Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
Займалися наркобізнесом: до 9 років за ґратами засуджено учасниць злочинної групи, які збували психотропи в Ніжині 14:10
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської обласної прокуратури визнано винними двох учасниць організованої злочинної групи у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин.
У Батурині вшанували пам’ять жертв трагедії 1708 року 14:07
Війська російської імперії 13 листопада 1708 року буквально стерли з лиця землі столицю Гетьманщини Батурин разом з усіма мешканцями.
Ще три громади Чернігівщини презентували проєкти безбар’єрних маршрутів 14:03
Мова про Бобровицьку, Любецьку та Козелецьку ТГ, які вчора представили свої концепти на онлайн-засіданні обласного комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та транспортної інфраструктури.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 13:56
Протягом минулої доби зареєстровано 1 небезпечну подію, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду. Внаслідок цієї події 1 особа постраждала.
За незаконну риболовлю порушник сплатить до бюджету понад 125 тис.грн. 10:12
13 листопада 2025 року Чернігівським рибоохоронним патрулем в ході проведення спільного рибоохоронного рейду разом з працівниками Сектору водної поліції Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області на водоймах Чернігівського району викрито грубе порушення Правил рибальства.
© 2005-2025