Як побудувати у громаді спроможну мережу первинної медичної допомоги: громадське обговорення у Сосниці
«Гроші йдуть за пацієнтом», «фінансування послуг, а не лікарняних стін», – це одні з ключових меседжів запровадженої у 2018 році моделі надання медичної допомоги на первинній ланці системи охорони здоров’я.

Наскільки вона є ефективною, як працює в конкретній громаді та з якими проблемами стикається зараз, з’ясовували учасники та учасниці громадського обговорення «Система надання первинної медичної допомоги у Сосницькій громаді: перспективи та виклики». У заході взяли участь 25 жителів і жительок, зокрема представники селищної ради, працівники медичної галузі, зацікавлені громадяни.
Зустріч відбулася 1 лютого 2023 року в Сосниці в межах проєкту «Покращення якості надання послуг із охорони здоров’я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади», що реалізується за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Як наголосила експертка заходу Оксана Логвинчук, первинна ланка має стати пріоритетною в системі охорони здоров’я. Сімейні лікарі забезпечують надання основних пакетів медичних послуг, пов’язаних із профілактичними оглядами, діагностикою та лікуванням, лабораторними дослідженнями вакцинацією пацієнтів тощо. Запропонований в межах реформи механізм фінансування через Національну службу здоров’я України (НСЗУ) загалом виявився ефективним. В підсумку передбачається, що 80% пацієнтів будуть охоплені саме первинною медичною допомогою, і лише 20% – вузькоспеціалізованими фахівцями. Власне, звідси її значення.
Учасники та учасниці обговорення у форматі «мозкового штурму» назвали найбільш типові проблеми «первинки» у Сосницькій громаді і не лише, а саме: неврегульований статус фельдшерів та неясність долі мережі фельдшерсько-акушерських пунктів, утримання яких покладається виключно на бюджети громад; нестача лікарів у сільській місцевості – як наслідок того, що молодь після інтернатури не прагне працювати у невеликих громадах; недоступність медичних послуг для жителів віддалених сіл; недовіра до місцевих лікарів; мала кількість мобільних послуг – насамперед для осіб старшого віку; брак стимулів для залучення та втримання медичного персоналу на місцевому рівні; низький рівень діагностики, що не дає змоги виявляти хвороби на початкових етапах; моральна та технічна застарілість приміщень й обладнання, за допомогою якого надаються медичні послуги; низька поінформованість жителів щодо доступних медичних послуг, зокрема щеплень; місцеві жителі, як правило, не володіють навичками користування електронними медичними сервісами, насамперед eHealth. Свій відбиток на систему медицини накладає також демографічна ситуація – скорочення населення та його низька щільність.
Підсумком стали напрацьовані рекомендації з покращення обсягів та доступності медичних послуг на первинному рівні:
· спільне лобіювання громадами на законодавчому рівні питання щодо статусу фельдшерів, залучення випускників медзакладів до роботи саме в сільських та селищних лікарнях;
· матеріальне стимулювання громадами молодих лікарів (забезпечення житлом, компенсація проїзду, грошові доплати тощо);
· реконструкція лікарень та амбулаторій із урахуванням потреб людей з інвалідністю;
· забезпечення доступності медичних послуг для жителів населених пунктів громади (налагоджена логістика та інформування про дати і години прийому лікарем);
· інформування населення про послуги, які надають сімейні лікарі (зокрема їх візуалізація в друкованому та цифровому форматах);
Водночас реалізація цих заходів можлива лише за умови тісної співпраці медичних установ та органів місцевого самоврядування. Це не лише матеріальна, а й фахова підтримка у залученні додаткових ресурсів на закупівлю обладнання, медичний транспорт, ремонт приміщень тощо. Через об’єктивні причини обсяги вторинної медичної допомоги скорочуватимуться й надалі та залишаться лише в частині громад. Тож майбутнє – за первинною медициною.
Дмитро Казіміров
Проєкт «Покращення якості надання послуг із охорони здоров`я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади» реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за сприяння ПРООН в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Останні новини Чернігівщини
Сучасні технології проти раку: у Чернігові обговорили досягнення ядерної медицини 17:07
Фахівці з ядерної медицини, радіаційної онкології та суміжних галузей з різних регіонів України зібралися в Чернігові, щоб обговорити сучасні досягнення ядерної медицини в Україні
На Чернігівщині службовця підозрюють у розтраті понад 200 тисяч гривень з програми «єВідновлення» 17:03
Службовець сільради Ніжинського району підозрюється у розтраті понад 200 тис. грн бюджетних коштів на відновленні пошкодженого житла
Назарій Остапчук — чемпіон світу з пара-армрестлінгу! 12:16
З 10 до 23 вересня в місті Албена (Болгарія) відбувається чемпіонат світу з пара-армрестлінгу серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату та порушеннями зору.

Ринок праці мовою цифр 11:57
Спортсмени Чернігівщини здобули командні та особисті нагороди чемпіонату України з бойового самбо 11:53
Цими вихідними у Києві паралельно з Кубком України серед дорослих розділ «Лайт» відбувся і чемпіонат України з бойового самбо розділ «Про-фул» серед дітей старшого віку (2015-2016 рр.н.), юнаків молодшого віку (2013-2014 рр.н.) та юнаків середнього віку (2011-2012 рр.н.)