Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Середа, 4 лютого, 22:07:17

Житель Ічнянщини ще в 50-х роках минулого століття використовув енергію вітру: молов борошно і добував електроенергію

03.09.2014   11:22Агенцiя

Вже не перший рік європейці працюють над впровадженням альтернативної енергетики, зокрема використання вітряків на приватних обійстях.

Навіть вигадали «зелений» тариф, за яким у їх власників закуповують лишки енергії. Здається, що у цій царині наші сусіди вважають себе першопрохідцями і рятівниками світу, нав’язуючи цю ідею іншим країнам.

Знайшли європейці чим здивувати: на Ічнянщині ще 200 років тому, а може й раніше, люди навчилися «запрягати» вітер. За письмовими згадками вже в кінці ХІХ, початку ХХ століття в Ічні діяло 109(!) вітряних млинів. Один із них – розташований на лівому березі річки Іченька, там де нині міський пляж.

В Ольшані, за переказами, вітряних млинів було близько двох десятків, а у Сваричивці, за спогадами Антона Штепи, – чотирнадцять.

У царській Росії крутилося близько 2500 тисяч вітряків із загальною потужністю понад мільйон кіловат. У 1917 році власників млинів оголосили експлуататорами і вітряки залишились без господарів, цегляні споруди розбирали на цеглу, дерев’яні – на дрова.

Антон Штепа також мало не поплатився за використання дармового вітру. За життя в інтерв’ю одному із видань народний умілець розповів, що ще у 50-х роках минулого століття на своєму подвір’ї збудував маленький вітряк. До нього прилаштував жорна і безтурботно молов борошно для потреб сім’ї. А ще «… до вітряка динаму пристроїв, вже й електрику вона давала, вже й світло у мене було, аж приїхали із району та й кажуть: крадеш електрику? Яку електрику? Хіба, що вітер». Антону Гнатовичу довелося зняти «пекельну машину», крила від вітряка він прибив на сараї, де вони певно й досі.

Нині у світі знову спостерігається бум на використання сили вітру. Друге життя млинів спонукає інженерну думку на створення різноманітних вітрових агрегатів. Ринкова вартість одного такого на 500 ват складає від 1000 доларів. Дорогувато, звичайно, і окупить себе такий агрегат не раніше ніж за 5-10 років. Проте це хороша альтернатива, якщо у мережі напруга ледь більша за 100 вольт.

Значно дешевше виготовити вітряк самотужки, для умільців це не складе труднощів, за бажання та при мінімальних затратах.

Земля і воля

Останні новини Чернігівщини

Ветеран поліції Чернігівщини виборов «бронзу» на змаганнях «Звитяга Нескорених» 10:01

Днями у столиці відбулися перші в новому році змагання для ветеранів та ветеранок «Звитяга Нескорених». Серед учасників - помічник начальника поліції Чернігівщини з питань ветеранської політики Вадим Довгошей.

«Легкий заробіток в Інтернеті»: поліція Чернігівщини застерігає громадян від шахрайських схем

«Легкий заробіток в Інтернеті»: поліція Чернігівщини застерігає громадян від шахрайських схем 09:59

Поліція закликає громадян не довіряти заманливим оголошенням в інтернеті про «легкий заробіток».

Національна програма Скринінг здоров’я 40+: як вона працює та де на Чернігівщині можна пройти обстеження 09:23

Цього року в Україні стартував Скринінг здоров’я 40+ – національна програма із раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і проблем ментального здоровʼя. Вона дозволяє людям від 40 років і старше пройти базові медичні обстеження, а відтак вчасно виявити ризики хронічних хвороб.

4 лютого: цей день в Україні і світі 09:11

День 1442 Російська агресія - Day 1442 Russian aggression

Коефіцієнт індексації НГО земель: що врахувати аграріям у декларації 18:25

Для розрахунку податкових зобов’язань у 2026 році застосовуватиметься коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік – 1,08. Він є єдиним для всіх категорій земель і видів угідь, зокрема й сільськогосподарських.