Рівень води в Десні у межах Чернігова впав до історичного мінімуму

05.05.2020   10:22 — Агенцiя

Станом на ранок сьогоднішнього дня маємо показник 145 см над «0» поста. Хоч за останні дні на Чернігівщині пройшли дощі, однак істотно на проблему це не вплинуло. Рівень води збільшився всього на 1 см та за сприятливої погоди може зрости ще на 3-4 сантиметри.

Для порівняння: нормальним середнім рівнем для Десни в цей період вважається 680 см над «0» поста. Адже зазвичай, щороку на цей час припадає пік весняної повені. Зараз же метеорологи б’ють на сполох – різниця з нормою складає понад 5 метрів. Подібна ситуація і на інших територіях області.

Повінь взагалі відсутня – у жодному місці вода не вийшла на заплави, нерестовищ немає, ефекту санітарного очищення річки також немає. Фактично Десна живиться виключно з ґрунтових вод.

 – За 140 років спостережень така ситуація зафіксована вперше, – коментує голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко. – Найбільш непокоїть те, що влітку за певних погодних умов – недостатній кількості опадів і надвисоких температурах – рівень Десни може впасти до критичного рівня. За попереднім прогнозом – 50-70 см над «0» поста. При більш сприятливих умовах – коливатиметься від 120 до 150 сантиметрів.

Деснянське басейнове управління водних ресурсів намагається по максимуму зберегти водний баланс в області. Зокрема, для утримання води в руслах каналів опущені затвори на всіх 1715 водорегулюючих спорудах, що є на балансі управління. На сьогодні обсяг води в 75 каналах річок більш-менш достатній – 10 мільйонів куб. метрів. У першу чергу забезпечуватиметься питне водопостачання, далі – аграрний сектор.

З огляду на аномальне зневоднення водойм неабиякої актуальності набуває питання належного оформлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних систем в області. Свого часу вони належали колгоспам і відповідно до постанови КМУ від 13 серпня 2003 року підлягали безоплатній передачі у комунальну власність.

Більшість цих систем і досі не має відповідної документації і залишається безгосподарською. Це також створює дисбаланс гідротехнічного режиму і призводить до неконтрольованого осушення територій.

Окрім природних, є певні рукотворні чинники, що поглиблюють водну кризу. Значну шкоду водоймам завдають стихійні розорення луків та пасовищ при провадженні господарської діяльності в прибережних захисних смугах.

– Останнім часом із територіальних громад надходить все більше сигналів про такі незаконні дії. Найбільше порушень Водного та Земельного кодексів України зафіксовано у Менському, Сосницькому та Куликівському районах (з останніх – у селах Максаки та Бірківка). Окремі втручання в охоронні прибережні зони досягають 150-200 гектарів земельної площі. Розорюють не лише у межах Десни, а й малих річок, заплавних озер, – каже Андрій Прокопенко. – І це – пряма загроза водному балансу в екосистемах області.

Щоб запобігти негативним наслідкам для навколишнього середовища, при ОДА створили спеціальну робочу групу з представників Держекоінспекції, Держгеокадастру та Деснянського басейнового управління водних ресурсів. Фахівці детально вивчають ситуацію по територіям, де вже зафіксовані порушення. Перший рейд запланований на 5 травня.

Якщо володієте інформацією щодо несанкціонованих розорень на територіях прибрежних захисних смуг – повідомляйте Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА за тел. (0462) 67-48-72.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації