У Чернігові згадали про його визволення разом із столицею 103 роки тому

01.03.2021   09:40 — Агенцiя

26 лютого у Чернігівському обласному молодіжному центрі проведено просвітницький захід — гутірку в прямому ефірі до славетної дати 1 березня 1918 року — визволення Києва й Чернігова від російського червоного агресора.

Проте, Павло СЛАВИНСЬКИЙ, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог і модератор гутірки, в спілкуванні з учасниками – студентами та учнями чернігівських навчальних закладів – з’ясував, що вони або не знають про першу російсько-українську війну в 20-му столітті, або вважають, що Україна її програла. І що значна частина молодих учасників просто не була готова до публічного обговорення цієї теми.

«Перша російсько-українська війна, тобто агресія радянської Росії проти Української Народної Республіки, була з грудня 1917 року до травня 1918 року. До речі, це єдина загарбницька війна Росії в 20-21 століттях, коли держава-агресор її (хоч і в доволі своєрідній формі) офіційно оголосила Україні. Війна складається з двох частин-етапів: 1) Грудень 1917 року — лютий 1918 року — оборона УНР від російської червоної агресії. Ви знаєте, що серед інших були героїчні оборона Бахмача та бій під Крутами. Українська армія дала можливість своїй державі 9 лютого 1918 року підписати Брестський мирний договір з країнами Четверного союзу, який, зокрема, передбачав військову допомогу у відбитті російської агресії. 2) Кінець лютого — травень 1918 року – наступ української армії разом із союзними німецькими й австро-угорськими військами та звільнення всієї окупованої території УНР від загарбників. Саме тоді 1 березня відбулося визволення Києва й Чернігова.

Отже, УНР виграла цю війну у радянської Росії! Це факт, який старанно замовчує Росія незалежно від того, хто там при владі. Водночас його недооцінюють або не розуміють чимало людей в українському суспільстві та політичній еліті», — наголосив Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам'яті.

 

«Весна 1918-го – період швидкого відродження і тріумфальних успіхів української армії. Бої під Бахмачем і Крутами зламали хребет більшовицькому бліцкригу. Відступивши від Києва, українці всього за один день кардинально переформатували збройні сили, створивши відбірний Запорізький загін, стали просуватися вперед, незабаром здобули перші перемоги, першими увійшли в визволену столицю, а потім безстрашно гнали переважаючого ворога, здобуваючи одна за одною блискучі перемоги.

Здолавши опір росіян на підступах до Києва, вранці 1 березня 1918 року запорожці, з великим синьо-жовтим прапором, з палаючими очима і з високо піднятими головами, входили стрункими лавами в золотоверхий Київ. Саме українська армія зіграла вирішальну роль у визволенні столиці, а вже за нею 2 березня в місто увійшли німецькі частини.

На Чернігівщині загони самооборони або «Вільного козацтва» часто організовувалися для відсічі окупантам і захисту власних осель – у Козельці, Добрянці, Ніжині, Городні. А коли 1 березня більшовики почали відступ із Чернігова з великим обозом награбованого майна, миттєво організований невеликий відділ чернігівського вільного козацтва тривалий час переслідував і обстрілював ворога, відбивши обоз.

В умовах вакууму влади, порядок у Чернігові підтримувався завдяки самоорганізації місцевого населення. Лише за кілька днів із Києва приїхав німецький патруль – офіцер у супроводі п’ятьох солдат, а бойові німецькі підрозділи з’являться лише за три тижні. Таким чином, Чернігів і Чернігівщина визволилися навіть без втручання регулярної армії УНР!», — розповів подробиці цих блискучих перемог Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, представник Українського інституту національної пам'яті.

«Якби не було перемоги в першій російсько-українській війні, якби не було перемог в Українській Революції 1917-1921 років, не було б Української незалежності 24 серпня 1991 року», —  підсумували свої розповіді та відповіді на питання співробітники Інституту національної пам'яті Сергій БУТКО та Сергій ГОРОБЕЦЬ.

«Отже, історію треба вивчати не тільки через призму трагедій та невдач, а обов’язково знати всі наші перемоги, успіхи, наших героїв. І пишатися ними. Російському агресору, ворогам України важливо, щоб ми, український народ, відчували себе невдахами, які постійно програють. Їхня мета – формування суспільного відчуття меншовартості. Насправді ж ми — переможці, ми вистояли, ми витримали і витримаємо всі випробування та успішно побудуємо щасливе майбутнє в своїй вільній, соборній та захищеній країні», — таким висновком завершив гутірку Павло СЛАВИНСЬКИЙ, який разом із побратимами зі зброєю в руках захищав свій народ і перемагав в найбільш критичні моменти російсько-української війни.

ОРГАНІЗАТОРИ заходу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний молодіжний центр за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.

Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України