Нематеріальна культурна спадщина Чернігівщини: в обласному переліку – 25 елементів
Нематеріальна культурна спадщина Чернігівщини – одна зі складових національної ідентичності і культурного надбання нашого народу.
Про виявлення та збереження її елементів говорили сьогодні на брифінгу в медіацентрі ОВА.
За словами директорки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА Людмили Замай, з липня 2018 року в області діє Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.
«За цей відносно короткий період ми включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини два від області – це художнє дереворізьблення та Олешнянське гончарство Чернігівщини. Це гарний результат. – каже Людмила Замай. – Головна мета — зробити всі елементи нематеріальної культурної спадщини не лише історичною пам’яткою, а й частиною сучасного життя. Особливе значення має залучення до цієї тематики місцевих майстрів, громадських активістів, краєзнавців, бібліотечних працівників».
На Чернігівщині за підтримки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА роботу щодо виявлення, ідентифікації, популяризації елементів культурної спадщини здійснює Обласний центр народної творчості.
На сьогодні обласний перелік налічує 25 елементів унікальних традицій та ремесел нашого краю, 14 з них – гастрономічна складова. Детально про кожен, а також про те, як відбувається процес їх виявлення, розповіла директорка Обласного центру народної творчості Надія Заваліна.
Робота щодо виявлення елементів нематеріальної культурної спадщини розпочинається з громад. Зібрані дані (основні відомості, інформація про передачу знань та навичок, носіїв, соціальну функцію, заходи з охорони, ризики та загрози тощо) фіксуються в обліковій картці. Надалі постійно проводяться моніторинги та заходи з популяризації таких елементів.
Як зазначила Надія Заваліна, через постійні обстріли під загрозою зникнення наразі знаходяться елементи нематеріальної культурної спадщини в прикордонних громадах Чернігівщини. Серед них:
«Гончарство на Семенівщині», носієм якого є сім’я із Семенівки місцевого майстра Олексія Саховського.
«Кисейне життя Новгород-Сіверщини». Носій – Віталій Кейдун, вишиває з 8 років і зібрав більше 2 тисяч орнаментів.
«Кудлаївська писанка» на Новгород-Сіверщині, яка відрізняється унікальною технологією.
«Мозаїка соломою, мозаїчний набір соломою» – має неповторний стиль та містить елемент аплікації. Роботи створені Олександром Саєнком. Зараз творчість продовжує його донька та онука.
Традиція катання на рєлях (гойдалках) в селі Грем’яч на Новгород-Сіверщині.
«Ці елементи культурної спадщини перебувають під загрозою зникнення і забуття. Головне – зберегти і надалі популяризувати їх. – зауважила Надія Заваліна. – Люди, які займаються цим у громадах дійсно є зберігачами та носіями української ідентичності. Дуже радує, що у цей непростий час ми продовжуємо охороняти свою спадщину».
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
Останні новини Чернігівщини
З 26 січня у Чернігові змінюється рух тролейбусів №3 та №7А 15:01
З понеділка, 26 січня, у Чернігові тимчасово змінюється схема руху тролейбусних маршрутів №3 та №7А.
Вікімарафон – 2026 у Чернігові: 25 років вільних знань та внесок нашої бібліотеки 14:56
22 січня Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових учергове стала осередком творення цифрової історії.
Громади Чернігівської області отримають фінансування на 9 проєктів відновлення за підтримки ЄІБ 14:54
Українські громади отримають 740,3 млн грн, для реалізації 119 проєктів відновлення громад, за підтримки Європейського інвестиційного банку.
Внаслідок атаки росіян по Ніжинському району є постраждалі: поліція документує наслідки 14:52
Сьогодні вдень ворожа армія вдарила безпілотниками по території агропідприємства у Вертіївській громаді Ніжинського району.
Коли професія не має статі: історія жінок, які обрали «чоловічу» справу 14:51
У сучасному світі все більше жінок доводять: професія не має статі, а новий старт можливий у будь-якому віці. Яскравий приклад — історія трьох жінок, які наважилися опанувати так звану «чоловічу» професію машиніста-кочегара котельні.
© 2005-2026