13 листопада - День пам’яті Батурина
13 листопада цього року Україна спогадує 307-і роковини кривавої Батуринської трагедії.

Це однозначно одна з найбільших трагедій в українській історії. Вже не піддається сумніву факт жорстокого і безжального винищення багатьох тисяч не лише чоловіків-захисників Гетьманської столиці, а й мирних жителів, незалежно від віку і статі.
За часів правління Івана Мазепи Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина.
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника. Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.
За ці роки в Батурині зроблено чимало. Тому інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав. Та й робота з розвитку заповідника, удосконалення його музейних експозицій триває.
У 2013 році започатковано фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок К.Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.
І сьогодні 13 листопада, як і протягом останніх років, у Батурині відбудеться Меморіальний захід. Він пройде на території Цитаделі Батуринської фортеці і розпочнеться об 11:00 годині.
Цей день на всіх об’єктах заповідника, окрім палацу Кирила Розумовського, оголошено Днем відкритих дверей.
Останні новини Чернігівщини
Керівництво поліції Чернігівщини ініціювало службове розслідування за фактом інциденту в Чернігові під час заходів оповіщення 17:23
14 липня під час здійснення заходів оповіщення, передбачених чинним законодавством, військовослужбовці ТЦК та СП Чернігова у супроводі поліцейських підійшли до двох громадян, аби перевірити військово-облікові документи.
У Чернігові відзначили День Української Державності 16:41
Біля Меморіального знаку на честь Героїв, які загинули в російсько-українській війні, зібралася громадськість, представники влади і духовенства, аби вшанувати памʼять про всіх борців за українську державність.
За матеріалами СБУ заочну підозру отримали троє воєнних злочинців, які командували обстрілом Чернігова і вбили 20 мирних жителів 16:07
Служба безпеки зібрала беззаперечні докази воєнного злочину на командувачів російських військ, які причетні до ракетного обстрілу цивільної інфраструктури, масового вбивства та каліцтва громадян України у місті Чернігів 16 березня 2022 року.
Презентація історичного роману Василя Краса "Потреба під Конотопом" 15:35
13 липня у великому читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася презентація історичного роману українського письменника Василя Краса "Потреба під Конотопом".
Енергонезалежність знімає бар’єри: школи області оснащують сонячними панелями 15:11
Безбар’єрність в освіті — це, зокрема, коли школярі можуть повноцінно навчатися очно пліч-о-пліч з однолітками — незалежно від енергетичної ситуації в регіоні.