До 1 Квітня або Невдалий жарт
Я завжди любив 1 Квітня пожартувати зі своїми знайомими й близькими. Але минулорічний День сміху надовго відбив у мене це бажання…
Того ранку моя дружина Настя пішла на роботу, а я залишився вдома – хворів на ангіну. Лежу собі на дивані та й думаю: “Як би дружину розіграти?” Пам’ятаю, позаторік Настя терміново послала мене з роботи додому – вимкнути праску. Прибігаю, захекався страшно, а праска вимкнена, і біля неї лежить цукерка із запискою: “Зайчику, з 1 Квітня тебе! Не ображайся – з’їж цукерку”… Тепер нехай Настя побігає за цукеркою, вирішив я. Тільки привід треба вигадати більш серйозний.
Домовляюся з сусідом, і він дзвонить моїй Насті: “Бачив, як щойно до вас у квартиру зайшла дівчина явно легкої поведінки. Ти б розібралася, сусідко!”
А я тим часом дістаю з комірчини жінчин одяг і розкидаю його, як у фільмах. Біля порогу кладу чобітки, у передпокої – блузку, біля дверей у спальню – білизну й панчохи. Сам заходжу в спальню, закриваюся там, вмикаю тиху музику, роздягаюся й у ліжку чекаю дружину.
Хвилин через п’ять чую, як відкриваються вхідні двері. “Як швидко прибігла, – дивуюся я. – Може, підвіз хто?” Але міркувати мені ніколи, я зайнятий іншим: охаю, ойкаю й кілька разів голосно викрикую ім’я Таня… Потім відкриваю двері й зайчиком вистрибую в передпокій із цукеркою у руці – готовий весело прокричати: “Із Днем сміху, Настю, з’їж цукерочку!”
Але від побаченого ціпенію й знаходжу сили тільки тихо вимовити: “Софіє Микитівно, ви?”
На порозі стояла моя теща. Вона спеціально приїхала з села й привезла хворому зятю домашні продукти. Я так розгубився, що не знав, як усе пояснити. Хоча навряд чи вона стала б мене слухати: у них у роду прийнято спочатку лаяти, а потім розбиратися… От і Софія Микитівна з криком і перекошеним від злості обличчям підлетіла до мене, жбурнула на підлогу пакет із домашніми яйцями й, не давши вимовити й слова, вибігла, грюкнувши дверима.
Я присів на пуфик переварити все, але не встиг – у квартиру влетіла розлючена Настя (вона щойно зустрілася зі своєю мамою).
– Ось, виходить, як ти хворієш! – і вліпила мені ляпас.
Я мовчав, виправдовуватися було марно. Оббігши всю квартиру й нікого не знайшовши, розгнівана Настя повернулася в передпокій і раптом помітила розкиданий одяг і величезну “яєчню” на підлозі.
– А чому на підлозі валяються мої старі чобітки й білизна? – запитала вона.
– З 1 Квітня! – випалив я, побоюючись, як би дружина знову не почала кричати.
– То це був жарт?! – нарешті зрозуміла Настя і з явним полегшенням розреготалася.
Потім грайливо присіла мені на коліна, поцілувала мою червону від удару щоку й запропонувала з’їсти приготовану для неї цукерку разом…
Останні новини Чернігівщини
Новий керівник — нові горизонти: у Прилуцькому технічному фаховому коледжі відбулися кадрові зміни 14:09
Озирнутися назад - може бути лячно. Кожного дня ми випробовуємо силу власних кроків, адже рух вперед завжди вимагає сміливості.
Від металевих контейнерів до дерев’яних навісів: у Чернігові демонтують ще 34 незаконні тимчасові об’єкти 13:48
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 20 листопада надав дозвіл на демонтаж 34 незаконно встановлених тимчасових об’єктів на території міста.
Чернігівські дзюдоїсти вибороли п’ять нагород на чемпіонаті України серед молодших кадетів 13:25
У період з 17 до 19 листопада в місті Ужгород відбувся чемпіонат України з дзюдо серед молодших кадетів до 17 років.
До Чернігова доставлено нову партію гуманітарної допомоги з Лаппеенранти 12:43
20 листопада до Чернігова прибула чергова партія гуманітарної допомоги від міста-побратима Лаппеенранта.
На Новгород-Сіверщині поліцейські вилучили у чоловіка незаконну зброю та боєприпаси 12:21
Співробітники Новгород-Сіверського районного відділу поліції під час санкціонованого обшуку в господарстві 40-річного мешканця громади виявили гранату, вибухову речовину, боєприпаси та шість нелегальних гладкоствольних рушниць.
© 2005-2025