Чернігів-ЮНЕСКО: дискусії тривають

27.09.2018   10:17 — Агенцiя

Щоб включити культурну спадщину Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО потрібне відповідне фінансування, вперта колективна праця і прагнення довести справу до логічного завершення.

Засідання з порушеного питання проходять вже далеко не вперше, проте кожне з них приносить свою користь у розумінні та вирішенні тих чи інших організаційних питань. А останні, як було наголошено, даються не просто, адже щоб здійснити заплановане, потрібні не місяці, а багато років інтенсивної роботи і головне – визначитися з конкретною номінацією та організувати хоч-би оптимальне фінансування на складання попереднього Списку, проведення відповідних конференцій за участю закордонних профільних науковців та спеціалістів, на інші організаційні заходи, які допомагатимуть лобіювати зазначений проект і просувати його вперед.

Цьому сприятиме і План організаційних заходів з підготовки включення культурної спадщини Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, розроблений Департаментом культури і туризму, національностей та релігій обласної держадміністрації, дія якого розрахована до 2025 року. Зокрема, ним передбачено в першому півріччі наступного року запросити до міста на Десні міжнародних експертів ЮНЕСКО для отримання консультативного висновку щодо можливості включення визначеної номінації до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а сама підготовка номінаційного досьє згідно з вимогами ЮНЕСКО розрахована на 2019-2025рр.. І тільки потім відбудеться проходження процедури затвердження визначеної номінації (відповідної документації) до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Однак, як показало нинішнє обговорення, процес підготовки відповідних документів у часовому вимірі може значно затягнутися, адже, за словами тих членів робочої групи, які їздили переймати досвід у Чернівці та Кам'янець-Подільський, в останньому з названих міст робота над номінаційним питанням триває вже 15 років, а підготовлено лише третину необхідних документів. А якщо зважити на те, що в Чернігові й сьогодні навіть не дійшли єдиного рішення стосовно визначення конкретної номінації, то подібні дебати, на думку окремих учасників круглого столу, - це надовго.

Одна із пропозицій, підтримана більшістю, – подати заявку в номінації «Культурний ландшафт», об’єкт — історико-культурний ландшафт Чернігова.

Втім, зі складовою «Історико-культурного ландшафту Чернігова» досі не визначилися.

Аби систематизувати всі пропозиції за «круглим столом» в облдержадміністрації зібралися представники відповідних структурних підрозділів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, чернігівські історики, громадськість.

До роботи також долучилися заступник голови ОДА Наталія Романова, перший заступник голови облради Валентин Мельничук, директор Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування Сергій Юрченко.

Дискутували не тільки з приводу об’єктів, а й самої номінації: подавати окрему пам’ятку (мова йде про Спасо-Преображенський собор) чи все ж таки декілька об’єктів («Історико-культурний ландшафт»).

Директор Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування Сергій Юрченко порадив виділити конкретну ідею і впевнитися, що вона буде цікавою для європейців. Тож необхідно проконсультуватися із закордонними експертами.

Серед обговорених пропозицій — територія Валу.

Більшість присутніх на зібранні істориків переконані: для Чернігова найбільш вигідний формат «Історико-культурний ландшафт», що являє собою географічну лінію (у даному випадку майже увесь правий берег Десни), наповнену ландшафтними об’єктами (берегова лінія) та історичними пам’ятками (Дитинець, Катеринка, Єлиця тощо). Їх кількість потім можна буде скоригувати.

Фахівці також наголошують, що при підготовці номінаційного досьє слід уважно вивчити критерії, один з яких — менеджмент території. Сюди входить, зокрема, інфраструктура об’єкту, над удосконаленням якої ще треба попрацювати.

— Маємо продумати всі деталі та врахувати думку кожної сторони: влади, громадськості, пересічних громадян. Пам’ятайте: нас об’єднує одна мета — максимально зберегти автентичність Чернігова, міста з багатовіковою історією. А включення до Спадщини ЮНЕСКО — гарний шанс на гідному рівні заявити про область на міжнародній арені, — зазначила Наталія Романова.

 

Довідково:

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2017 рік налічує 7 найменувань, що приблизно становить 0,65% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1073 станом на 2017 рік).
12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на черговій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998, 2005, 2007, 2011 та 2013 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005, 2008, 2011 та 2017 роках.
Так, 2005 року зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова, 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено за рахунок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини, а 2017 року цей об'єкт було розширено за рахунок об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.