У хімії теж є альтернатива
На полях Чернігівщини збільшують застосування мікробних препаратів.
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
Останні новини Чернігівщини
Заклади освіти області отримали генератори від польського Урядового агентства стратегічних резервів 09:37
Одинадцять генераторів різної потужності (від 15 до 27 кВт) передали сьогодні для потреб закладів освіти Крутівської, Бахмацької, Кіптівської та Сосницької громад, Прилуцького гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Івана Франка, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, а також Державного архіву Чернігівської області.
На Чернігівщині працює шість Центрів ментального здоров’я 17:46
Повномасштабна війна в Україні значно підвищила потребу в якісній підтримці психічного здоров’я.
Material TechStartUp: інноваційна платформа для розвитку майбутніх лідерів 17:14
Конкурс Material TechStartUp став знаковою подією, що підтвердила високий потенціал української учнівської молоді у сфері інноваційних технологій та матеріалознавства.
Патрульні оперативно затримали чоловіка, ймовірно, причетного до хуліганства 16:42
Сьогодні опівночі на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що біля одного з магазинів на проспекті Миру чоловік із ножем кидається на людей. На місце одразу направили екіпаж патрульних.
Пошкодження майна в громадському транспорті: звернення до пасажирів 16:09
Шановні громадяни — користувачі громадського транспорту!
© 2005-2025