Чемпіон світу тепер мешкає й тренує в Боромиках

05.08.2014   13:16 — Агенцiя

Кількаразовий чемпіон України, чемпіон Європи, учасник Олімпійських ігор в Австралії, тренер з важкої атлетики Валерій Куц живе в селі Боромики Чернігівського району.

Тут він узяв на себе непросте й важливе завдання – привчити сільську молодь до занять спортом. Починалося все зі скромної спортивної зали з саморобними тренажерами. Нині на заняття до Валерія Куца приїжджають хлопці та дівчата з усього району.

Важко повірити, що цьому міцному та енергійному чолов’язі спортивної статури вже виповнилося 70 років. 50 літ свого життя Валерій Куц пропрацював тренером з важкої атлетики на стадіоні імені Гагаріна в Чернігові. У 2000-му їздив на Олімпійські ігри в Сіднеї, а відтак залишився там тренувати жіночу збірну Австралії. Після активних років спортивної кар’єри вийшов на пенсію і разом із дружиною вирішив придбати будинок у селі. Вибір припав на Боромики — мальовниче село на правому березі Десни, за 20 км від обласного центру. «Кращого місця не знайти», — каже він. Тренер відкрив у Боромиках зал фітнесу і важкої атлетики. Спочатку це була кімната у приміщенні сільського клубу із саморобними тренажерами, гирями, штангами. У цій спортивній залі тренер виховував майбутніх чемпіонів. І це — без перебільшення, адже багатьох дітей Валерій Куц підготував до участі в обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Цього року в сільській залі фітнесу та аеробіки з’явилося 8 сучасних тренажерів – їх у вигляді спонсорської допомоги подарував Владислав Атрошенко.

Узагалі ж, за словами тренера, пропагувати спорт у селі – не така й проста справа. По-перше, Валерій Куц працює на громадських засадах, жодної платні за свої послуги з бюджету села чи району він не отримує. По-друге, займатися облаштуванням спортзали доводиться також самотужки. Спочатку батьки дітей допомагали почепити дзеркала чи встановити тренажери. Але ж багато питань доводиться вирішувати самому за свій кошт.

«Навіть такі дрібні речі, як лампочки, доводиться купувати. А взимку зала не опалювалася – температура сягала до мінус сімнадцяти градусів. Самотужки придбав обігрівач. Хотілося би, щоб сільрада долучалася до вирішення таких питань, адже спорт – це дуже хороша і суспільно значуща діяльність», — каже Валерій Куц.

Маленькі великі спортсмени

Тренер довго і з захопленням розповідає про своїх вихованців. Тих сільських хлопців та дівчат, які за кілька років тренувань досягли неабияких успіхів. Серед них – і діти-інваліди. Наприклад, дівчина з Боромиків Любов Єфименко почала займатися з Валерієм Куцом два роки тому, коли ще навчалася у школі. Дівчина має діагноз ДЦП, на період початку занять їй було важко навіть рухатися, не кажучи вже про виконання фізичних вправ. Але тренування якісно змінили її життя, адже це — і живе спілкування, і цікава діяльність, і користь для здоров’я. Нині Любов Єфименко має 10 золотих медалей, виступає на змаганнях із жиму лежачи та пауерліфтінгу, готується до всеукраїнських змагань. Торік вона здобула звання кращої спортсменки Чернігівського району серед дітей-інвалідів.

До Валерія Куца приїжджають діти з обмеженими можливостями і з інших сіл. Є навіть хлопчик із Ніжинського району. «Але буває і так, що батьки бояться віддавати своїх дітей. Навіть через те, що вони отримують соціальну допомогу за інвалідністю, і деякі селяни побоюються, що тренування покращать стан здоров’я дітей і з них знімуть групу. Але ж це неправильно й безвідповідально», — розмірковує пан Валерій.

Валерій Куц займається з дітьми та дорослими. Буває, до нього навідуються цілі сім’ї з іншого села. Тренер розповідає про найперспективніших вихованців.

«Дуже перспективна дівчинка — Єлизавета Гришина, учениця 3 класу. Анна Єфименко, яка нині переїхала в іншу місцевість, стала переможцем міжнародних турнірів і ввійшла до юнацької збірної України з важкої атлетики. Владислав Буряк, уже студент, виборов місця в різних змаганнях, отримав кубок кращого спортсмена року серед молоді Чернігівського району. Микола Вакула – учень 7 класу і мій незамінний помічник, допомагає в організації змагань. Отримав дуже почесну нагороду – грамоту «Суддя спорту» — за проведення змагань у районі. Христина Ізута у шість з половиною років здобула титул чемпіона області з важкої атлетики. Важила дівчинка трошки менше 20 кілограмів, але 20-кілограмову штангу підняла без особливих зусиль».

Але й тут є свої складнощі. Багато селян бояться дозволяти своїм дітям, особливо дівчаткам, серйозно займатися фітнесом та важкою атлетикою. «Хтось пустив поголос по селу, і всі повірили, що нібито від важкої атлетики дівчата стануть важкими і грубими, з величезними м’язами, схожі на чоловіків. І виходить, що дуже талановитим дівчаткам, у яких може бути велике майбутнє у спорті, батьки забороняють тренуватися. Максимум – покачати прес та поскакати на скакалці. Але ці побоювання – міфи. Я свого часу захистив кандидатську дисертацію, присвячену жіночій важкій атлетиці, все життя тренував жінок-спортсменок і на власному досвіді знаю, що такі заняття позначаться тільки найкращим чином на фігурі та здоров’ї дівчат, — спростовує Валерій Куц. — Увесь світ захоплюється гімнастикою, фітнесом, силовими вправами, адже вони дають правильну поставу, красиві м’язи, спалювання зайвої ваги». До речі, за словами тренера, для того, щоби підготувати чемпіона високого розряду, потрібно займатися з ним з малих років. Дитину треба привести вже у 5-6 років, аби вона звикала до зали, щоб жила цим. Адже спорт — це як наркотик, людина, котра втягнулася, більше не може без нього. «Я завжди кажу: набагато простіше навчитися пити й палити, ніж успадкувати корисні звички. Щодо занять спортом у ранньому віці — вони важливі ще й тому, що багато серйозних чемпіонатів проводиться вже серед дітей та юнацтва, тож якщо у сільської дитини є шанс почати спортивну кар’єру, ним варто скористатися», — додає тренер.

Валерій Куц запрошує до Боромиків на День фізрука, який святкують тут в останній тиждень серпня. На святкові заходи чоловік планує запросити своїх колишніх учнів, нині великих спортсменів, переможців світових та всеукраїнських змагань.

Вікторія ГАВРИК