Формували навчально-матеріальну базу практично з нуля

24.05.2021   08:43 — Агенцiя

В 2014 році вони не зрадили присязі і вийшли на материкову частину, де формували навчально-матеріальну базу практично з нуля, адже більшість обладнання за допомогою, якого випробовувалося вітчизняне озброєння та військова техніка потрапило до окупантів.

Про особливості проведення військових випробувань, їх специфіку та проблематику кореспонденту АрміяInform розповів начальник Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії технологічних наук України полковник Володимир Башинський.

Як відбувалося формування Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України, а згодом і Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки на материковій частині, які були проблеми на той час, адже більшість наукового потенціалу та обладнання залишилося в окупованому Криму?

Наприкінці лютого 2014 року в ході анексії Криму, заради збереження унікальної установи Урядом та вищим військовим керівництвом було прийнято рішення про  переміщення  Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України  на материкову частину країни, зокрема до Запоріжжя та призначено мене  начальником Центру.
При передислокації було збережено головну складову Центру – науково-випробувальні підрозділи, а це 70% провідних фахівців, у тому числі 8 з 10 начальників відділів, залишились вірними військовій присязі.
Випробування, науково-дослідні роботи, які були ще розпочаті в Криму, треба було завершувати, і мій колектив, долаючи труднощі і перепони, почав працювати на Запорізькій землі. Проте вже в травні 2014 року було прийнято рішення вищого керівництва щодо передислокації нас до Чернігова.
З прибуттям на Чернігівщину розпочався процес реорганізації та укомплектування особовим складом, насамперед, наукових підрозділів, адже процес випробувальної діяльності не припинявся ні на мить. Крок за кроком ми відновлювали спроможності з проведення випробувань, можна сказати з чистого листа відновлювали Центр.
В 2018 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України на базі Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України було створено Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, який функціонує і наразі.

Які найбільш потужні випробування були проведені та які наразі проводяться фахівцями Інституту?

З часу, що минув після передислокації з Криму по теперішній час нашими фахівцями проведено та взято участь у проведенні  більше ніж 700 випробувань озброєння та військової техніки. Випробуванням підлягали як створені та модернізовані зразки та комплекси, так і зразки, яким продовжено терміни служби та ресурс.
Так, в інтересах Повітряних Сил ЗСУ були проведені випробування літаків транспортної авіації, зокрема Іл-76МД, Ан-70, Ан-26, модернізованих бойових літаків Су-27, Су-25, Су-24, МіГ-29, Л-39, вертольотів Мі-8МТ(МТВ), Мі-8МСБ-В, Мі-2МСБ. Особлива увага приділялася випробуванням зенітних ракетних комплексів та ракет до них, а саме: ЗРК “КУБ”,  “ТОР”, С-125-2Д1, С-300 В1,  С-300ПС(ПТ).
Серед ОВТ Сухопутних військ ЗСУ ми випробовували танк Т-72АМТ, броньовані бойові колісні машини та модернізовані бронетранспортери (БТР-60МК, БТР-80Т, БТР-4К, “Козак-2М1”,“Козак-001”, “Варта”), тактичні бойові машини “Дозор-Б”, нові зразки спеціалізованих бронеавтомобілів (“Козак – 012” - броньована медична машини; броньовані автомобілі “Козак-3”, “Козак-2”), спеціалізовані броньовані автомобілі КрАЗ “Shrek”, “Feona”,  міномети та гранатомети, стрілецьке озброєння, боєприпаси, прилади нічного бачення та тепловізори.
Разом з цим фахівці нашого Інституту випробовують і безпілотні авіаційні комплекси такі як А1-СМ“Фурія”, “Лелека-100”, ПД-1, ACS-3 ударні безпілотний авіаційний комплекс “RAM-UAS”, Bayraktar TB-2, “Селена”, “KARAYEL” “Schiebel S-100”, “SkyRanger”, “Apus” тощо.
Також заслуговують уваги випробування зразків створених в рамках дослідно-конструкторських робіт ракетних комплексів “Вільха” та “Нептун” виробництва державного підприємства “Луч”.
Досить успішно спеціалістами нашої установи  для  ВМС Збройних Сил України були проведені випробування малих броньованих артилерійських катерів, швидкохідних човнів тощо.
Для Десантно-штурмових військ та Сил Спеціальних операцій ми постійно проводимо випробування системи парашутного спеціального призначення «Сокіл»,  бортового обладнання безпарашутного десантування "Канат-1". Також ми вже провели підконтрольну експлуатацію парашутних систем іноземного виробництва (США), які допущені до експлуатації у ЗСУ. Це десантні парашутні системи Т-11, парашутні системи спеціального призначення Intruder RA-360, Hi-5 та керовані системи точного повітряного десантування вантажів MicroFly II та FireFly.
Наразі нашими фахівцями проводиться ціла низка випробувань озброєння та військової техніки, з основних робіт хочеться відзначити державні випробування реактивної системи залпового вогню “Вільха” з новими боєприпасами, 120 мм міномету МП 120. Також успішно проведені відомчі випробування дослідного зразка бойової машини піхоти БМП-1, модернізованої шляхом встановлення бойового модуля.
        Серед більш сучасних випробувань  - це спеціальні випробування вертольоту Мі-2МСБ, оснащеного дослідною системою стрілецького озброєння калібру 12,7 мм і серійною системою некерованого ракетного озброєння та вертольоту Мі-8МСБ-В, оснащеного системою некерованого ракетного озброєння типу С-13.
        Ми випробовуємо практично все озброєння, що потрапляє у війська.

Створення випробувального полігону, аеродрому та ад’юнктури на базі Інституту – питання часу

Чи планується в перспективі щось створити на базі Інституту для проведення випробувань вищої якості. Що хотілося б зробити аби навчально-матеріальна база Інституту була наближеною до досконалої?

Так,  у нас є чіткі плани щодо подальшого розвитку Інституту. Насамперед це оснащення оптико-електронними засобами траєкторних вимірювань, засобами для оцінки стійкості до впливу механічних, кліматичних впливів, фізико-хімічного аналізу вибухових речовин, бортових вимірювань, визначення і оцінки характеристик конструкційних матеріалів. Згодом ми плануємо створити на базі Інституту комплекс випробувальних лабораторій, що дозволить розширити випробувальні можливості Інституту як в інтересах війська, так і в інтересах підприємств оборонно-промислового комплексу України, враховуючи стандарти НАТО щодо технічної взаємосумісності озброєння. Водночас планується створити і випробувальний полігон для озброєння та військової техніки Сухопутних військ ЗСУ.

Чи існує наразі будь-яка проблематика у проведені випробувань?
За досвідом проведення випробувань протягом останніх років визначено низку проблемних питань, вирішення яких є критично необхідним. В першу чергу це забезпечення експериментально-випробувальної бази сучасними засобами вимірювань та випробувальним обладнанням з метою досягнення високої якості  та випробувальним обладнанням з метою об’єктивності та достовірності отриманих даних та сертифікації її по  стандартам НАТО.   
    Задля оснащення експериментально-випробувальної бази нам треба провести закупівлю радіолокаційних, оптико-електронних, зовнішньотраєкторних, бортових, радіотелеметричних засобів та систем вимірювань.
Одним із проблемних питань є підготовка наукових кадрів, адже без власної школи підготовки науковців цього не вирішити, тому зараз ми проводим велику роботу щодо створення ад’юнктури в нашому Інституті, де ми згодом зможемо проводити підготовку здобувачів вищої освіти ступеню доктора філософії за спеціальністю «Озброєння та військова техніка».
    Також проблемним питанням є підготовка льотно-випробувального та інженерно-авіаційного складу. Підготовка таких фахівців передбачає перш за все наявність власного аеродрому, де в тісній взаємодії з інженерно-випробувальним складом буде проводитися високоякісна підготовка та вдосконалення практичних навичок спеціалістів у цій галузі і проведення широкого  спектру випробувань авіаційної техніки, безпілотних літальних апаратів та комплексів, парашутно-десантної та аварійно-рятувальної техніки.

«Озброєння та військова техніка вітчизняного виробника повинна бути конкурентоспроможною на світовому та європейському ринку»

Що, на Вашу думку, є основою проведення будь-якого випробування?
Враховуючи власний та багаторічний досвід нашої наукової установи, практику провідних розвинутих країн НАТО, Євросоюзу, зокрема таких розвинутих країни як  Сполучені Штати Америки, Великобританія, Франція, де діє потужна науково-випробувальна база, для якісного та об’єктивного проведення випробування озброєння та військової техніки, по-перше, необхідно мати високоякісний підготовлений персонал. Це інженери-випробувачі, льотно-випробувальний склад, парашутисти-випробувачі, інженерний склад тощо. По-друге нам необхідно мати розвинуту випробувальну базу, а це випробувальні полігони, аеродроми, високотехнологічні лабораторії з сучасним лабораторно-вимірювальним обладнанням. В тісній взаємодії підготовленого персоналу і сучасного оснащення, звичайно буде високий результат і в якісному оснащені Збройних Сил України та сектору оборони держави. Озброєння та військова техніка вітчизняного виробника повинна бути конкурентоспроможною на світовому та європейському ринку.
Чи планується в подальшому розвивати льотну складову Інституту, адже раніше піднімалися питання розбудови власного аеродрому?
Безумовно так, тому що без підготовленого льотно-випробувального складу Інституту неможливо провести будь які випробування авіаційної техніки та в подальшому прийняти його на озброєння.
З метою розвитку льотно-випробувальної роботи нами проводиться ряд заходів щодо створення на базі льотно-випробувального складу окремої авіаційної частини з базуванням на місцевому аеродромі “Півці” та підпорядкуванням Інституту.
Щодо технічного оснащення, в цьому році ми отримали з авіаційного ремонтного заводу відремонтований літак Ан-26, на наступний рік планується отримання з ремонту літак Л-39М. Літальні апарати різних типів нам край необхідні для якісного проведення підготовки льотчиків-випробувачів.

Укомплектованість та підготовка наукового персоналу Інституту дозволяє виконувати поставлені завдання?

Основу колективу Інституту становлять наукові працівники і науковці з вузькою спеціалізацією, що проводять наукові дослідження з оцінки бойових, технічних, експлуатаційних та інших характеристик ОВТ різних видів та призначення. В Інституті працюють: доктори наук, доктори філософії, зокрема з них  є заслужені діячі науки й техніки України, лауреати державної премії України в галузі науки й техніки, є такі, що мають вчені звання професор, доцент та старший дослідник.
На місці ми не стоїмо і наразі маємо здобувачів наукового ступеня доктор філософії, вченого звання старший дослідник.
Наявний науковий потенціал спроможний виконувати на належному рівні поставлені перед нами завдання вищим військовим керівництвом.

Чи існують проблеми соціального характеру у військовослужбовців Інституту, адже у багатьох залишилося власне житло в Криму, працевлаштування членів родин тощо?
Так, на жаль такі проблеми існують. Насамперед - це питання забезпечення житлом.
Станом на теперішній час на квартирному обліку у нас перебуває 143 військовослужбовця та членів їх сімей. Пріоритетом є потреба у першочерговому забезпеченні житлом 57 військовослужбовців та членів їх сімей, які вийшли з тимчасово окупованої території АР Крим.
У період з 2014 по 2020 рік лише 10 військовослужбовців Інституту, які вийшли з тимчасово окупованої території АР Крим було забезпечено житлом, зважаючи на такий стан справ я особисто та керівництво Інституту робить все можливе для вирішення цього проблемного питання. Ми постійно піднімаємо це питання перед військовим керівництвом стосовно цільового придбання квартир та подальший їх розподіл як службове житло або переобладнання будівель під службове житло.

Можливо ще щось хочете додатково зазначити?

Користуючись нагодою, хочу висловити слова вдячності керівництву Міністерства оборони України, Збройних Сил України обласній та місцевій владі, керівникам підприємств за підтримку в нелегкий час для нашої установи, і в подальшому сподіваємося що будуть прикладені спільні зусилля для зміцнення обороноздатності нашої держави. Слава Україні!

Ігор Березинський, спеціальний кореспондент Інформагентства МО України АрміяInform