У хімії теж є альтернатива
На полях Чернігівщини збільшують застосування мікробних препаратів.

Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
Останні новини Чернігівщини
Наша артилерія насипає! 11:40
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 10:38
Протягом минулої доби зареєстровано 6 небезпечних подій, а саме: 6 пожеж.
Виплати, які з 1 липня 2025 року здійснюватиме Пенсійний фонд України 10:41
Із 1 липня 2025 року Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо виплати 39 видів державних соціальних допомог, соціальних стипендій, які раніше призначалися та виплачувалися органами соціального захисту населення.
На Чернігівщині суд виніс вирок організатору злочинної групи крадіїв, яка викрала майна на 1,4 млн грн 10:10
Розглянувши матеріали кримінального провадження щодо організатора злочинної групи, яка спеціалізувалася на крадіжках у великих та особливо великих розмірах, Чернігівський районний суд призначив зловмиснику покарання у вигляді 7 років і 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Фахівці з психологічної допомоги опановують сучасні методики роботи з психотравмою в умовах війни 09:28
В обласному центрі стартував спеціалізований тренінг «Нейропсихологічна десенсибілізація у роботі з травмою війни» для фахівців з психологічної допомоги (психологів, психотерапевтів).