У хімії теж є альтернатива
На полях Чернігівщини збільшують застосування мікробних препаратів.
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
Останні новини Чернігівщини
4,9 тисяч роз’яснень надано в офісах «Зроблено в Україні» за час їх роботи на Чернігівщині 10:39
Для якісної співпраці з бізнесом на базі центрів зайнятості по всій країні працюють офіси «Зроблено в Україні». Зокрема, на Чернігівщині вони діють в трьох містах: Чернігові, Ніжині та Прилуках.
Надзвичайні події в області за останню добу 10:36
Протягом минулої доби зареєстровано 4 небезпечних події, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 3 пожежі. Внаслідок цих подій 1 особа постраждала.
31 серпня: цей день в Україні і світі 08:35
День 1650 Російська агресія - Day 1650 Russian aggression
Інтелектуальна власність як ефективний інструмент розвитку бізнесу – у фокусі діалогу з підприємцями 13:06
Про можливості інтелектуальної власності йшлося під час чергової онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу».
Визначено формат освітнього процесу на 2026/2027 навчальний рік 12:43
28 серпня виконавчий комітет Чернігівської міської ради ухвалив рішення щодо організації освітнього процесу в закладах освіти міста Чернігова у 2026/2027 навчальному році.
© 2005-2026