Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському на початку XІX століття

18.10.2011   11:13 — Агенцiя

Наприкінці XVІІІ століття Спасо-Преображенський собор в Новгороді-Сіверському був відбудований за проектом відомого архітектора Дж. Кваренгі.

Спасо-Преображенський собор в Новгороді-Сіверському

За все існування і до кінця XVІІІ століття Спаський собор, який був збудований у XII ст., жодного разу капітально не відбудовувався. Завдячуючи Катерині ІІ, яка виділила значні кошти на його відновлення, він зберігся до нашого часу.

Катерина ІІ прибула до міста Новгорода-Сіверського у січні 1787 року. Приїхавши до Новгорода-Сіверського, вона побачила занедбаний стан Спасо-Преображенського собору, розпорядилась відновити цей собор.

У 1790 році з казни на будівництво нового Спаського собору було відпущено 75.000 руб. Старий храм було розібрано, а на його місці у 1791 році розпочалося будівництво нового, яке тривало до 1796 року.

Джакомо Кваренгі вважав нижче своєї професійної гідності їхати в провінційний Новгород-Сіверський, аби визначити форми й обсяги будівлі з урахуванням конкретної ситуації. Тому собор виявився завеликим для ансамблю, він візуально немов “придушив” навколишні споруди. Сталося так, що і будівництво, і реставрацію собору постійно супроводжували неприємності. Оскільки автор проекту перебував у Петербурзі, на місці керівництво будівництвом доручили архітектові Івану Яснигіну, а підряд на будівництво передали калузькому 2-ї гільдії купцеві Мєшкову. Цей калузький підприємець виявився типовим “туляком”, як його описав Г.Квітка-Основ’яненко, тобто шахраєм і злодієм: продав “наліво” залізо, що мало піти на будову, дешево закупив неякісну цеглу.

Побудований за проектом Дж. Кваренгі новий п’ятиглавий храм мав традиційну для класицизму об’ємно-просторову схему з центральним великим куполом на високій світловій бані, яка по чотирьох кутах фланкувався восьмигранними баньками з куполами та маківками. Під усім собором знаходилися великі підвали.

Крім виділених грошей на будівництво храму, потрібні були кошти на його внутрішнє оздоблення. Тому кабінетом імператора Олександра І було надано додатково 20.944 руб. На ці кошти було завершено роботи в інтер’єрі собору, і в 1804-1806 роках створено іконостас.

Але не судилося собору простояти довго. Вже через 20 років після будівництва, велетенський п’ятибанний собор у 1816 р. почав розвалюватися. Тоді за проектом чернігівського губернського архітектора Антона Карташевського невдале творіння великого Кваренгі було врятоване під підпружні арки підведено 16 додаткових колон, проведено інші інженерні роботи. Відомо, що на протиаварійні роботи було надано ще 16.825 руб. У різних джерелах наводяться дві дати завершення цих робіт: 1821 і 1827 роки. Під час протиаварійних робіт більшу частину підземних приміщень собору було зруйновано. Значних змін зазнав інтер’єр пам’ятки.

Отже, особливістю відбудови Спасо-Преображенського собору у Новгороді-Сіверському було те, що автором цього проекту був відомій архітектор Джакомо Кваренгі. Діяльність Дж Кваренгі, залишила помітний слід у історії нашого краю. За його проектом було побудовано Спасо-Преображенський собор, який мав традиційну для класицизму об’ємно-просторову схему. Ця споруда збереглася до нашого часу, і зараз являє собою один із найкращих в Україні зразків архітектури доби класицизму.

Данило Рига, Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”