Сила кохання: побачивши свого судженого, жінка з паралізованими ногами почала ходити. ВІДЕО

11.07.2013   14:16 — Агенцiя

У невеличкому хуторі на Чернігівщині живе жінка, життя якої вражає.

Вона 27 років пересувалася на інвалідному візочку. Два роки тому сталося диво. Зустрівши кохання, Тетяна почала ходити. Щоправда поки лише за допомогою милиць.

Кожен крок завдає жінці жахливого болю, але Тетяна приховує його за щирою посмішкою. Пригадує – раніше за нею доглядали батьки. Але з віком дедалі частіше дівчина відчувала самотність.

Понад 10 років вимолювала у Бога кохану людину. І таки зустріла. З Володимиром познайомилась у реабілітаційному центрі для інвалідів.

«У нього на той момент була сильна депресія. Він втратив сім’ю і все. Я поговорила з ним, заспокоїла, і так почалася наша дружба», - розповідає Тетяна.

Після 8 місяців спілкування – Володимир запропонував руку і серце. Та прикута до візочка, вона боялася стати тягарем для коханого. Заради нього і почала вчитися ходити.

І вже на весіллі Тетяна була без інвалідного візочка. А за рік – народила здорову дівчинку – Настуню. Чоловік дружиною-героїнею не натішиться.

«Я їй ще казав: де ти була 10 років назад? Якщо б я її не знайшов, то, звичайно, не так би жив», - каже чоловік Тетяни, Володимир.

Тепер щасливе сімейство завжди разом. Навіть по господарству пораються пліч-о-пліч. І це надихає долати труднощі. А їх у родині Єгорових - чимало. Живуть лише на мізерну пенсію по інвалідності у старезному дерев’яному будинку.

Щоправда Володимир самотужки його відбудовує. За кредит поміняв вікна та утеплив стіни. Та життя у селі без вигод для людей з обмеженими можливостями та ще й із восьмимісячною дитиною – суцільне випробування. Та подружжя знову вірить у диво.

«Наша заповітна мрія – щоб знайшлися добрі люди, які знайшли би житло. Хоч якусь маленьку кімнатку, хоч у гуртожитку. А так у мене в житті все є», - каже Тетяна.

ICTV
Автор: Наталя Жуковська