3 липня — День пам'яті князя Святослава

03.07.2016   08:53 — Агенцiя

3 липня — день славлення князя Святослава Ігоревича (близько 942 -972). У слов'ян в цей день було прийнято проводити ритуальні поєдинки, військові посвяти і славити Перуна.

Російський історик Н. М. Карамзін назвав його «Олександром (Македонським) нашої давньої історії». За словами академіка Б. А. Рибакова: «Походи Святослава 965-968 років являють собою як би єдиний шабельний удар, прокреслити на мапі Європи широке півколо від Середнього Поволжя до Каспію і далі по Північному Кавказу і Причорномор'я до балканських земель Візантії».

Святослав, Великий князь Київський, — син Ігоря і Ольги, значною мірою що правила при сині державою (до своєї смерті в 969 році ), оскільки князь увесь час проводив у військових походах. У 964-66 роках Святослав здійснив перший самостійний великий похід: звільнення в'ятичів від влади хазар і підпорядкування їх Києву. Потім пішли походи на Волгу та Північний Кавказ, розгром Хозарського каганату.

У 967 або 968 роках, використовуючи пропозицію Візантії, яка прагнула послабити своїх сусідів Русь і Болгарію, зіштовхнувши їх один з одним, князь Святослав вторгся до Болгарії і влаштувався в гирлі Дунаю, в Переяславці. Візантійський уряд, щоб перешкодити затвердженню Святослава в Болгарії, послало до Києва печенігів. Він повернувся на захист столиці, але, відбивши печенігів, знову прийшов до Болгарії.

Близько 971 року Святослав в союзі з болгарами і угорцями почав воювати з Візантією. Після бою з переважаючим за чисельністю візантійським військом у Великого Преслава і Доростола, витримавши зі своїм військом тримісячну облогу, Святослав Ігорович уклав в 971 році світ з Візантією. На зворотному шляху до Києва князь Святослав у дніпровських порогів загинув у бою з печенігами, яких візантійський уряд попередило про його повернення.

Святослав увійшов в історію Стародавньої Русі, як яскравий приклад військової доблесті. Його промову перед останнім вирішальним боєм з візантійцями під Доростолом — свідчення високого розуміння значення військової честі в давньоруському суспільстві: «Не посоромимо Землі Руської, ляжемо тут кістьми. Мертві сорому не мають. Якщо побіжимо, осоромимо себе. Станом само міцно. Якщо моя голова ляже, промишляйте про себе». Дружинники йому відповідали: «Де твоя голова ляже, там і ми свої голови складемо».

На відміну від своїх попередників, зберігали скандинавські традиції, Святослав був першим слов'янським російським князем.