Поки порушити природоохоронні норми дешевше, ніж понести за це відповідальність, зберегти довкілля буде вкрай важко - Анна Коваленко

10.07.2021   10:13 — Агенцiя

За ініціативою голови Чернігівської ОДА Анни Коваленко в облдержадміністрації відбулася нарада з розгляду проблемних питань збереження довкілля нашої області.

Участь в обговоренні взяли представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, профільних відомств та місцевих органів влади, громадськість, а також в режимі онлайн — голови територіальних громад області.

Як поінформувала голова ОДА Анна Коваленко, під час засідань Штабу з координації роботи щодо протидії екологічним загрозам та порушенням вимог природоохоронного законодавства на території області розглядалась значна кількість звернень громадян щодо виявлених порушень у цій сфері. Найчастіше такі звернення стосувались розорювання земель прибережних захисних смуг водних об’єктів — 12 із 23-х, що надійшли з початку роботи Штабу.

— Відповідальність за порушення цілісності прилеглих до водних об’єктів земель, що мають бути захищені законом, настільки мала, що де-факто зводить державну функцію захисту водних ресурсів нанівець. Приміром, Держекоінспекція в області цьогоріч за пів року провела 41 відповідну перевірку, в результаті чого до адміністративної відповідальності притягнуто 13 осіб. Офіційно нараховано майже 67 тисяч гривень збитків. А сума накладених штрафів — усього 6 460 гривень, — підкреслила голова ОДА.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення на сьогодні передбачено покарання за порушення правил використання земель (ст. 53) та порушення правил землеустрою (ст. 55), встановлені ще у 2008 році. Обсяги штрафів є застарілими та потребують оновлення.

Уже наступного тижня, як запевнив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Шахматенко, парламент має розглянути три законопроєкти, загальна концепція яких полягає у забезпеченні неухильної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Йдеться не тільки про значне підвищення штрафів, а й зміни у самому підході роботи відповідних служб та їхньому фінансуванні. А ще — про глобальні питання, приміром, модернізацію української промисловості.

— Насамперед ми прагнемо створити умови інтеграції національної природоохоронної системи в європейський правовий простір. Для цього вивчали досвід Польщі, Німеччини, інших країн. Принцип «забруднювач платить» має неухильно виконуватися. А екологічний контроль — бути прозорим та об’єктивним, — зазначив Роман Шахматенко.

Коментуючи ситуацію із розорюванням прибережних захисних смуг, ще один заступник міністра Михайло Хорєв порадив керівникам територіальних громад слідкувати за тим, щоб земельні угіддя, сіножаті, пасовища тощо використовувалися за цільовим призначенням. Водночас дотичні до цього питання служби та установи мають активізувати перевірки у громадах щодо законності виділення у користування земельних ділянок.
Учасники наради обговорили ситуацію, що склалася з безхазяйними, непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин в області. На сьогодні їх назбиралося понад 266 тонн. Стан наявних місць зберігання таких небезпечних речовин (а це 52 склади, розміщені по всій території області) — незадовільний.

Враховуючи, що значна частина складів знаходиться в басейнах річок Дніпро та Десна, які є джерелами питного водопостачання для багатьох населених пунктів України, в тому числі й для Києва (Деснянський водозабір), необхідно забезпечити утилізацію залишків непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Утім, вартість повного комплексу робіт — 23,5 мільйона гривень. І хоча Програма охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2021-2027 роки включає забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, все одно розв’язати це питання на регіональному рівні неможливо. Тому Департамент екології та природних ресурсів ОДА неодноразово звертався за допомогою до Міндовкілля.

Зі свого боку, директор Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міндовкілля Олена Колтик зазначила, що в такому випадку звернень замало — треба направити бюджетний запит. Оскільки це питання включене до обласної Програми, то його обов’язково розглянуть.

Говорили під час наради і про управління водними ресурсами та стан дотримання вимог водоохоронного законодавства. Так, на території області вже кілька років поспіль зберігається тенденція маловоддя: зменшилися витрати води на річках, подекуди спостерігаються випадки зменшення рівня води до критичних відміток та пересихання водотоків.

Постійно знижується водність річок. Цьому сприяють як антропогенні чинники, зокрема розорювання заплав малих річок та водоохоронних зон, використання пестицидів, так і неекономне використання водних ресурсів.

Фахівці запевняють, що для розв’язання наявної екологічної ситуації необхідне невідкладне проведення заходів щодо розчищення русла Десни та модернізації очисних споруд, які нині у вкрай незадовільному стані. Представники Міндовкілля запропонували залучити для цього грантові кошти, або ж міжнародні кредити.

За результатами наради буде складено протокольне рішення.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації