедри історії України Інституту історії та політології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника); “Микола Данилович Ханенко – генеральний хорунжий Гетьманщини” (Маханьков М.В. – науковий співробітник Національного заповідника “Глухів”); “Універсали гетьманів та полковників як джерело з історії ремісничих цехів Північного Лівобережжя другої половини ХVІ-ХVІІІ ст.” (Щербина С.В. – старший викладач кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка) та інші.

В науковій конференції також взяли участь і чернігівські дослідники, зокрема, Олександр Бондар – аспірант Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; Денис Дем’яненко – аспірант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, старший лаборант Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”; Ігор Ігнатенко – науковий співробітник Дочірнього підприємства “Старожитності Полісся” Державного підприємства “Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України; Андрій Острянко – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; Данило Рига – молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”; Людмила Ясновська – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; Олександр Тригуб – молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”, аспірант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Андрій Курданов презентував на науковій конференції книги “Спас Чернігівський” та “Чернігівський колегіум”. Він відзначив, що передбачається продовжити видання книг про пам’ятки заповідника. До речі, нещодавно книга “Спас Чернігівський” за підсумками популярного конкурсу на Чернігівщині “Краща книга року” отримала премію Чернігівського міського голови та здобула І місце в номінації “Науково-популярна література” (авторський колектив на чолі з Аллою Доценко, заступник генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи заповідника).

Учасники науково-практичної конференції “Сіверщина в історії України” також відвідали Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі створений у 1986 році на базі комплексу пам’яток історії та культури міста і його округи. На його території розташовано 44 об’єкти нерухомої культурної спадщини. З них до категорії пам’яток загальнодержавного значення відноситься археологічна пам’ятка Городок – дитинець давньоруського Путивля, архітектурні ансамблі діючого Молченського монастиря (XVI-XIX ст.) та колишнього Свято-Духівського жіночого монастиря (XVII-XIX ст.), церква Миколи Козацького (XVIII ст.).

Сергій Черняков, “Чернігів стародавній”

http://naiz1.pp.net.ua/news/naukovo_praktichna_konferencija_sivershhina_v_istoriji_ukrajini/2012-06-10-1232