"Громадське здоров’я – запорука національної безпеки. Стратегія впровадження засад громадського здоров’я у Чернігівській області"

23.08.2018   14:14 — Агенцiя

Така назва засідання «за круглим столом», що відбулося 21 серпня на базі КЗ «Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя».

Участь у засіданні «круглого столу» взяли керівники медичної галузі області, представники громадських та благодійних організацій. Мета засідання – обговорення стратегії впровадження засад громадського здоров’я в області, основних напрямків популяризації здорового способу життя, профілактики соціально значущих захворювань, визначення чинників, що впливають на стан демографічної ситуації в регіоні.

Загалом представники медичної спільноти області започатковують низку проведення «круглих столів» з цієї тематики, адже до цього подібна тема в нашому регіоні ще не порушувалася.

«Завдання кожного з медичних працівників – лікувати, а от спільне завдання медичної галузі у цілому – покращувати якість життя людей за допомогою поширення знань з профілактики захворювань, – зазначив начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш. – Головне завдання громадського здоров’я – це напрацювати досвід щодо роботи майбутнього центру громадського здоров’я  в області».
У державі започатковано створення центрів громадського здоров’я, які саме і покликані робити все можливе для зміцнення здоров’я жителів України. Зокрема, розроблено концепцію громадського здоров’я та оприлюднено низку праць з цієї тематики, причому, спеціалістів, які  працюють на Чернігівщині.

За словами  начальника КЗ «Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя» Володимира Тарасовського, на жаль, в Україні нині відсутня єдина нормативно визначена система громадського здоров’я, яка спроможна оперативно реагувати на виклики сьогодення. «Втім, зрозуміло, що громадське здоров’я – це не лікувальна справа, а окрема інституція, кінцева мета якої – подовження термінів життя українців та покращення його якості. Тому необхідно створити таку систему, яка змусить кожного окремого керівника, представників органів влади враховувати наслідки своїх рішень для здоров’я населення. Розбудова такої системи є однією з вимог угоди України з ЄС. Нова система повинна будуватися згідно з принципами децентралізації. На даний час оприлюднено проект Закону щодо громадського здоров’я, який допоможе створити реально працюючу систему профілактичної медицини».

Також Володимир Тарасовський повідомив, що у липні між ОЦІАТ та ПЗСЖ та ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» підписано договір, згідно з яким в області розпочалася реалізація пілотного проекту щодо моделі регіонального центру громадського здоров’я, враховуючи потреби регіону. Зокрема, вже розроблено «дорожню карту» на період до кінця нинішнього року, за якою і працюватимуть всі зацікавлені сторони.

Учасники засідання розглянули основні чинники, які впливають на захворюваність та смертність. Зокрема, головний лікар КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний  диспансер» Микола Дейкун наголосив, що негативні показники щодо відтворення населення та загальної  захворюваності обумовлені не стільки медичними чинниками, скільки соціальним процесами у державі. «Тому саме туберкульоз і вважається соціальним захворюванням, на яке впливає рівень та спосіб життя громадян.
Про вплив туберкульозу на головні демографічні показники відомо вже давно, а от  про профілактику неінфекційних хвороб ми поки ще не говорили і не займалися. А вони і є головною причиною захворюваності, інвалідізації та смертності. Добре, що держава таки вирішила створити систему громадського здоров’я, яка і передбачає профілактику неінфекційних недуг. Передбачається, що з наступного року всі регіони візьмуть участь у роботі  цих проектів.. Якщо ми, наприклад, зменшимо негативний вплив факторів, які формують серцево-судинні захворювання, то автоматично знизиться захворюваність на інші недуги, адже фактори завжди ті ж самі», – зазначив Микола Дейкун.

Медична галузь Чернігівщини змушена працювати в умовах поглибленої демографічної кризи, коли кількість померлих перевищує кількість народжуваних. Якраз у демографічній площині і криються інші показники, що впливають на загальний стан здоров’я жителів Чернігівщини. Як зауважив заступник начальника ОЦІАТ і ПЗСЖ Віктор Штінов, протягом 7 місяців поточного року в області народилося лише 4047 дітей, що свідчить про від’ємні показники приросту населення. До цього додаються і хвороби, які обумовлюють негативні тенденції у демографії. «Перше місце за рівнем захворюваності в області посідають хвороби органів дихання, друге – травми, отруєння та інші наслідки дії зовнішніх чинників, третє – хвороби системи кровообігу. До речі, серцево-судинні захворювання посідають перше місце за рівнем поширення (32%) та рівнем смертності (75%). Таким чином, рівень народжуваності, загальне старіння населення, ставлення до свого здоров’я свідчать про необхідність посилення роботи щодо підвищення обізнаності громадян стосовно негативних чинників, що впливають на здоров’я чернігівців, причому, на них медичні працівники вплинути не можуть. Тому люди повинні розуміти, що турбота про здоров’я головне, над чим повинна замислюватися сама людина, а звертатися вже за медичною допомогою варто у випадках, які загрожують життю», – сказав Віктор Штінов.

Концепція громадського здоров’я передбачає профілактику хвороб та зміцнення імунітету шляхом проведення імунізації. «Нині щеплення здійснюється проти 10 інфекційних захворювань, – розповіла заступник головного лікаря КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня», головний спеціаліст Управління охорони здоров’я облдержадміністрації з педіатрії Людмила Кривець. – Серед них є щеплення обов’язкові, необов’язкові, по показниках епідемічних (грип, бруцельоз, туляремія тощо) та рекомендовані  (ротавірусна, менінгококова інфекція, вітряна віспа). На сьогодні в області всі вакцини присутні у необхідній кількості. Без перебільшення, попри деякі деструктивні думки окремих представників суспільства щодо шкідливості  вакцинації, щеплення – запорука безпеки нації, як і зазначено у концепції щодо боротьби із керованими інфекціями».

Вперше на подібному засіданні розглядалося і питання впливу на громадське здоров’я психічних факторів, особливостей поведінкових розладів, наркоманії та алкоголізму. Як зазначив головний лікар КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Володимир Ященко, будь-яким захворюванням, і неінфекційним, і інфекційним, передують зміни у свідомості громадянина. «І частіше за все це стреси, психологічні девіації. Тому цим аспектом також необхідно перейматися, особливо у плані посттравматичних синдромів, питань суїцидів, кількість яких зростає, а цим ніхто не займається. Серйозною проблемою залишається алкоголізм та наркоманія, які з року у рік молодшають. Доведено, що ВВП країни знижується щорічно на 5% саме через психічні розлади та зловживання алкоголем і наркоманію. Отже, на цю тему неможна не звертати уваги, враховуючи комплексні підходи до засад громадського здоров’я».
Важлива роль у розвитку концепції громадського здоров’я належить власне громадським організаціям. Як зазначила голова БО «Чернігівська МЕРЕЖА» Анжела Мойсеєнко, підвищення ролі громадського здоров’я полягає в аргументації засад здорового способу життя, як не данині моді, а необхідності жити довше і якісніше. Тому центри громадського здоров’я важливі ще при реалізації програм Глобального фонду, без посередників у вигляді чиновницьких структур.

Учасники засідання за «круглим столом» дійшли висновку: враховуючи, що в реалізації засад громадського здоров’я не може бути відсторонених, на наступні засідання необхідно запросити освітян, представників соціальних служб, органів самоврядування та разом із ними працювати над зменшенням захворюваності та збільшенням тривалості життя чернігівців.


Прес-служба Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації