Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші
Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.
Далі розбираємо, які є види українських традиційних прикрас, чим відрізняються коралі від пацьорків, а дукати відмінні від згарди.
Ці всі прикраси можна назвати одним словом – намисто, проте це буде занадто просте згрупування.
Кожна нашийна прикраса унікальна і має свої особливості: кількість ниток, матеріал, спосіб виготовлення тощо.
Як називаються українські традиційні прикраси:
Шелести – це прикраса, яку носили переважно на Гуцульщині. Таке намисто виглядає, як ланцюжки з круглих металевих дзвіночків.
Коралі – ця нашийна прикраса є однією з найпопулярніших та навіть найпоширеніших серед сьогоденної сувенірної продукції. Цю прикрасу створювали з кількох ниток (разків), на які нанизували червоні намистини у формі циліндрів. Разки були неоднакові – дрібні та масивні намистини на різних нитках.
Гердан – це виріб з бісеру, який спочатку носили тільки чоловіки. У гердані поєднуються різні візерунки. Сама прикраса виглядає, як дві плоскі стрічки, які поєднані своїми краями у місці сонячного сплетіння. Це фінальне завершення прикраси нагадує медальон.
Згарди – це, перш за все, намисто-оберіг. У зображеннях використовували образи сонця, кола тощо. Ця прикраса створюється з нанизаних металевих хрестиків та намистин. Може складатися з кількох намист та дисків (чепраг).
Плетенки – це виріб з бісеру, який носять на шиї. Також цю прикрасу інколи називають “цятки” або ж “силенка”, адже метод створення – силення. Важливу роль відіграє орнамент, який має певне значення.
Дукати (личман) – це нагрудна прикраса з металу, яка нагадує монети, а намистинки на нитці з каміння чи скла. Цей виріб завжди вішали посередині. На самій монеті зображали сцени битв чи біблійні сюжети.
Дармовіси (світлячки) – це намисто зі скла. Зазвичай використовують дуте скло, а стали популярними такі буси у 19 столітті.
Салби – прикраса, яка була найбільш популярна на Буковині, нагадує татарські вироби – нагрудник з полотна, який розшивали монетами.
Пацьорки – яскраві та мальовані скляні намистини, які поєднують на одній нитці. Спочатку виготовлення таких прикрас було таємницею, а потім почали використовувати смальну різних кольорів для ручного розпису.
Баламути – це білий перламутр, який нанизували на ризки. Така прикраса символізувала дівочу цноту, а оздоблювати могли з додаванням оберегів, ікон, хрестів тощо.
Кризи – це широкий комір з бісеру. Він круглої форми та покриває шию, плечі та груди. Найпоширенішим такий вид виробу був серед лемків та бойків.
Останні новини Чернігівщини
Розкажи про ветеранські гранти… 09:50
По всій Україні наразі триває національна кампанія з інформування громадськості про можливість отримання гранту від держави на створення або розвиток бізнесу для ветеранів (ветеранок), осіб з інвалідністю внаслідок війни та їх подружжя. Гранична сума гранту - 1 млн грн.
Бути поруч у часи випробувань: як заклади освіти Чернігівщини долучилися до проведення Дня ментального здоров’я 09:47
Сьогодні в Україні та світі відзначають День ментального здоров’я – нагадування про важливість відкрито говорити про свій емоційний стан, дбати про психічну стабільність, ефективно підтримувати одне одного.
Хотіла отримати «грошову допомогу», а втратила понад 30 тисяч гривень: поліція Чернігівщини застерігає громадян від шахраїв 09:40
Шахраї в соцмережах активно поширюють фейкові оголошення про оформлення «грошової допомоги». Поліція вкотре закликає громадян бути пильними, не переходити за сумнівними посиланнями та не вводити дані своїх банківських карток чи паролі нібито для «зарахування коштів».
13 жовтня: цей день в Україні і світі 09:36
ДЕНЬ 1328 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ - DAY 1328 RUSSIAN AGRESSION
Поліцейські Чернігівського райуправління викрили дует викрадачів мотоциклів 10:32
Оперативники Чернігівського райуправління поліції спільно з поліцейським офіцером громади викрили двох молодиків, причетних до незаконного заволодіння мотоциклами в селах Чернігівського району.
© 2005-2025