Нового святого представили у прес- клубі “Просвіта”

05.12.2011   14:38 — Агенцiя

В прес-клубі “Просвіта” єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон розкав журналістам про новопрославленого святого Меркурія Бригинського.

Владика представив житіє священноігумена Меркурія Бригинського, розказав про чин канонізації, про порядок богослужіння 7 грудня з нагоди храмового свята кафедрального Катерининського собору та прославлення святого Меркурія Бригинського.

Житіє священноігумена Меркурія Бригинського

Майбутній ігумен Меркурій народився у 1870 році і одержав при хрещенні ім’я Максим. Батьки преподобного походили із благочестивих селян та проживали у с. Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Відомо, що батька святого звали Мойсеєм, ім’я ж матері не збереглось. В с. Щаснівка у праці, навчанні та молитві пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про монашество.
У зрілому віці, усвідомивши сенс людського буття, пізнавши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний направився до Києво-Печерської Лаври, де молився та виконував покладені на нього послухи. За велику ревність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зарахували до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іменем Меркурій, на честь преподобного Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах. Незабаром монаха Меркурія було рукоположено в сан ієродиякона, а пізніше він прийняв сан ієромонаха.
Після жовтневого перевороту 1917 р. для Церкви, монастирів та монахів почались важкі часи. У 1926 році Києво-Печерську Лавру нова влада перетворила у “Всеукраїнське музейне містечко”. До 1930 року монастир було повністю ліквідовано. Ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі, багато перетерпівши скорбот від гоніння безбожників на Православну Церкву та вірних її чад.
Після цього отця Меркурія було направлено на парафію у село Бригинці, сусіднє з рідною Щаснівкою.
У 1946 р. його стараннями було збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм.
Три рази НКВДісти розстрілювали отця, але кожного разу зброя давала осічку. Це дуже налякало катів і вони відпустили монаха. Меркурій помолився за їхні душі та сказав: “Помру, але не зараз”.
Упокоївся ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. у віці 86 років та похований на місцевому кладовищі біля церкви. А відтепер його мощі постійно перебуватимуть у Катерининському храмі Чернігова.

Прославлення

Ще за часів його служіння парафіяльним священиком ігумен Меркурій користувався великою пошаною серед віруючого народу, до нього приїжджали хворі з проханням помолитися про зцілення, яке і отримували за своєю вірою. Після упокоєння ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п’ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов біля мощей ігумена Меркурія.
21 жовтня 2011 року, “враховуючи праведне життя ігумена Меркурія, чудо творіння за його молитвами при житті і після смерті, шанування віруючим народом у Чернігівській землі, молитовний подвиг та справжнє смирення”, Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив причислити ігумена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування.

Порядок богослужіння 7 грудня

7 грудня 2011 року, в день пам’яті святої великомучениці Катерини (305-313), великомученика Меркурія (ІІІ), мученика Меркурія Смоленського (1238) та преподобного Меркурія, посника Печерського, в дальніх печерах (ХІV), у Чернігові в кафедральному соборі святої великомучениці Катерини відбудеться прославлення в лику святих священноігумена Меркурія Бригинського.
Божественну Літургію та чин канонізації (причислення до лику святих) очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, у співслужінні сонму єпископів та духовенства Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Початок святкового богослужіння о 9.30 ранку.