Як побудувати у громаді спроможну мережу первинної медичної допомоги: громадське обговорення у Сосниці
«Гроші йдуть за пацієнтом», «фінансування послуг, а не лікарняних стін», – це одні з ключових меседжів запровадженої у 2018 році моделі надання медичної допомоги на первинній ланці системи охорони здоров’я.
Наскільки вона є ефективною, як працює в конкретній громаді та з якими проблемами стикається зараз, з’ясовували учасники та учасниці громадського обговорення «Система надання первинної медичної допомоги у Сосницькій громаді: перспективи та виклики». У заході взяли участь 25 жителів і жительок, зокрема представники селищної ради, працівники медичної галузі, зацікавлені громадяни.
Зустріч відбулася 1 лютого 2023 року в Сосниці в межах проєкту «Покращення якості надання послуг із охорони здоров’я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади», що реалізується за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Як наголосила експертка заходу Оксана Логвинчук, первинна ланка має стати пріоритетною в системі охорони здоров’я. Сімейні лікарі забезпечують надання основних пакетів медичних послуг, пов’язаних із профілактичними оглядами, діагностикою та лікуванням, лабораторними дослідженнями вакцинацією пацієнтів тощо. Запропонований в межах реформи механізм фінансування через Національну службу здоров’я України (НСЗУ) загалом виявився ефективним. В підсумку передбачається, що 80% пацієнтів будуть охоплені саме первинною медичною допомогою, і лише 20% – вузькоспеціалізованими фахівцями. Власне, звідси її значення.
Учасники та учасниці обговорення у форматі «мозкового штурму» назвали найбільш типові проблеми «первинки» у Сосницькій громаді і не лише, а саме: неврегульований статус фельдшерів та неясність долі мережі фельдшерсько-акушерських пунктів, утримання яких покладається виключно на бюджети громад; нестача лікарів у сільській місцевості – як наслідок того, що молодь після інтернатури не прагне працювати у невеликих громадах; недоступність медичних послуг для жителів віддалених сіл; недовіра до місцевих лікарів; мала кількість мобільних послуг – насамперед для осіб старшого віку; брак стимулів для залучення та втримання медичного персоналу на місцевому рівні; низький рівень діагностики, що не дає змоги виявляти хвороби на початкових етапах; моральна та технічна застарілість приміщень й обладнання, за допомогою якого надаються медичні послуги; низька поінформованість жителів щодо доступних медичних послуг, зокрема щеплень; місцеві жителі, як правило, не володіють навичками користування електронними медичними сервісами, насамперед eHealth. Свій відбиток на систему медицини накладає також демографічна ситуація – скорочення населення та його низька щільність.
Підсумком стали напрацьовані рекомендації з покращення обсягів та доступності медичних послуг на первинному рівні:
· спільне лобіювання громадами на законодавчому рівні питання щодо статусу фельдшерів, залучення випускників медзакладів до роботи саме в сільських та селищних лікарнях;
· матеріальне стимулювання громадами молодих лікарів (забезпечення житлом, компенсація проїзду, грошові доплати тощо);
· реконструкція лікарень та амбулаторій із урахуванням потреб людей з інвалідністю;
· забезпечення доступності медичних послуг для жителів населених пунктів громади (налагоджена логістика та інформування про дати і години прийому лікарем);
· інформування населення про послуги, які надають сімейні лікарі (зокрема їх візуалізація в друкованому та цифровому форматах);
Водночас реалізація цих заходів можлива лише за умови тісної співпраці медичних установ та органів місцевого самоврядування. Це не лише матеріальна, а й фахова підтримка у залученні додаткових ресурсів на закупівлю обладнання, медичний транспорт, ремонт приміщень тощо. Через об’єктивні причини обсяги вторинної медичної допомоги скорочуватимуться й надалі та залишаться лише в частині громад. Тож майбутнє – за первинною медициною.
Дмитро Казіміров
Проєкт «Покращення якості надання послуг із охорони здоров`я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади» реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за сприяння ПРООН в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Останні новини Чернігівщини
Партнерські організації ООН актуалізують потреби Чернігівщини напередодні зими 14:47
Координація гуманітарної допомоги відповідно до актуальних потреб — мета сьогоднішньої зустрічі представників Чернігівської ОДА, Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA Ukraine), інших установ і агенцій ООН, а також українських та міжнародних організацій, які надають підтримку області.
На Чернігівщині зібрано понад 2,1 млн тонн зернових і зернобобових культур 15:18
Аграрії Чернігівської області продовжують збирання пізніх культур. На сьогодні намолочено 2102,8 тис. тонн зернових і зернобобових культур. Ще 805,5 тис. тонн зібрано олійних культур.
«Власна справа 2.0»: підприємцям Чернігівщини розповіли про оновлені умови грантової підтримки 14:26
Днями на черговій зустрічі в межах платформи «Діалог влади та бізнесу» йшлося про зміни в законодавстві та оновлення щодо надання грантів для започаткування або масштабування власної справи.
Більш ніж 3 млн грн за понад два роки: як Куликівська громада економить завдяки енергоефективності 13:25
Енергоефективність у Куликівській громаді — це не лише про економію коштів, це і про безперервність послуг. На цьому наголошує керівниця ТГ Юлія Постернак.
Представники Чернігівщини здобули чотири медалі на «Waterpoort Cup 2026» 12:31
Нещодавно у місті Снек (Нідерланди) відбувся турнір «Waterpoort Cup 2026» з кіокушинкай карате, який зібрав близько 300 спортсменів із 16 країн.