Питання безпеки інформаційного простору обговорили журналісти прикордонних регіонів на зустрічі в Чернігівській ОДА
Про особливості інформаційного простору прикордонних регіонів країни йшлося під час обговорення теми «Гібридна війна, захист інформаційного простору Чернігівщини та України».
У ньому взяли участь журналісти з дев’яти областей, які в рамках престуру завітали до Чернігова. А також директорка Департаменту інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Чернігівської ОДА Оксана Стельмах, керівник обласного осередку Національної спілки журналістів України та Асоціації регіональних ЗМІ Олександр Назаренко, керівниця проєкту "Моє місто" Вікторія Сидорова, місцеві журналісти та громадські активісти.
- Питання інформаційної безпеки для прикордонних областей завжди є актуальним та важливим. Чернігівська область на півночі межує з країною агресором, яка прагне впливати на порядок денний в нашій державі. Через велику площу та малу густонаселеність північні райони мають недостатнє забезпечення якісним телесигналом, інтернетом та мобільним зв’язком, - зазначила Оксана Стельмах.
Вона повідомила, що Чернігівська ОДА постійно проводить роботу з посилення інформаційної безпеки та протидії негативному впливу інформаційної пропаганди на формування суспільної думки. Це питання на постійному контролі у керівництва області. Вже не одноразово були написані звернення до «Зеонбуду» з пропозицією збільшити потужності чинних цифрових передавачів та встановити додаткові. Адже місцевий мовник робить хороший контент, а от з передачею сигналу виникають проблеми.
Також торкнулися питання «виживання» друкованих ЗМІ, адже ні для кого не секрет, що наклади зменшуються кожну підписну кампанію. І така ситуація не лише в Чернігівській області. Вона характерна для всієї країни. Новації Укрпошти, подорожчання витратних матеріалів, зменшення накладів – все це не дуже тішить редакторів та видавців газет. Але на думку Олександра Назаренка, можливість зберегти друковані ЗМІ є.
– Газетна справа – це бізнес, адже друковані ЗМІ повинні вміти заробляти гроші для свого утримання. Важливо навчитися монетизувати контент. Але не слід забувати про стандарти журналістики, від яких залежить репутація видання і його вартість, – поділився досвідом Олександр Назаренко.
Він звернув увагу присутніх на те, що важливо подавати цікаву інформацію, але перевірену і правдиву. Хоча молодь частіше черпає інформацію з інтернету, проте у старших читачів довіри до друкованих ЗМІ значно більше.
На думку Олександра Назаренка, українські друковані ЗМІ потребують державної підтримки, адже окрім війни на сході, відбувається інформаційна війна у всій державі. А позиції країни-агресора у інформаційному просторі точно наступальні.
Присутні також погодились з думкою, що потрібно постійно вимірювати «налаштованість» населення та приділяти більше уваги національно-патріотичному вихованню, як у друкованих виданнях, так і теле-радіо- інтернет-просторі.
30-31 липня Харківський прес-клуб Media Hub Kharkiv організував до Чернігівської області престур журналістів з Дніпропетровської, Донецької, Луганської (частин, підконтрольних Україні), Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Херсонської та Харківської областей.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині зареєстрували індустріальний парк «Носівські господарства» 10:13
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк створено строком на 30 років на території міста Носівка Ніжинського району. Ініціатором виступає Носівська міська рада.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 10:11
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 2 дорожньо-транспортні пригоди та 1 пожежу. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
12 грудня: цей день в Україні і світі 10:05
День 1388 Російська агресія - Day 1388 Russian aggression
На Чернігівщині видалено понад 20 тонн безхазяйних пестицидів 11:43
У листопаді на території області проведено комплекс робіт з видалення безхазяйних та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). За результатами заходів утилізовано понад 20 тонн отруйних речовин.