Чернігівські яхтсмени хочуть на Кубу

23.11.2011   08:25 — Агенцiя

Чернігівський яхтклуб підняв вітрила лише три місяці тому, а його члени вже всерйоз планують приєднатися до подорожі на Кубу.

Яхтинг – хобі для міліонерів на зразок Ахметова та Абрамовича. А яхтклуби – закриті елітарні спільноти. Такі стійкі стереотипи сьогодні панують у нашому суспільстві. Але чернігівські яхтсмени переконують: спробувати спіймати вітер під вітрилами може абсолютно кожен, незалежно від достатків! Тепер переконатися в цьому можна буде і в нашому місті.

Підкорили Азовське і Чорне моря

22 жовтня з Ростова вийшла яхта “Марія”, що прямує на Кубу. Побачити Острів Свободи яхтсмени планують аж у квітні. Перші дні авантюрної подорожі пройшли й чернігівці – Владислав Кириченко та Каріна Антонцева. На борту “Марії” вони перетнули Азовське та частину Чорного моря. Причому не просто як туристи, а як повноправні члени екіпажу.

– Ми дізналися про подорож з Інтернету. Є чимало сайтів та форумів, де яхтсмени шукають собі попутчиків та команду. Ми списалися з капітаном, він заочно перевірив наші вміння та можливості й запросив на борт яхти “Марія”. І ми поїхали, – розказує Владислав Кириченко. – За п’ять діб ми пройшли 300 морських миль, це майже 500 кілометрів. Потрапили у шестибальний шторм у Чорному морі, з яким боролися добу. Від вітру порвався парус, відірвалося кріплення рятувального човна. Ніч, темрява і шеститонна яхта стрибає по хвилях, як м’ячик. Словом, було багато цікавого. Причому, по грошах нам це обійшлося дуже адекватно. Точно можу сказати, що ці п’ять днів на морі коштували б дорожче. Це враховуючи і шлях до Ростова та з Новоросійська додому.

Жінка на борту – гарна прикмета!

До речі, жінка на яхті – сьогодні вже ніяка не погана прикмета. Щоправда, упередження до прекрасної статі у яхтсменів все ж є – за світовою традицією, жінок до ради яхтклубів не беруть. “Кубинською” яхтою керувала чернігівка Каріна Антонцева.

– Щоб сходити в туалет при качці, треба бути майстром спорту з гімнастики: тримати двері, освоїти спеціальну технологію важелів та насосів. Спали ми теж дуже цікаво. Як вийшли в Чорне море, весь час човен ішов нахилений. Щоб не скочуватися з дивана, прив’язали собі мотузки і спали, обвившись ними, щоб хоч якось триматися. Душова у нас була забита продуктами та прісною водою, все ж таки човен на Кубу йде. А ще треба бути готовим, що будь–який найсильніший організм морська хвороба переможе. Качка всю романтику в перший тиждень вбиває однозначно, – розповідає Каріна Антонцева.

З Новоросійська чернігівці повернулися додому – робота кликала. А “Марія” пішла далі – на Кубу. Капітан пропонував нашим яхтсменам продовжувати подорож. Але таку тривалу відпустку в нас навряд чи хто дасть. Тож на кожній зупинці екіпаж поповнюватиметься новими членами. А Владислав та Каріна сподіваються приєднатися на якомусь етапі пізніше.

Сьогодні в кожному великому порту світу є спеціальна дошка оголошень, де можна знайти пропозиції взяти участь у плаванні. Є й інші оголошення: допоможіть добратися. Є навіть цілий рух – боут–стоп. Це приблизно те ж саме, що й вже зрозумілий нам автостоп, тільки на човнах. Чимало молодих людей так подорожують – виконуючи роботу або просто як попутчики: “Підкиньте мене на острови Самоа”, так, між іншим.

Невгамовні чернігівські яхтсмени вже знайшли пропозицію приєднатися до навколосвітньої подорожі. Але, звичайно, до таких подорожей треба бути підготованим, знати, що робити і як поводитися. Адже це не туристичний вояж, а серйозна праця – треба стояти у вахтах, керувати човном, боротися зі штормами. Ось це вміння ходити під парусом і можна освоїти в чернігівському яхтклубі.

А першим було Київське море

Ідея створити яхтклуб витає в певних колах чернігівців уже не перший рік. У нас стільки водойм, а відпочинок на воді зовсім не організований! Що таке яхта, захоплені мрією стати під вітрила вживу побачили у славутицькому яхтклубі. Там же отримали і перші навички, щоб керувати вже своїм судном. Як тільки з’явився свій швертбот (парусна яхта особливої конструкції), пішли у свій першій похід – Київським морем.

– Ми дуже хвилювалися. Човен малесенький, а море виявилося гігантським: посередині було ледве видно береги. Але ми подолали шлях за два дні. Це було два роки тому. А свій клуб ми зареєстрували тільки цього літа. Зараз у нас близько 20 членів клубу. Наприкінці літа, щоб привабити нових членів, ми катали всіх бажаючих безкоштовно на Стрижні біля Ялівщини на човнику “Луна”. Так до нас приєдналися студенти. Ми б хотіли, щоб у нашому клубі, на зразок радянських, міг займатися кожен, незалежно від статків, – каже Владислав Кириченко, командор чернігівського яхтклубу.

Троє з членів яхтклубу мають посвідчення державного зразка: яхтовий стерновий другого класу. Далі – по наростаючій, треба ще находити певну кількість миль. Але азам навчитися можуть всі. Є ідея навіть створити школу на островах Київського моря.

Зібрати яхту – самому i недорого

Сьогодні в Чернігові вже є кілька яхт. Усі – у приватних власників–ентузіастів. Нещодавно придбали на човновій станції великий ще радянський швертбот “Емка”, що не ходить вже 15 років. Його планують відновити для студентського екіпажу.

А взагалі, кажуть, створити власними руками пристойний швертбот не так вже й дорого, хоча докласти зусиль доведеться чимало.

– Сконструювати яхту можна своїми руками. Купуєте креслення, реєструєте будівництво, купуєте фанеру, склотканину, берете в руки інструменти – і вперед. Ціна питання залежить від того, де купуєте матеріали. Якщо у звичайних будівельних магазинах, а не спеціалізованих яхтингових – човен до 4 м коштуватиме 1200 грн. за метр. Якщо більше – десь тисячу доларів метр. Найдорожчий, звичайно, парус. Абияку ганчірку не повісиш – треба повітронепроникна тканина. У мене на роботу пішов десь рік. Я робив усе сам, хоча подібним ніколи не займався. Тепер готовий давати поради абсолютно безкоштовно всім бажаючим, – розповідає Владислав.

Але збудувати – півсправи. Спеціалісти кажуть, що набагато важче човен зареєструвати. Документація потрібна така ж, як для танкера. Та й у копієчку можна влетіти. Якщо триметровий човник коштуватиме вам десь 3 тис. грн., то документація – 20! Тож чернігівці ще бюрократію не побороли – їхні яхти не зареєстровані.

Дітей – під вітрила

Наразі серед членів чернігівського яхтклубу – тільки дорослі. Але професія не дає їм спокою. Справа в тому, що мозковий центр, як і тимчасове місце зустрічі чернігівських яхтсменів – міський Центр туристично–оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю. А більшість яхтсменів – тренери з досвідом. Тож, “заразити” своїм захопленням сподіваються і чернігівських дітей.

– Мріємо розвивати дитячий напрямок. Звертатимемося до мера Славутича. У них є багато дитячих човнів, які, скоріш за все, вже не піднімуть у них вітрила. Ми б хотіли, щоб вони нам кілька передали для того, щоб навчати дітей. Звичайно, для них це буде абсолютно безкоштовно. Починати можна десь класу з п’ятого. У крейсерські походи можна буде ходити також, – каже Владислав Кириченко.

Отож, якщо немає яхти, це зовсім не означає, що спробувати життя під вітрилами не вдасться! І не варто відкладати до весни – якраз зараз судна починають готувати до нового сезону.

Ольга Чижова, “Чернігівські відомості“

http://vid.cn.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=6019&Itemid=65