13 маловідомих фактів, що змусять вас наново захопитися українською традиційною кухнею
Борщ, вареники, сало — три кити, на яких тримається уявлення всього світу про українську кухню.

Так, це дійсно її важливі елементи, про які важко забути. Але, хіба ж на цьому все цікаве та смачне закінчується? Хіба більше нічого не варте уваги на традиційному українському столі? Ми зібрали для вас кілька фактів, які доводять, що українська кухня більш багатогранна, ніж здається на перший погляд:
Факт №1: Особливе ставлення до тіста
Страви з борошна українці готують вже понад 5000 років. Раніше це були: просо, пшениця, ячмінь, а пізніше — жито. Оскільки тісто давно є частиною традиційних українських страв, то навколо них закріпилося багато забобонів. Наприклад, господиня не бралася замішувати тісто в поганому настрої. Мовляв, воно так не підніметься. Те ж саме стосувалося сварок поряд з тістом чи піччю. Гарний настрій у приготуванні страв був обов’язковою умовою, адже вірили, що він передається до їжі.
Факт №2: Квас — перший напій українців
Квас — це найдавніший український напій. Перша згадка про нього знайдена в документі від 989 року, а значить, пили українці холодний квас ще раніше.
Факт №3: Горілка — не традиційний алкогольний напій українців
Горілка — не перший алкоголь в українців, це більше російський традиційний напій, який згодом прижився й у нас. Який же був першим? Медовуха! Вона була відомим напоєм ще задовго до хрещення Русі.
Факт №4: Багатогранний борщ
Звична для нас страва, борщ, може здивувати людей, які готують її вперше. Адже при погляді на традиційний рецепт, можна помітити близько 20 інгредієнтів! Звісно, подекуди, продуктів менше, бо не додають квасолю, лавровий лист чи м’ясо. Але, спробуйте порахувати, скільки компонентів у вашому варіанті рецепту?
Факт №5: Не пончики, а сластьони
Ця випічка, яку ми звикли називати пончиками, а то і донатсами, насправді, називається інакше. Вона здавна відома в Україні як сластьон. Ще в “Енеїді” Котляревского, написаній наприкінці XVIII століття, є згадка про приготування страви, яку ми зараз називаємо пончиками.
Факт №6: Практичність у приготуванні страв
Ні, це не просто наварити цілий баняк борщу та їсти його тричі на день. Практичність, це приготувати за один раз випічку, борщ, кашу, м’ясо, картоплю і тушковану капусту. Щоби цілий день їсти різноманітні страви і не відволікатися на їх створення.
Це було можливо завдяки зручним печам, куди поміщалися одразу всі казанки, баняки і глечики. До печі ставилися так само, як до тіста — біля неї не можна було лаятися чи кричати, щоби не зіпсувати атмосферу при приготуванні страв.
Факт №7: Традиційні спеції
Чи користувалися українці раніше спеціями? Звісно, що так! Це були: перець та хрін, кріп та кмин, аніс та м’ята. Їх додавали як у перші страви, так і у випічку.
Факт №8: Любов до пирогів
Спробуйте знайти іншу кухню, де пироги любили б так, як українці. Звісно, це була зручна страва, бо можна швидко приготувати в печі, вона довго не псується і має простір для експериментів з начинкою.
Готували як з прісного, так і з дріжджового тіста, а начинка могла бути не тільки така, що зараз відома нам. Наприклад, пиріг з кропивою чи з ревенем — вважалися звичними стравами.
Факт №9: Багаті вареники
Традиційні вареники вдвічі більші за російські пельмені, та вчетверо за італійські равіолі. Їх не вдасться з’їсти за один раз, треба відкушувати. А начинка виходить далеко за межі вишневих, картопляних чи вареників з капустою. Їх також готують з м’ясом, крупами, грибами, зеленню, іншими ягодами і сиром, солоним або солодким.
Факт №10: Значення форми вареників
Вам теж в дитинстві здавалося, що вареники схожі за формою на молодий місяць? Не дарма, адже так і було задумано нашими пращурами! Вони ліпили тісто як місяць, і готували цю жертовну їжу, як підношення в місцях з водою: біля джерел та криниць.
Факт №11: Забута страва – шарпанина
Її робили з рибної юшки, в яку додавали борошно і яйця, масло, замішували тісто. Потім, запікали зі шматочками тіста. Такий от рибний пиріг, але з більш насиченим смаком, бо риба не тільки у начинці. Про цю страву у своїх творах згадував ще Котляревський, тож, радимо спробувати всім любителям риби.
Факт №12: Даремно забутий десерт — гамола
Таку страву ви точно захочете приготувати до сніданку! Для неї запікали яблука, витягували пюре, мішали з борошном та вівсяною кашею і запікали, як оладки. Страва виходила м’якою всередині та хрумкою зовні. Приготувати її просто, тож радимо спробувати до сніданку.
Факт №13: Традиційна кухня також може змінюватися
В українській традиційній кухні є місце експериментам! Це доводить відомий кухар Євген Клопотенко. Повчившись у найвідоміших кулінарних школах світу, він повернувся в Україну та продовжує розвивати кулінарну культуру вдома. Наприклад, відкрив ресторан “100 років вперед” з традиційними українськими стравами, розробляє нові рецепти, на основі лише локальних та сезонних продуктів.
Зайнятися таким осучасненням традиційної кухні може не тільки відомий шеф-кухар, але й кожен українець, у якого є натхнення готувати. Спробувати по-новому поглянути на звичні продукти, придумати для них незвичне поєднання. Замість бурякового салату з часником — приготувати солодкий запечений буряк з козиним сиром та зеленню. Ті ж компоненти, звичні для нас, але вже у більш вишуканому тандемі.
Останні новини Чернігівщини
На Ніжинщині поліцейські затримали жінку, яка підозрюється у вбивстві своєї матері 17:17
Оперативники кримінальної поліції відділення №3 (м. Борзна) Ніжинського райуправління поліції затримали 56-річну мешканку Борзни, яка завдала своїй матері смертельних тілесних ушкоджень. Жінку помістили до ізолятора тимчасового тримання.
У Чернігові дитина випала з вікна: поліція розслідує обставини травмування хлопчика 16:37
Співробітники Чернігівського районного управління поліції розслідують обставини, за яких хлопчик 2022 року народження випав з вікна другого поверху. Наразі дитину госпіталізовано до лікарні.
«Пліч-о-пліч: згуртовані громади»: Новгород-Сіверська громада отримала від партнерів зі Львівщини пожежний автомобіль 16:16
Днями в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Новгород-Сіверську ТГ відвідала делегація Мурованської територіальної громади Львівської області на чолі із сільським головою Богданом Свистуном.
Поліція розслідує обставини ДТП в Корюківському районі, в якій травмувалися двоє неповнолітніх пасажирів 15:42
Поліцейські розслідують кримінальне провадження за фактом ДТП на автодорозі Холми-Жукля Корюківського району, внаслідок якої постраждали двоє неповнолітніх.
«Просвіт пам’яті»: медики Михайло-Коцюбинської громади вшанували загиблого колегу 15:11
Молодший сержант Олексій Шестаков народився 9 березня 1976 року у Донецьку. Там же у 1992 році закінчив школу. Після навчання у Донецькому державному медичному університеті молодий стоматолог у 1998 році приїхав до Чернігова проходити інтернатуру за розподілом в Чернігівській міській лікарні.