У хімії теж є альтернатива
На полях Чернігівщини збільшують застосування мікробних препаратів.
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
Останні новини Чернігівщини
білорусь біля України готує аеродроми, казарми та залізницю для військ рф 21:53
У білорусі спостерігається розбудова військових аеродромів, будівництво казарм, а також перевірка білоруської залізниці для перевезення ешелонів з військовослужбовцями.
Аграрії Чернігівщини залучили понад ₴3,37 мільярда «доступних кредитів» 21:51
За програмою «Доступні кредити 5–7–9%» 33 626 аграріїв цьогоріч залучили 62,509 мільйона гривень кредитів.
Безпека в закладах освіти - пріоритетне завдання рятувальників Чернігівщини 21:46
Як спонукати сучасних дітей до навчання, особливо з такої важливої теми як правила безпеки життєдіяльності?
Захищай своїх - вакцинуй дітей від кору 21:38
Війна в Україні створює ще більш сприятливі умови для поширення кору. Військові дії спричинили руйнування медичної інфраструктури, ускладнили доступ людей до медичних послуг, зокрема вакцинації.
Послуги служби зайнятості онлайн 21:34
Записатися на прийом до фахівця служби зайнятості можна, не виходячи з дому.
© 2005-2022