Прощавай, бойовий прапоре

03.08.2012   14:23 —

Урочисто пролунали звуки оркестру, офіцери й солдати зняли головні убори.

П'ять командирів  30-го окремого Криворізького орденів Богдана Хмельницького ІІ ступеню, Червоної Зірки, Захисту Вітчизни ІІІ ступеню Румунської Народної Республіки лінійно-вузлового полку зв'язку, які командували військовою частиною в різні роки, по черзі опускалися на коліно і цілували стяг. Воїни-зв'язківці прощалися з бойовим прапором.

Відповідно до директиви Міністерства оборони через кілька місяців полк буде розформовано...
Так, з сумом і хвилюваннями, полк відзначив 71-шу річницю від дня свого створення.  На свято до зв'язківців прийшло чимало ветеранів полку і військ зв'язку, військовослужбовці частин гарнізону, жителі міста.

Ця частина завжди була однією з кращих в Сухопутних військах ЗС України. Це підтверджується результатами численних військових навчань, в яких військовослужбовці полку брали участь. Вони завжди на високопрофесійному рівні забезпечували зв'язок вищого командування з підлеглими частинами та з'єднаннями. Зокрема, за підсумками 2008 року полк зайняв почесне друге місце серед частин Сухопутних військ ЗС України

Формування військової частини розпочалось в перші місяці Великої Вітчизняної війни на Черкащині поблизу села Деньги. А бойове хрещення зв'язківців під командуванням полковника І.Ткаченка відбулось під час оборонних боїв у районі Ново-Санжари, Харків, Чугуїв, Калач-Донський, Котлубань. Згодом полк брав участь в Сталінградській битві.

В складі 3-го Українського фронту зв'язківці визволяли Кривий Ріг, за що полк наказом Верховного Головнокомандувача "за бездоганне забезпечення зв'язку" і отримав почесне найменування "Криворізький". А за проявлені зв'язківцями доблесть і відвагу під час визволення міста Кишинів Указом Президії Верховної ради СРСР від 20 березня 1944 року полк нагороджено орденом "Червоної Зірки". Зв'язківці визволяли від фашистів Румунію, Болгарію, Югославію. У квітні 1945 року воїни полку перетнули кордон Австрії й брали участь в боях за міста Баден та Відень. В повоєнний час до 1958 року частина дислокувалась в Румунії у місті Констанце.