Не ображайте сало: розвінчуємо міфи про його шкідливість

19.06.2016   14:11 — Агенцiя

Протягом століть свиняче сало було одним із головних продуктів харчування жителів багатьох країн.

Його їли з хлібом, ним закушували спиртне, на ньому смажили і тушкували. Побачити сон про сало вважалося доброю прикметою: до багатства і здоров’я.

Загалом, не прижилося сало лише в спекотних південних країнах, та й то лише з причини швидкого псування. Однак, сучасна мода на худорлявих панночок завела культ низькокалорійних дієт, і будь-який жир, а тим паче тваринний, відправила в «заборонений» список. Сало зникло з наших столів і почало обростати жахливими легендами. Ми розвінчаємо міфи про нібито шкідливі властивості сала і з’ясуємо, наскільки вони правдиві.

Міф 1: «Від сала гладшають»

Товстішають не від сала, а від його кількості (можна погладшати і від звичайної вівсянки, якщо їсти її кілограмами)! Якщо ви мало рухаєтеся, вам належить з’їсти 10-30 г сала на день. Якщо вже страждаєте ожирінням і вам запропонована низькокалорійна дієта — не більше 10 г в день.

Відрізняйте «справжнє» сало — підшкірний жир, прямо зі шкіркою — від схожих продуктів. Бекон, шийка і т. п. — це вже не підшкірний, а внутрішньом’язовий жир. До того ж разом з білком, тобто м’ясом, така суміш вже не дуже корисна. Найкраще сало — просто солоне, з часником чи перцем. Добре і копчене, але тільки «домашнім способом», з димком. На м’ясокомбінатах сало, грудинку та інші свинячі принади коптять у спеціальній рідині — «рідкому димі», тоді властивості продукту змінюються не в кращий бік.



Міф 2: «Сало — важка їжа»

Не зовсім так. У здорової людини з нормальним шлунком свиняче сало дуже добре засвоюється і не перевантажує печінку. Взагалі найцінніші для нас жири — це ті, що топляться при температурі нашого тіла, тобто близько 37 градусів. Вони повніше і швидше перетравлюються і всмоктуються. Їх список якраз і очолює свиняче сало.

Але, звичайно, сало, як і будь-який жир, вимагає для свого перетравлення жовчі і ліпази (спеціальних речовин у шлунку і кишечнику). Тому при порушеннях вироблення жовчі лікарі не рекомендують його їсти.

Міф 3: «У салі суцільний жир»

І прекрасно! Бо це чудова структура — підшкірний жир, у якому збереглися клітини і біологічно активні речовини. Наприклад, найцінніша з жирних кислот — поліненасичена арахідонова кислота. Вона зустрічається дуже рідко, в рослинних оліях її взагалі немає. Прожити ж без неї ніяк не можна. Арахідонова кислота входить до складу всіх клітинних мембран і потрібна серцевому м’язу. До того ж без неї не обходяться гормони, імунні реакції та холестериновий обмін.

Є тут і інші незамінні жирні кислоти (їх називають вітаміном F) — лінолева, ліноленова, пальмітинова, олеїнова. За їх змістом, до речі, сало наближається до рослинних масел. Не забудьте про жиророзчинні вітаміни А (його тут до 1,5 мг на 100 г), Д, Е, а також каротин. У результаті біологічна активність сала в 5 разів вища, ніж у масла. Так що взимку «свинячий продукт» — саме те, що треба для підтримки життєвого тонусу і імунітету.

Міф 4: «Цей страшний холестерин»

Так, він тут присутній, але навіть менше, ніж у коров’ячому маслі. І нічого страшного в ньому немає. Думаєте, негайно почне відкладатися на стінках артерій і почнеться атеросклероз? Нічого подібного! Лікарі давно встановили, що кількість холестерину в крові і тканинах мало залежить від того, скільки ви його з’їли. Ця речовина чудово синтезується, навіть якщо ви взагалі його не їсте. Тому куди важливіший холестериновий обмін: що організм отримає, скільки зробить і як використовує.

Між іншим, арахідонова, лінолева і ліноленова жирні кислоти якраз і «чистять» судини від відкладень. Так що невеликий шматочок сала з вітаміном F — тільки на користь у справі профілактики атеросклерозу. А холестерин у ньому піде, наприклад, на створення імунних клітин (лімфоцитів і макрофагів), що рятують організм від вірусів та інших ворогів-патогенів. Навіть людському інтелекту без холестерину нікуди — у головному мозку його більше 2%.

Міф 5: «Смажене сало — шкідливе»

Так, при смаженні сало втрачає частину своїх корисних властивостей і перетворюється на токсини і канцерогени. Але й рослинна олія поводиться не краще. Варто їх ненадовго нагріти, як вони різко перестають засвоюватися. А ось підігріте сало, навпаки, засвоюється краще, ніж у холодному або гарячому-смаженому вигляді. Тому сало треба не смажити «на шкварку», а гріти на слабкому вогні.



Міф № 6: «У салі немає вітамінів»

Неправда! Цей продукт містить багато різних вітамінів, ми уже розповідали про рідкісний вітамін F, який зміцнює судини і позбавляє від атеросклерозу. А ще в салі чимало й такого сильного антиоксиданту, як селен, що запобігає утворенню ракових клітин і підвищує потенцію. Недарма цей смачний продукт називають «українською віагрою».

Калорійність сала становить 720-902 кілокалорій на 100 г. Вуглеводів – нуль грамів. Така калорійність робить сало хорошим продуктом для людей, які живуть у суворих умовах півночі або займаються важкою фізичною працею. Та й просто всім, кому за 40, слід їсти більше сала.



Міф 7: «З хлібом? У жодному разі! »

Парадокс: сало з хлібом — як раз те, що лікар прописав! Дивовижне поєднання, при якому обидва продукти прекрасно засвоюються. Зрозуміло, маються на увазі не булочки-пампушки, а зерновий хліб, з борошна грубого помелу або з додаванням висівок. Звичайно, це для здорових людей, не страждаючих ожирінням і проблемами з травленням.

При схудненні про сало теж не забувайте: це прекрасне джерело енергії. Дієтичний варіант — сало з овочами, наприклад, з капустою. Можна вприкуску, а можна зробити з ним солянку.

А ось гастрономічні радості такі, як бекон класти на хліб справді не варто. Вони взагалі при схудненні дозволені в мікроскопічних кількостях — близько 5 г.

Міф 8: «Краще під горілку»

Ось це чиста правда — сало прекрасний супутник алкоголю. Головним чином тому, що воно не дозволяє швидко сп’яніти. Жирненьке сало огортає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно вбереться, але вже пізніше, в кишечнику, і поступово.

Спиртне ж, зі свого боку, допомагає швидше перетравити жир і розкласти його на частини. До речі, зовсім не обов’язково вживати сало саме з горілкою. Зі склянкою червоного сухого вина воно навіть смачніше.



Міфи надзвичайно цікаві, але якщо ми говоримо про здоров’я, то в цьому випадку краще керуватися науковими знаннями. Ми розвінчали кілька міфів і дали вам можливість «на благо» використовувати цей чудовий продукт харчування! Тому, якщо вам хочеться посмакувати сальцем з часничком – не відмовляйте собі у цьому задоволенні. Тільки пам’ятайте: у всьому має бути відчуття міри!