На Чернігівщині зменшилась кількість хворих на туберкульоз

05.11.2016   10:46 — Агенцiя

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який відзначається 1 грудня, в області будуть проводитись тематичні заходи з 16 листопада до 15 грудня. Основна мета цих заходів – донести інформацію до населення про хвороби, які вже давно вийшли за межі соціальних.

– Проблема туберкульозу залишається актуальною для всієї світової спільноти. Туберкульоз є одним із найпоширеніших і найзагрозливіших інфекційних захворювань сьогодення. На жаль, Україна посідає сьоме місце в Європі за рівнем захворюваності і належить до тридцяти країн, де ця недуга найпоширеніша. Кожний десятий хворий та туберкульоз в Європі – українець. Особливістю епідемії туберкульозу є поєднання його із ВІЛ-інфекцією, – зауважила заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова вчора, 3 листопада, на засіданні обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Чернігівська область також має невтішну статистику. По захворюваності на туберкульоз у 2015 році вона була на п’ятому місці серед областей України. На сьогодні сформована група ризику в кількості 96 693 особи, в тому числі медична – 72 477 і соціальна – 24 216, що становить 11% всього дорослого населення.

До роботи у сфері протидії туберкульозу на Чернігівщині залучені органи влади, урядові заклади та установи, громадські організації. Наразі в області реалізовується цільова соціальна програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки. На виконання заходів цієї програми у 2016 році використано 14 мільйонів 396 тисяч гривень.

Уже помітні результати її впровадження: зниження захворюваності на туберкульоз (серед неповнолітніх: з 13 випадків у 2015 році до 7 випадків у 2016 році), смертності хворих, зменшилась кількість пацієнтів із рецидивами.

Однак, незважаючи на позитивні зрушення в контролі за туберкульозом, ситуація на Чернігівщині залишається загрозливою. Показники захворюваності на туберкульоз, смертності від нього ще утримуються на епідемічному рівні. Залишаються актуальними проблемами поширення алкоголізму та наркоманії серед контингенту хворих на туберкульоз, зростання рівня поєднаної патології – туберкульоз/ВІЛ.

В області серед зареєстрованих ВІЛ-інфікованих понад 20% хворіють на туберкульоз і понад 40% з них помирають від цієї недуги. ВІЛ-інфекція сприяє розвитку активної форми туберкульозу та підвищує ймовірність розвитку рецидивів туберкульозу.

Слід зазначити, що в області впроваджуються сучасні моделі амбулаторного лікування хворих на туберкульоз. Створено 22 ДОТ-кабінети (Directly Observed Treatment – лікування під безпосереднім наглядом) на базі протитуберкульозних кабінетів центральних районних лікарень і 4 – в протитуберкульозних закладах. До речі, Чернігівська область єдина в Україні запровадила лікування вдома під безпосереднім наглядом медичних працівників за допомогою скайп-зв'язку.

Знижує інтенсивність захворювань на туберкульоз і замісна підтримувальна терапія як один із методів лікування наркотичної залежності та зменшення ризику поширення ВІЛ-інфекції.

Для забезпечення успішності заходів боротьби із туберкульозом важливо змінити ставлення самих громадян до захворювання. Таким чином, у центрі уваги постає роз’яснювальна робота.

– Стратегія контролю над туберкульозом повинна складатися із постійної роботи серед соціальних груп ризику, так як переважна більшість хворих – це особи із малозабезпечених верств населення. Необхідно приділяти першочергову увагу організації флюорографічного обстеження у віддалених населених пунктах області і максимально використовувати можливості пересувних установок. До роботи необхідно активно залучати територіальні громади, приділяти особливу увагу міжвідомчий координації дій, – наголосила Наталія Романова.

Головна мета – інформувати про захворюваність на туберкульоз якомога більше людей, особливо про шляхи передачі і необхідність профілактичних заходів. Якщо люди зрозуміють, як передається захворювання та як йому можна запобігти – вони зможуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і про здоров’я оточуючих.

Тільки за умови спільної скоординованої праці усіх зацікавлених служб, урядових та неурядових організацій можна досягти успіху та запобігти новим випадкам інфікування.