2 тисячі га "необлікованих" посівів озимого ріпаку виявила супутникова зйомка полів* на Чернігівщині
Практика обробки сільгоспземель неофіційно і значні розбіжності у тому, скільки земель насправді обробляється в кожному регіоні України та якими є обсяги обробітку згідно з офіційною статистикою, на жаль, є досить поширеним явищем в Україні.

Зокрема, лише на Чернігівщині супутникова зйомка полів виявила на 2 тисячі га посівів озимого ріпаку більше, порівняно з тим, що говорить офіційна статистика.
Про це свідчать результати аналізу супутникової зйомки, яку було отримано Інститутом космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та компанією EOS, в рамках Програми Світового банку та ЄС "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.
За результатами супутникової зйомки було виявлено, що обсяг посівних площ в Україні ще у 2016 році був на 2 млн га більше, ніж за даними офіційної статистики.
Окрім того, аналіз супутникових даних дозволив виявити, що у низці областей розходження між офіційними даними статистики та супутниковими даними щодо площ, на яких вирощують озимий ріпак, подекуди сягають майже 20%.
Серед регіонів з найбільшими розбіжностями (за кількістю га) між офіційно зареєстрованими та фактичними площами посівів озимого ріпаку – Херсонщина, Вінничина та Миколаївщина (де озимого ріпаку більше на 15,8 тис. га, 15 тис. га та 13,3 тис. га відповідно).
У процентному співвідношенні найбільші розбіжності на Вінничині, Херсонщині та Житомирщині (там озимого ріпаку більше відповідно на 19%, 17,7% та 17,5% від офіційно зареєстрованого).
На Чернігівщині супутникова зйомка полів зафіксувала 33,6 тис. га посівів озимого ріпаку замість офіційно задекларованих 31,6 тис. га.
На Луганщині та Закарпатті, за даними Державної служби статистики, озимого ріпаку взагалі не має бути, проте супутникова зйомка полів зафіксувала майже 2 тис. га та 0,7 тис. га посівів відповідно.
Наявність таких «необлікованих» земель свідчить і про масштаби їх «тіньового обробітку», і про обсяги недоотримуваних місцевими громадами податків…
Змінити ситуацію може підвищення якості та ефективності управління земельними ресурсами, це є важливим для того, аби місцеві громади та власники земельних паїв змогли отримати максимальний зиск від власної землі після впровадження земельного ринку.
Саме наявність повної, коректної інформації щодо того, що насправді вирощується на полях, чи відбувається сівозміна належним чином (що також дозволяє відстежити супутниковий моніторинг), та у якому стані знаходиться (і чи не має ризик деградації) рілля, дозволятиме місцевим громадам та уряду грунтовно підходити до планування посівів та більш ефективно управляти своїми землями.
Останні новини Чернігівщини

4 липня цей день в Україні і світі 07:48
ДЕНЬ 1227 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ - DAY 1227 RUSSIAN AGRESSION

Судитимуть браконьєра, який незаконно вполював лося на Прилуччині 16:39
Прокурорами Прилуцької окружної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно жителя міста Прилуки за фактом вчинення незаконного полювання на звірів, які занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК України).

ТОП-10 найзатребуваніших вакансій від місцевих роботодавців 16:36
Робота є. Зокрема, й на Чернігівщині. Наразі у базі даних обласної служби зайнятості налічується 1924 вакансії.

Правоохоронці підвели підсумки роботи 1 півріччя 2025 року протидії злочинності у бюджетній сфері Чернігівщини 16:33
Сьогодні в Чернігівській обласній прокуратурі відбулась робоча нарада з керівниками правоохоронних органів регіону. На нараді були присутні керівник Чернігівської обласної прокуратури Станіслав Гущесов, начальник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Іван Іщенко та начальник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Олександр Кондрашов.

Олена Шуляк: Антикорупція, цифровізація, ринок землі – головні реформи протягом останніх років 16:31
У нещодавньому інтерв’ю "Вокс Україна" очільниця "Слуги Народу" та народна депутатка Олена Шуляк зазначила, що, на її переконання, найбільш відчутні результати команда влади, зокрема й партія "Слуга Народу", демонструє в трьох напрямах реформування держави: розвитку антикорупційної інфраструктури, цифровій трансформації та впровадженні земельної реформи.