“Десна” (Чернігів) – “Єдність” (Плиски) – 2:1. Чернігівська класика

17.09.2012   08:12 — Агенцiя

15 вересня 2012 року. Друга лига. Група А. 10-й тур. “Десна” (Чернігів) – “Єдність” (Плиски) – 2:1 Голи: Кондратюк, 51, Мельник, 83 – Соботюк, 35

“Десна”: Федоренко – Жук, Каваців, Бриль, Анеліков – Черненко (Луценко, 69), Стеценко (Кобець, 46), Кондратюк (Орєхов, 90+3), Бовтрук (Малюк, 82) – Чепурненко (Бровкін, 86), Мельник

“Єдність”: Русан – Ковальчук, Білий, Сосєдко, Єрошенко (Махлоєв, 87) – Соботюк (Голубчанський, 56, Інджибашвілі, 70), Журба, Сердюк, Гунченко, Гриб (Спотар, 84) – Атаманюк (Сікорський, 54)

Попередження: Білий, Інджибашвілі

На 72-й хвилині вилучений Соседко (фол останньої надії)

“Переможців не судять”, “Три очки не пахнуть”, “В класичному стилі Рябоконя”… Будь-яка з цих фраз могла би стати відповіддю на питання щодо звітного матчу: “як гра?”. І не зрозумієш: чи то “Десні” фантастично щастить, чи то чернігівці віддають рівно стільки сил на полі, скільки необхідно для мінімальної перемоги.

Сіверське дербі хоча й не вийшло надзвичайно видовищним, напругу та інтригу подарувало неабиякі. Хоча за першими двадцятьма хвилинами гри очікувати на закручений сюжет не доводилося – “Десна” повністю контролювала хід гри, створила обов’язкові для господарів три-чотири напівмоменти, а гості лише кілька разів перейшли центр поля і двічі вдарили по воротах Федоренка – обидва рази надто неточно, щоб згадувати авторів ударів. В складі чернігівців треба відзначити Черненка, який раз по раз втікав від опонента на правому фланзі атаки, і Чепурненка з Кондратюком, навколо яких постійно знаходилося по два суперники.

Поки по-справжньому гострих моментів біля воріт Русана не виникало, цікаво було поспостерігати за півзахисником “Єдності” Ярославом Сердюком. Вихованець чернігівського футболу, взимку перебрався до плисківської команди саме з “Десни”. Якщо в Чернігові Ярослав грав переважно флангового півзахисника, то в Плисках Володимир Стецюк з нього ліпить опорника, який на пару з капітаном команди Романом Журбою повинен цементувати центр поля. Сердюк з перших хвилин прикріпився до Чепурненка, іноді залишаючи його “заради” Кондратюка і в атаку ходив вкрай рідко. Щоправда, обом своїм опонентам він все ж дозволяв занадто багато, але, хочеться сподіватися, що корінний чернігівець в майбутньому повернеться до рідної команди і заграє на новій для себе позиції. Приклад Віталія Гавриша, якого в 2006 році тодішній тренер “Десни” Олександр Томах перекваліфікував з вінгера на центрального хавбека, а той згодом доріс до Прем’єр-ліги, повинен надихати.

Спостереження за Сердюком змусила припинити “Єдність”, яка до середини тайму “акліматизувалася” і почала натякати господарям, що готова на більше, ніж відсиджуватися в захисті. Перший дзвінок – удар Сердюка під час першої своєї участі в атакуючих діях команди. Каваців перервав політ м’яча, а інакше Федоренко змушений був би рятувати ворота – снаряд летів в нижній кут воріт.

Другий дзвінок – прохід Ковальчука правим флангом і простріл на лінії воротарського майданчика, де Гунченко вже лежачи спромігся пробити поруч зі стійкої воріт. Всупереч сподіванням третього дзвінка не було – відразу почалася вистава. В головній ролі – все той же Гунченко, чий слаломний прохід по правому флангу завершився класним пасом в центр. Оскільки м’яч був викручений від воріт, Федоренко на перехоплення не пішов, а обидва чернігівські центрбеки опинилися в напівпозиції: Каваців не добіг до м’яча, а Бриль вже проскочив траєкторію його польоту. А от Соботюк на куті воротарського майданчика опинився вчасно і “без охорони” – голкіпер “Десни” був безсилий проти потужного удару.

За дві хвилини “Єдність” ледве не повторила успіх. Гриб майстерно спіймав м’яч в польоті після панічного виносу його від воріт захисниками “Десни”, поклав корпус і з лінії карного майданчика змусив здригнутися стійку воріт.
А гра підопічних Олександра Рябоконя повністю розвалилася: максимум програних єдиноборств, мінімум точних передач, невдоволений гул нечисленних глядачів… Добре, що вчасно почалася перерва.

Після відпочинку чернігівці значно додали в швидкості і вже за п’ять хвилин зрівняли рахунок. Анеліков м’яко навісив з правого флангу “на п’ятачок” так вдало, що м’яч опинився у воротах. Гол записали на Кондратюка, але якщо хтось і торкнувся шкіряної кулі, то швидше якийсь з центральних захисників провінційної команди. “Автор” же голу хіба що волоссям під корегував політ м’яча. Як би там не було, але винуватим варто вважати все ж голкіпера “Єдності”, який не ризикнув зробити крок назустріч, побоюючись рикошету. Проте, Русан тут же виправився, ставши героєм епізоду після удару зі штрафного (по центру, до воріт не більше 20 метрів) у виконанні Чепурненка. М’яч летів прямісінько в дев’ятку і не потрапив туди виключно через голкіпера.

Здалося, що “Десну” ось-ось прорве, але… рахунок ледве не змінився на користь суперника. Після несильного удару низом від Василя Білого, Федоренко готовий був зупинити м’яч ногою, але той прямо перед воротарем зрикошетив від газону, підскочивши майже на два метри. Голкіпер чи не інстинктивно вибрав єдиний правильний варіант і перевів снаряд на кутовий… головою.

Після цього команди взяли паузу, яка завершилася вкрай невдалими діями центральних оборонців “Єдності”. Вони відкрили такий коридор перед Вадимом Мельником, що коли він втік сам на сам з воротарем, довелося фолити. Не знаю, як Білий та Сосєдко вибирали хто буде камікадзе, але зупинив чернігівського капітана останній. За що миттєво отримав від арбітра червону картку. Могло відбутися й подвійне покарання, але зі штрафного Чепурененко знову не зміг переграти Русана – цього разу воротар витягнув м’яч з нижнього кута воріт.

Щоб реалізувати чисельну перевагу, господарям знадобилося десять хвилин. Луценко промчався правим флангом і вже з лицьової лінії встиг подати на лінії воротарського майданчика, де Мельник і Кондратюк синхронно перевисіли в повітрі опонентів і обоє готові були забивати. Капітан не дозволив екс-капітану себе підстрахувати і чітко головою “кивнув” в кут воріт без жодних шансів для воротаря.

http://www.ua-football.com/ukrainian/2a/5055fc6f.html