«Відправляючись у Чорнобиль, ми не знали, чи повернемося назад», – ліквідатор аварії на ЧАЕС Анатолій Тарасюк
Чернігівець Анатолій Тарасюк 37 років тому брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Зараз колишньому міліціонеру – 62 роки, він ліквідатор 1-ї категорії. 26 років свого життя він віддав службі в органах внутрішніх справ.
Анатолій Тарасюк народився на Рівненщині. Після служби в армії пішов працювати сержантом патрульно-постової служби тодішньої міліції в Чернігові.
– Наступного дня після аварії на ЧАЕС – 27 квітня – на роботі нам повідомили, що на атомній електростанції «несправності», – згадує Анатолій Олександрович. – Того дня додому нас вже не відпустили. Ми мали цілодобово чергувати на місці дислокації в Чернігові – за адресою Шевченка, 13. Там пробули аж до 3 травня – відколи нас відправили до Чорнобиля. Напередодні всім дозволили недовго побути вдома – взяти речі першої необхідності і їжу в дорогу. Пояснили: у складі зведеного загону ми будемо надавати всю необхідну допомогу для ліквідації наслідків аварії. Відправляючись у Чорнобиль, ми не знали, чи повернемося назад, до рідних. Я залишив дома дружину і маленьку дочку. Мій командир Олександр Сербін написав коротеньку записку, у якій заповів своїм синам «відповідати за сім’ю» та «берегти маму». Ці слова чудово описують, що ми всі відчували в той момент…
Зведений загін правоохоронців відправляли у відрядження на 3-5 діб. Однак вони затрималися там на 20 діб – аж до 18 травня. Загін займався охороною громадського порядку на території Чорнобильсько-Прип’ятської зони, евакуацією населення та майна. Чернігівські міліціонери виконували спеціальні завдання в населених пунктах 30-кілометрової зони – Вишневе, Діброва, Грезля, Чорнобиль та інших.
– Найперше, що мене дуже вразило ще дорогою до Чорнобиля – безперервні колони техніки, які їхали трасою в обох напрямках, – каже Анатолій Тарасюк. – В селі Іванків ліквідатори організували штаб. Для нас провели інструктаж і об’єднали в групи. Кожна з них виконувала певні завдання: чергування на блок-постах, патрулювання населених пунктів, допомога евакуації населення тощо. Загалом, люди ставилися з розумінням до необхідності евакуюватися. Однак були й такі, хто категорично відмовлявся лишати свій дім. Переважно, це стосувалося старшого покоління. Чув від них: «Тут ми народилися і звідси нікуди не поїдемо!» З часом, таких відчайдухів ставало все менше і жити їм ставало все скрутніше. Тож ми ділилися з населенням своїми пайками, хлібом. Були й негідники, які нишпорили по покинутих оселях у пошуках наживи. Мародерів ми затримували, в подальшому вони несли відповідальність за свої вчинки.
– Як ви себе почували в Чорнобильській зоні після аварії на АЕС?
– Про радіацію і її вплив спочатку ми знали не так багато. Ми були молоді, самопочуття було більш-менш нормальним. Але за кілька годин перебування на свіжому повітрі всі одразу ж відчували сильну сухість у роті, шкіра на обличчі постійно лущилася. У Чорнобилі тоді буяла весна, було дуже спекотно. Але нам не можна було знімати верхній одяг, у жодному випадку – респіратори. Тому служба була не з легких.
Анатолій Тарасюк зібрав унікальний альбом зі знімками того періоду: на чорно-білих фотографіях можна побачити, як для ліквідаторів проводять інструктаж, як вони патрулюють місцевість на бронетранспортерах, як працюють у штабі з ліквідації наслідків катастрофи. На жаль, багатьох колег-ліквідаторів Анатолія Олександровича вже немає в живих.
– Радіація по-різному вплинула на кожну людину. У Чорнобилі бувало, що в одному місці – дозиметр зашкалює, робиш кілька кроків і бачиш, що рівень радіації не перевищує норму, – розповідає ліквідатор. – За період нашого перебування в Чорнобилі показники опромінення нам записували умовні… Прикро, що багатьох моїх товаришів і колег вже немає – наприклад, це чудові хлопці Володимир Зик і Володимир Бублик. Ми працювали пліч о пліч і наш загін називали одним з кращих. Пам’ятаю, як поверталися з Чорнобильської зони і автобус зупинився в Кіптях – місцеві зустрічали нас, як героїв.
У Чернігові сержант Тарасюк отримав кілька днів «відгулу» і знову приступив до роботи. За понад чверть століття служби на різних посадах в органах внутрішніх справ Анатолій Олександрович зарекомендував себе як висококласний професіонал своєї справи.
– Я пішов на пенсію у званні полковника. Продовжую працювати і зараз. Життя триває, –каже Анатолій Тарасюк. – Чорнобиль залишився у пам’яті в найдрібніших деталях, наче ця катастрофа сталася зовсім недавно. Ми з товаришами-ліквідаторами обов’язково збираємося двічі на рік, аби відзначити дві важливі і пам’ятні для нас дати – 26 квітня, коли сталася аварія на ЧАЕС, і 18 травня – день, коли ми повернулися додому. Чорнобиль став болючим уроком і справжнім випробуванням. Але важливо знати і пам’ятати, що у кожного покоління – свої виклики, які треба витримати з честю.
Поліція Чернігівської області
Останні новини Чернігівщини
Небайдужість громадян допомогла виявити нетверезого водія 17:07
Учора, близько 18-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що автодорогою М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), поблизу села Новики, рухається автомобіль Skoda Octavia, водій якого, ймовірно, перебуває у стані сп’яніння.
Понад мільйон гривень компенсувала служба зайнятості роботодавцям області за облаштування інклюзивних робочих місць 16:44
Цьогоріч в межах компенсаційної програми роботодавці Чернігівщини облаштували 18 робочих місць для людей з інвалідністю. Їм виплачено 1,2 млн грн компенсацій.
Комплексна реабілітація: пацієнти ЧМЛ №4 поєднали фізичне відновлення з патріотичним флешмобом 16:13
Українське слово має потужну терапевтичну силу, здатну об’єднувати серця та повертати жагу до життя. Цього року до наймасштабнішого мовного флешмобу – Радіодиктанту національної єдності – долучилася медична спільнота області та пацієнти медичних закладів. Так, у КНП «Чернігівська міська лікарня №4» ЧМР пацієнти, які проходять складне лікування та реабілітацію після важких хвороб і травм, на годину відклали медичні процедури, щоб взяти до рук ручки та папір.
Чернігівська обласна лікарня отримала гуманітарну допомогу від МБФ «АІСМ Україна» 15:41
Матеріально-технічна база КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР поповнилася черговою партією життєво необхідної гуманітарної допомоги від Міжнародного благодійного фонду «АІСМ Україна».
Яку допомогу можуть отримати чернігівці, чиє житло постраждало внаслідок атак рф 15:29
Російська федерація продовжує атакувати Чернігів, зокрема завдаючи ударів по житловій інфраструктурі міста. Внаслідок обстрілів пошкоджуються та руйнуються житлові будинки й квартири містян.
© 2005-2026